У коментарі німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung ідеться про те, що проєкт російського трубопроводу "Північний потік-2" є нічим іншим, як прикладом німецької неомеркантильності. "Так, федеральна канцлерка пристала на американські вимоги запровадити санкції у разі, якщо Москва посилить свою агресивну політику щодо України. Вона висловила готовність до інвестицій та модернізації українського енергетичного сектора. Крім того, Україна і після 2024 року має залишитися транзитною країною для постачань російського газу. Але все це не змінює того факту, що "Північний потік-2" є геополітичним інструментом у кремлівському репертуарі, допомагає фінансувати його активність вдома і за кордоном і поглиблює залежність Німеччини. Попри часті твердження, він ніколи не був суто економічним проєктом. Все це було і є байками. І те, що колишній федеральний канцлер Німеччини (Ґергард Шредер (Gerhard Schröder). - Ред.) відіграє у цьому помітну роль - вже саме по собі є окремою історією, причому безславною", - пише FAZ.

Продовжує тему інша німецька газета Stuttgarter Zeitung. "У короткостроковій перспективі вдалося залагодити багаторічне трансатлантичне напруження у цьому питанні. Україна теж поки може тішитися новому підтвердженню того, що її геостратегічні побоювання надалі сприймають всерйоз. Однак у довгостроковій перспективі проглядаються підводні камені. Кремлівський очільник Володимир Путін до цього часу не дотримувався домовленостей, коли йшлося про Україну", - констатує Stuttgarter Zeitung.

Читайте також: "Північний потік-2" - як в Україні відреагували на домовленість між США й Німеччиною

Важелі впливу на Кремль обмежені

Коментатори австрійської газети Die Presse воліли б більше дізнатися про "залаштунки" угоди між ФРН та США. "Колись стане відоме, про яку компенсацію домовилася Меркель у ході таємної дипломатії з Байденом у Білому домі. Можна лише здогадуватися, що ховається за домовленостями, про які часто говорив Дональд Трамп. У будь-якому разі вірогідність того, що Берлін слідуватиме жорсткішій політиці уряду Байдена щодо Москви, а зрештою передусім щодо Пекіна, доволі висока", - вважає Die Presse.

Швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung у своєму коментарі пише, що із досягненням домовленостей між США та ФРН щодо "Північного потоку-2" маски скинуто. "Для Берліна ці домовленості означають мовчазну згоду з тим, що давно культивований наратив про суто "економічний проєкт" "Північного потоку-2" був відвертим окозамилюванням. Гроші для України стали неприємним сюрпризом, а репутація німців передусім серед східноєвропейських сусідів зазнала удару. Натомість можливі вимоги про відшкодування збитків (у разі недобудови "Північного потоку-2". - Ред.) вже знято з порядку денного, усунуто найбільший камінь спотикання на шляху до нової трансатлантичної співпраці. Певно, це було переконливим аргументом і для адміністрації Байдена, яка має рахуватися з тим, що зустріне у Конгресі опір домовленостям. Відродження союзництва з Німеччиною з огляду на Китай, а також на Росію у Вашингтоні вважають ціннішим, ніж зупинку на 98 відсотків готового газопроводу. Є сумніви в тому, що США досягнуть своєї мети "не допустити застосування "Північного потоку-2" у якості геополітичної зброї". Погоджені між Берліном і Вашингтоном на цей випадок санкції у минулому продемонстрували, що мало впливають на Кремль", - пише NZZ.

Читайте також: Путін переміг? Німецькі політики й експерти про угоду щодо "Північного потоку-2"

Меркель як "охоронниця газопроводу з російським газом"

Польська Rzeczpospolita виступила з гострою критикою угоди між Берліном і Вашингтоном. "США вдають, ніби "Північний потік-2" це суто економічний проєкт. Не всі у США, але найважливіші політики, як-от президент Джо Байден і Держдепартамент. У незручному становищі опинився Конгрес, де обидві партії виступають проти газопроводу Балтійським морем. Американські конгресмени, які обклали фірми й осіб санкціями за участь у "Північному потоці-2", точно розуміли значення цього проєкту. Це геополітичний інструмент Кремля. Він дозволяє заробити на Німеччині мільярди, які підуть на реалізацію імперіалістичних цілей та шантажу слабших. Газопровід загрожує безпеці України та східного флангу НАТО, послаблює енергетичну безпеку Євросоюзу.

Джо Байден поступився Анґелі Меркель (Angela Merkel), яка завершує свою канцлерську каденцію як охоронниця газопроводу з російським газом. Німці - настільки важливий партнер для Байдена, що він ладен ігнорувати геополітичні наслідки "Північного потоку-2". Саме тому він задовольнився обіцянкою Берліна покарати Росію, якщо знову щось піде не так. Як саме це виглядатиме, залишається неясним", - підсумовує Rzeczpospolita.