Держави-члени Європейського Союзу можуть видавати громадян інших членів ЄС третім країнам тільки за дотримання певних умов. Зокрема, одна держава ЄС має поінформувати іншу повною мірою про кримінальну справу щодо її громадянина і встановити їй достатній строк для видачі європейського ордера на арешт, постановив Європейський суд у Люксембурзі у четвер, 17 грудня. 

Рішення у справі ухвалено Європейським судом у справі громадянина України, який у 2012 році прибув до Німеччини і дещо згодом набув громадянство Румунії. У березні 2016 року українська прокуратура звернулась до ФРН із запитом про екстрадицію свого громадянина. Берлінські прокурори подали запит до колег в Румунії щодо того, чи не має наміру Бухарест прийняти свого громадянина для його кримінального переслідування. Румунія ж у відповідь дозволила Німеччині самостійно ухвалювати рішення щодо видачі українця Києву. Утім, суд Берліна, який вирішував питання про екстрадицію, з огляду на обставини справи, звернувся до Європейського суду за роз'ясненням щодо застосування законодавства. Адже німецькі закони забороняють екстрадицію третім країнам громадян ФРН, але не громадян іншої держави-члена ЄС. Подробиці справи українця у Європейському суді не повідомляють.

Читайте також: "Погані умови в українських тюрмах - підстава для відмови в екстрадиції"

Європейський суд у Люксембурзі тлумачить право ЄС на запит національних судів в рамках преюдиціальної процедури. На початку грудня цей суд постановив, що прокурори ФРН можуть розпоряджатись щодо слідчих дій в ЄС.

Як показує практика, однією з підстав відмовити в екстрадиції з Німеччини до України можуть стати умови утримання в українських тюрмах. Так, у травні 2020 року суд в Німеччині відмовив в екстрадиції в Україну підозрюваного в створенні корупційних схем колишнього депутата Верховної Ради Олександра Онищенка.Судді пояснили, що "існує значна ймовірність" того, що у разі екстрадиції "не буде дотримано мінімальних стандартів міжнародного права щодо умов утримання в тюрмах", у тому числі й Європейської конвенції з прав людини.