Єнотоподібні собаки, єгипетські гуси, папуги та чимало інших "прибульців" з різних куточків світу вже настільки поширилися на території Німеччини та Європи, що вже перестали бути тут екзотикою. У майбутньому лави мігрантів такого типу на європейському континенті лише поповнюватимуться, передрікає німецький еколог, науковий співробітник Зенкенберзького центру дослідження біорозмаїття й клімату у Франкфурті-на-Майні Ганно Зеебенс (Hanno Seebens). Про те, з чим пов'язане переселення тих чи інших видів рослин чи тварин за межі природнього ареалу в місця, де вони раніше не жили, і чим це може обернутися, він розповів у розмові з DW.

Безквиткові пасажири

Мешканці Кельна, Бонна, Дюссельдорфа та й багатьох інших міст Німеччини та Європи вже давно не дивуються тому, що поруч зі зграями сорок та голубів тут повітря розтинають гомінкі папуги. Точної інформації про те, як саме вони потрапили на європейський континент, немає. Дехто каже, що початок формуванню в Європі колонії пернатих, чиєю батьківщиною вважаються Південна Америка та Африка, поклали птахи, котрим якимось чином вдалося вилетіти з вольєрів одного зі звіринців. Як стверджують інші, папуг випадково завезли сюди в контейнерах, що використовуються для транспортування вантажів. На думку Ганно Зеебенса, така версія є близькою до істини.

"В умовах глобалізації та розвитку системи міжнародної торгівлі збільшується обсяг транспортних послуг. А до вантажних контейнерів, котрі використовуються при транспортуванні як морським, так і повітряним шляхом, часто потрапляє і насіння рослин, і малі організми на кшталт мурах, павуків, тарганів, черв'яків, молюсків, а інколи навіть птахи та інші тварини, котрі, опинившись на місці призначення товарів, що експортуються, починають там швидко поширюватися", - пояснює науковець.

За його словами, проблема в тому, що перед завантаженням і після розвантаження контейнери недостатньо добре чистять і дезінфікують. А проконтролювати це вкрай складно. У Європі, особливо в порівнянні з Північною Америкою, перевірки транспорту, на якому постачаються товари з інших країн, на наявність у них насіння рослин, комах чи інших тварин взагалі проводиться дуже слабо. Пов'язані з цим проблеми в Європі поки що недооцінюють, вважає Зеебенс.

Небезпека для людини

Додатковий коридор для поширення чужих видів флори й фауни створює й туризм. "Мініатюрних комах, а також насіння й пилок рослин туристи, самі того не помічаючи, привозять з відпусток і у валізах, і просто на своєму одягу", - зауважує науковець.

Більшість "прибульців" не є особливо небезпечними для людини, стверджує Зеебенс. Що не можна сказати, наприклад, про так званих тигрових комарів. Таку назву вони дістали завдяки своєму смугастому забарвленню. Ці комарі здатні поширювати віруси, що провокують такі хвороби, як гарячка денге. Батьківщиною цих паразитів є Азія, але завдяки розвитку транспорту вони вже дістались і Європи.

Удару по здоров'ю можуть завдати й заносні види рослин, як, наприклад, бур'ян під назвою "амброзія полинолиста", пилок котрої викликає потужні алергічні реакції. Цю невибагливу рослину, що має колосальний компенсаторний потенціал, занесли в Європу з Північної Америки. Тепер "амброзію полинолисту" можна зустріти де завгодно - і на узбіччі дороги, і в полі, і на городній грядці.

Наслідки для екології

На думку Ганно Зеебенса, поява заносних видів у тому середовищі, де їх бути не повинно, без наслідків для екології не мине. Так, інвазійні тварини й птахи часто витісняють аборигенні види. Наприклад, папуги, що поширилися в Європі, витісняють місцеві популяції кажанів, горобців, дроздів, захоплюють гнізда білок.

Чужорідні види тварин можуть стати розносниками вірусів та хвороб. Варто згадати хоча б про таке мікозне захворювання, як чума раків, що спричиняє масову загибель річних раків. Цю хворобу завезли в Європу ще в ХІХ столітті - як припускають, разом з північноамериканськими раками, котрі є стійкими до цієї грибкової інфекції і її переносниками. Чума раків стала причиною зникнення багатьох видів європейських раків. Епідемії цієї хвороби час від часу спалахують у Європі й донині.

Ганно Зеебенс звертає увагу й на проблему, пов'язану з триманням екзотичних тварин в домашніх умовах. "Будь-яка домашня тварина може нести загрозу для людини, але якщо йдеться про ядовитих змій чи диких котів, то ризик є особливо великим. А є й випадки, коли господарі, котрим стає більше не під силу доглядати за хижаками, просто випускають їх на волю. Такого допускати взагалі не можна. Як би там не було, але перш ніж заводити вдома екзотичну тварину або висаджувати в себе в саду екзотичне дерево, варто проконсультуватися з фахівцями".

"Гарячі точки" на планеті

Останній каталог чужорідних видів рослин і тварин укладено 2005 року. Тоді на планеті було зареєстровано понад 35 тисяч заносних видів. Комп'ютерна модель, що її розробив Ганно Зеебенс та його колеги, прогнозує збільшення їхньої кількості до 2050 року в глобальному масштабі на 36 відсотків у порівнянні з рівнем 2005 року. Особливо це відчує Європа: кількість заносних видів флори й фауни збільшиться на її території до 2050 року на 64 відсотки, тобто в її екосистемі з'явиться близько 2500 чужорідних видів. "Гарячими точками" в цьому сенсі стануть також помірні широти Азії, Північна та Південна Америка. Найменше збільшення кількості "прибульців" очікується в Австралії.