Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу (НАТО) Марк Рютте не шкодував похвал, після того, як взяв участь як гість у засіданні уряду Німеччини. "Німеччина лідирує", - зазначив він перед журналістами у Берліні в міністерстві оборони Німеччини. Саме там у середу, 1 липня, відбулося засідання німецького уряду, яке зазвичай проводять у відомстві канцлера - саме на тлі підготовки до саміту НАТО, який проведуть в Анкарі 7-8 липня.

Рютте вказав на підтримку Німеччини Україні та високо оцінив зусилля Бундесверу щодо захисту країн Балтії від можливих спроб російської агресії. Звісно, йшлося й про гроші. Те, що федеральний уряд планує збільшити видатки на оборону до 3,5 відсотка ВВП до 2029 року, Рютте назвав "винятковим досягненням", яке вимагає політичної мужності та рішучості.

Насправді оборонний бюджет Німеччини зростає до небачених раніше висот, адже цього року він становить понад 108 мільярдів євро, а до 2029 року зросте ще більше й становитиме близько 152 мільярдів євро. "Німеччина вже до 2029 року досягне погодженої торік у Гаазі мети в 3,5 відсотка - на багато років раніше, ніж ми узгодили в НАТО загалом", - наголосив також канцлер Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) після засідання уряду.

На саміті в Гаазі НАТО визначила 2035 рік як ціль. Доти всі держави-члени мають витрачати 5 відсотків національного валового внутрішнього продукту (ВВП) на оборону - 3,5 відсотка безпосередньо на збройні сили та 1,5 відсотка на оборонну інфраструктуру. Щоб досягти цієї мети, федеральний уряд має брати значні кредити та скорочувати видатки в інших сферах.

Причиною сталf вимога президента Сполучених Штатів Дональда Трампа, щоб європейці більше дбали про власну безпеку, замість того, щоб комфортно покладатися на США - члена НАТО з найпотужнішою армією. А нещодавно стало відомо, що США хочуть значно скоротити свій військовий внесок у НАТО. Йдеться про ключові можливості, як-от літаки-заправники, бойові літаки чи військові кораблі. Таким чином США ще більше посилюють тиск на європейців, щоб ті брали на себе додаткове навантаження в НАТО.

Канцлер Мерц: Зустрічаємося з урядом США на рівних

Розподіл навантаження між Європою та США стане важливою темою на саміті НАТО. "НАТО є і залишатиметься трансатлантичним альянсом, - наголосив Рютте в Берліні, - але нам тут потрібен кращий баланс". Так само канцлер Мерц заявив: "Ми впевнено йдемо в наступний тиждень і кажемо американцям: Ви залежите від нас, ми залежимо від вас". За його словами, з урядом США європейські країни зустрінуться на рівних.

Очікування щодо європейців, а особливо щодо Німеччини, високі. Але самими грошима справа не обмежується, бо Бундесверу й досі бракує персоналу, щоб виконати вимоги НАТО. Також є прогалини у військовій інфраструктурі. Тож уряд на засіданні в міноборони одразу ухвалив кілька законів, які мають посилити Бундесвер. Зокрема, має бути прискорено будівництво військової інфраструктури - додаткових казарм, полігонів і складів боєприпасів.

Новий закон робить вишкіл резервістів обов'язковим

Також коригують створення резерву, бо до 2035 року мають бути готові 200 тисяч боєздатних резервістів. Це - досить амбітна мета, адже ще у 2025 році було лише трохи більш як 60 тисяч резервістів, тобто закріплених на конкретних посадах у резерві.

Потенціал, однак, значно більший, бо сотні тисяч осіб відслужили в Бундесвері в попередні десятиліття, коли до 2011 року діяла загальна військова повинність для чоловіків. У майбутньому знову стане можливим призов резервістів на військові навчання. Роботодавці тоді мають їх звільняти.

Також має зрости кількість активних військовослужбовців - з нинішніх близько 185 тисяч до щонайменше 260 тисяч до середини 2030-х років. Поки що Бундесвер розраховує на інтенсивний підбір персоналу, щоб знайти досить добровольців. За цей рік міністерство оборони вже повідомило про близько 11 тисяч нових наборів на всі посади в Бундесвері - це на 13 відсотків більше, ніж у відповідному торішньому місяці. Якщо добровольців забракне, вже у 2027 році, ймовірно, розглянуть повернення військової повинності.

Німецькі ВМС, імовірно, в Ормузькій протоці не діятимуть

Так само темою на пресконференції стала війна з Іраном. Військово-морські сили Німеччини заявили про готовність за певних умов допомогти з розмінуванням в Ормузькій протоці. Для цього два кораблі Бундесверу - мінний тральник і судно забезпечення - заздалегідь передислокували в порт Джибуті. Там вони чекають, "але вони не чекатимуть вічно", пояснив міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius).

Поки що він не бачить сценарію, за якого ситуація на Близькому Сході покращиться "щоб (...) ми могли увійти в Ормузьку протоку для розмінування". Днями Іран дав чітку відмову Франції щодо такої місії. "Тому це взагалі не в осяжному майбутньому", - додав Пісторіус. Відповідне рішення він ухвалить влітку "своєчасно, щоб у разі чого наші військові провели літо радше при 40 градусах у Берліні, аніж при майже 50 у Джибуті", - сказав Пісторіус, натякаючи на хвилю спеки, яка останніми днями була в Німеччині.