Наприкінці вересня 2025 року іспанські правоохоронці виявили черговий підводний човен наркоторговців. Його використовували для доставки до берегів Галісії, області на північному заході Іберійського півострова, 3,6 тонни латиноамериканського кокаїну. Про це повідомили у Національній поліції Іспанії (НПІ).

Що являє собою цей спосіб доставки наркотиків до Європи, який останнім часом широко застосовують колумбійські та мексиканські наркокартелі? І звідки у наркоторговців підводні апарати, що дозволяють здійснювати тривалі морські подорожі?

Поліція Іспанії вперше затримала команду судна

Представник НПІ, коментуючи для DW повідомлення про затримання наркопідводного човна, пояснив, що три члени його команди, імена та громадянство яких в інтересах слідства поки не розкриваються, а також особи, які зустрічали їх на узбережжі - загалом 12 осіб - вже перебувають у руках слідства. Більшість із них мають судимості у справах, пов'язаних з кокаїном. Проти заарештованих порушено справу про наркоторгівлю та приналежність до злочинної організації. Поліція, продовжив її представник, "стежила за діями правопорушників, і їх було затримано разом з вантажем незадовго після висадки на берег".

Це далеко не перший випадок використання субмарин для доставки наркотиків з Латинської Америки до Іспанії. За останні роки таким способом до країни потрапляє приблизно третина кокаїну зі 100-120 тонн, що їх щорічно конфісковують іспанські правоохоронні органи. "Затримати команду судна вдалося вперше, це дозволить у ході слідства прояснити багато питань, пов'язаних з наркотрафіком", - каже представник НПІ.

Підводний флот наркомафії

Колумбійські картелі вперше почали використовуватися підводні апарати для доставки кокаїну до США ще у 1990-ті роки, розповів у розмові з DW Вісенте Аркона, іспанський інженер та експерт з підводних човнів. У 2000-х роках субмарини почали час від часу використовувати і для трансатлантичних перевезень. Йдеться про судна кустарного виробництва довжиною від 10 до 20 метрів.

У Колумбії їх виготовляють на нелегальних корабельнях на берегах річок, що впадають в океан, або прямо в сельві - екваторіальних лісах, "подалі від людських очей".

Корпус цих суден робиться зі скловолокна, продовжив інженер. В основному - це напівзанурювальні човни. Їх важко виявити з повітря або за допомогою радара, хоча під час ходу на поверхню води трохи виступає верхня частина рубки. Однак усе частіше трапляються й повноцінні підводні човни. На борт цих - як і напівзанурювальних - суден, як правило, можна брати до п'яти тонн вантажу. Екіпаж - до трьох осіб.

Читайте також: Наркоторгівля: Німеччині загрожує "навала кокаїну"

Одноразовий підводний човен з пеклом на борту

За даними Аркони, йдеться про недорогі судна (low cost). Їхня ціна справді невисока як для підводних апаратів - не перевищує одного мільйона доларів. Призначені вони лише для одного плавання. Після доставки вантажу човни кидають або затоплюють. При цьому "умови для екіпажу в них - нестерпні". У такому човні важко навіть повернутися, а температура від двигуна, що працює, сягає 50 градусів. Дихати нічим, оскільки люк човна, хоча він і виступає на поверхню, слід тримати закритим через океанські хвилі.

Як правило, човен зупиняється і люк відкривається лише тоді, коли екіпажу треба вийти з нього, аби справити фізіологічні потреби. Харчуються підводники консервами протягом усієї 20-25-денної подорожі. Сплять на тюках з кокаїном. Скловолокно в багатьох викликає алергію - шкіра покривається пухирями.

Однак "за оплати у 100 тисяч доларів за поїздку дефіциту в перевізниках ніколи не буває": підводників вербують з досвідчених моряків у віці 45-55 років, стверджує експерт.

Російський слід у підводних човнах наркомафії?

Ще в 1990-ті роки, розповів далі Вісенте Аркона, фахівці казали, що для створення кустарних підводних човнів використовувалися російські технології та обладнання. Мова йшла про розробки ще часів СРСР для будівництва малих підводних кораблів проєкту "Піранья". Доказом наявності російського сліду служили знайдені на захоплених поліцією наркосуднах прилади з написами російською мовою, а на підпільних верфях - документація цією ж мовою. Однак прямих доказів участі росіян у створенні підводного флоту наркомафії виявлено не було: поліція ніколи не заарештовувала російських фахівців.

Про причетність росіян до будівництва наркочовнів знову заговорили у 2020 році. Тоді, за словами інженера, за 40 кілометрів від колумбійської столиці Боготи на підпільній верфі було виявлено 32-метровий підводний човен. Його наполовину добудували, а з конфіскованої документації стало ясно, що його вартість мала становити 10 мільйонів доларів США. Човен міг занурюватися на глибину до 50 метрів і брати на борт до 15 тонн вантажу. Цього разу поліція виявила не тільки документацію російською мовою, а й інструменти російського виробництва.

У ході слідства зазначалося, що "в Колумбії немає фахівців, здатних побудувати настільки високотехнологічний підводний човен", і що це справа рук іноземців. Однак нікого з працівників верфі й цього разу затримати не вдалося.

Інженер Аркона підкреслив, що за останні десятиліття технологія, що застосовується у виготовленні човнів, постійно вдосконалювалася. Сьогодні в розпорядженні мафії вже є апарти, що можуть залишатись повністю зануреними під воду впродовж 30 хвилин. Ці човни оснащуються GPS та іншими приладами з США та інших країн, що їх купують на міжнародному ринку. Особливо мафія піклується про збереження секретності всього, що пов'язано з підпільними верфями. Як правило, їх мінують і в разі наближення правоохоронців підривають.

Читайте також: Туреччина - рай для мафіозі зі всього світу?

Галісія - кокаїновий хаб Західної Європи

Підводні човни й надводні судна з вантажем кокаїну найчастіше виявляють біля берегів Галісії, розповів DW Хосе Рібейро, член неурядової галісійської організації з боротьби з наркоторгівлею Vieiro ("Шлях"). І це, за словами активіста, не випадково. Справа в тому, що в цьому регіоні "вже чотири десятиліття, попри всі зусилля правоохоронних органів, процвітає наркомафія, яка налагодила широкі зв'язки з латиноамериканськими картелями". Саме з Галісії кокаїн надходить автотранспортом до інших регіонів Іспанії та інших країн Західної Європи.

Галісійські мафіозні клани, в цілому, добре відомі поліції, зазначив Рібейро. Це "сім'ї" Чарлін, Убінья, Канео, Лулу, Пітурро та інші. Величезні кошти від наркоторгівлі, якими вони розпоряджаються, дозволяють наймати армії бойовиків, підкуповувати держадміністрацію, залучати відомих адвокатів та уникати відповідальності. Ватажки мафії часом потрапляють до в'язниці, але частіше перед судом постають лише виконавці - кур'єри і роздрібні торговці. Ну а "жорстокістю галісійські мафіозі не поступаються колегам з інших країн", між ними нерідко виникають криваві розбірки. Наприклад, свого часу "хрещена мати" Хосефа Чарлін розстріляла спільників з клану Канео, розповів Хосе Рібейро.

Читайте також: Як і навіщо Франція розбудовує в'язниці суворого режиму