1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

З чим Сі Цзіньпінь повертається після візиту до Путіна

Вільям Янг | Дмитро Каневський
22 березня 2023 р.

Поїздка Сі Цзіньпіня до Москви показала, що Росія стає дедалі більш залежною від Китаю, вважають оглядачі. Про підсумки візиту - у DW.

Сі Цзіньпін відвідав Москву з триденним візитом
Сі Цзіньпін відвідав Москву з триденним візитомФото: Sergei Savostyanov/TASS/dpa/picture alliance

У середу, 22 березня, лідер Китаю Сі Цзіньпін завершив свій триденний візит до Росії під час якого він та президент Росії Володимир Путін називали одне одного "дорогим другом". Обговорювалась низка регіональних і міжнародних питань, обидва лідери підкреслювали важливе "стратегічне партнерство" між Китаєм і Росією, а також вони обмінялися думками щодо "мирного плану" з 12 пунктів щодо війни в Україні, опублікованого урядом Китаю минулого місяця.

Загалом Китай і Росія ще більше зміцнили свої двосторонні відносини, оскільки Сі й Путін визнали важливість для обох сторін підтримувати одна одну в питаннях, що стосуються їхніх основних інтересів, і "спільно протистояти втручанню зовнішніх сил у внутрішні справи". Деякі експерти стверджують, що ця зустріч підбадьорила Сі й Путіна, оскільки вони знайшли ще більше спільних факторів для поглиблення "партнерства без обмежень".

"В інтересах Сі - подальше поглиблення партнерства з Росією, оскільки це захищає внутрішні та міжнародні стратегічні інтереси Пекіну", - каже дослідниця з Гельсінського університету Сарі Архо Хаврен.

Читайте також: Китайські компанії продають Росії зброю та амуніцію - Politico

Зміна динаміки у відносинах

За даними китайського державного інформаційного агентства Сіньхуа, Сі заявив, що Китай готовий розширювати співпрацю з Росією в таких сферах, як торгівля, інвестиції, ланцюг постачань, енергетика та інновації. Лідери двох країн також підписали дві угоди про поглиблення стратегічного партнерства координації та економічного співробітництва.

Аналітики кажуть, що одним із результатів поїздки є неминуча зміна динаміки у відносинах між Росією та Китаєм. Москва стає дедалі більш залежною від Пекіна економічно та політично, і Китай не проти надати підтримку своєму сусідові.

"Китай хоче зберегти свій імідж миротворця, але він схиляється до Росії", - каже політолог з Національного університету Сінгапуру (NUS) Ян Чон і додає, що з того, що можна бачити "Пекін не готовий відпустити Росію, але готовий її до певного моменту підтримувати".

Читайте також: Голова Мюнхенської конференції: Китаю вигідний слабкий Путін

Китайський мирний план - пропозиція, щоби виграти час для РФ?

Перед поїздкою Сі Китай намагався презентувати себе миротворцем, але його позиція щодо війни в Україні, викладена в документі з 12 пунктів, а також у публічних коментарях китайських високопосадовців, була сприйнята у США та загалом на Заході з відчутним скептицизмом.

У вівторок Путін заявив, що пропозиція Китаю може бути використана як "основа для мирного врегулювання в Україні". Він додав, що Росія прагне "відновити мирні переговори якомога швидше", що Китай також схвалює.

Проте Хаврен зауважує, що якщо Китай наполягатиме на припиненні вогню, поки російські війська залишаться на окупованих українських територіях, це "заморозить війну" і дасть Москві більше часу для підготовки до нового наступу".

Експертка з питань Китаю вважає, що якщо Київ відмовиться йти на припинення вогню через те, що Росія не вивела свої війська з території України, китайські та російські пропагандисти виставлятимуть США та їхніх західних союзників як "розпалювачів війни" напротивагу Китаю, який "як мирний посередник робить усе можливе".

Російсько-китайські переговори у КремліФото: Sputnik/Mikhail Tereshchenko/Pool via REUTERS

Інші оглядачі кажуть, що намагання Китаю представити себе як посередника відображають його наполегливе бажання "відновити свій міжнародний вплив". "Це вітатимуть у деяких куточках світу, але точно не в США та серед деяких їхніх союзників. Великі європейські країни також будуть з підозрою ставитися до зусиль Китаю", - каже професор міжнародних відносин Університету Реньмінь у Пекіні Ши Іньхун.

На початку тижня держсекретар США Ентоні Блінкен розкритикував Пекін за те, що він не притягнув Москву до відповідальності за "звірства, скоєні в Україні".

"Замість того, щоб їх засудити, це радше забезпечить дипломатичне прикриття тому, щоб Росія продовжувала коїти ті самі злочини", - прокоментував Блінкен.

Читайте також: "Уникати подвійних стандартів": Пекін відреагував на ордер на арешт Путіна

Західна преса про "зустріч двох диктаторів"

Зі скепсисом і недовірою на результати переговорів у Москві відреагували коментатори в європейській пресі. Німецька Tageszeitung у колонці з промовистою назвою "І зустрілися два диктатори" нагадує, що Китай досі жодного разу так і не засудив російську агресію в Україні, називаючи натомість цю війну "кризою". Тож, як пише газета, цей "китайський "мирний план" допомагає насамперед самим китайцям. Пекін представляє себе невтомним миротворцем і водночас може висувати звинувачення на адресу США. В очах Пекіна (як і Росії) саме Вашингтон розпалює війну в Україні і не бажає миру", - зазначає видання.

Іспанська El Mundo у свою чергу пише про "дипломатичну парасольку", яку Сі Цзіньпін розкрив над Путіним, щоби захистити його від глобального шторму у час, коли Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС) видав ордер на арешт його "стратегічного партнера" за підозрою у воєнних злочинах в Україні. "Візит Сі також був покликаний зміцнити небезпечний політичний і економічний альянс між двома автократіями, об'єднаними в прагненні змінити світовий порядок, щоби протистояти демократії і гуманістичним цінностям Заходу, натомість просуваючи свої антиліберальні ідеї".

Найстаріший британський журнал The Spectator не виключає, що на переговорах у Москві йшлося про спільний сіно-російський довгостроковий проєкт зі створення нового міжнародного порядку, частиною якого є війна в Україні. "Обидва вважають західні демократії декадентними та загниваючими, вони поділяють культуру ображених й жертв та мають майже месіанське бачення відновлення імперської величі". Особливий же інтерес, пише журнал, в тому, що лишилося за зачиненими дверима. "Безумовно, збільшення економічної допомоги, яка досі була найважливішим внеском Китаю у воєнні зусилля Путіна. Але як щодо зброї та боєприпасів, на яких, безперечно, наполягав Путін і які змінили б конфлікт і глобальну геополітику? Чи це є частиною змін, які вони спільно хочуть наблизити? Це жахлива перспектива, до якої Захід має бути готовим", - попереджає The Spectator.

Читайте також: Коментар: Китай не сприяє миру в Україні

Китай є "найбільшим бенефіціаром" від війни РФ в Україні

Хай там як, Сі Цзіньпін продовжує йти у дипломатичний наступ, спираючись на успішне посередництво в ірансько-саудівській угоді щодо відновлення дипломатичних відносин і подальшу консолідацію двосторонніх відносин з Росією. Ян Чон з NUS сказав у коментарі DW, що Пекін намагається створити імідж великого і незалежного від Сполучених Штатів гравця.

"Вони звертаються до інших країн, особливо на Глобальному Півдні, які мають тенденцію розглядати США та їхніх союзників як потенційно проблематичних", - сказав він, додавши, що мета Пекіна - консолідувати відносини з цими державами.

Незважаючи на спроби Сі представити Китай миротворцем у війні Росії в Україні, деякі оглядачі впевнені, що пріоритетом Пекіна є те, щоб війна тривала. Головне для Китаю - забезпечити подальше збереження чинного російського режиму. "Крах російського режиму та створення прозахідного уряду в Москві був би катастрофічним сценарієм для Китаю", - вважає науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Темур Умаров. "Водночас Китай також не хоче, щоб війна переросла у щось більше, ніж зараз". Умаров сказав у розмові з DW, що Пекін може погодитися на продовження війни, оскільки це не залишить Росії іншого виходу, крім як зближуватися з Китаєм. "Крім того, війна (РФ проти Україні. - Ред.) відволікає США від протистояння з Китаєм. Пекін отримує найбільшу вигоду від нинішньої ситуації, - підсумував він. 

Ішинґер про відмову від мирного плану Китаю для України

02:50

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW