З німецьким ноу-хау: як сенатор з РФ заробляє на окупації
19 березня 2024 р.80, 81, 82, 184, 185 - цифри, які нарівні з російським прапором стали символом окупації України. Ці регіональні коди на номерних автомобільних знаках влада РФ надала транспортним засобам у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, а також у Криму. Починаючи з серпня 2022 року, на нещодавно захоплених територіях на півдні та сході України потрібно перереєструвати автомобілі з українських на російські номери. У Криму цей процес розпочався ще 2014 року.
Зміна номерів на окупованих територіях - непоганий бізнес. Згідно з контрактами, які DW проаналізувала на російському порталі держзакупівель, МВС РФ платить виробнику за шматок алюмінію з російським прапорцем у перерахунку 2,72 - 2,75 євро за штуку. За перші пів року перереєстрації для нових окупованих територій було замовлено пів мільйона номерів. З лютого 2023 року до лютого 2024-го - ще понад 900 тисяч. Постачальником є московське ТОВ "Знак", яке за півтора року продало в окупованих областях України без урахування Криму автомобільні номери на суму, еквівалентну майже чотирьом мільйонам євро. На 2024 рік російське МВС замовило "Знаку" понад три мільйони номерів для всіх регіонів Росії, а також для Криму та територій України, анексованих у 2022 році.
Валерій Пономарьов і бізнес із Tönnjes
Окупація нових територій виявилася непоганим поштовхом для бізнесу із номерними знаками. Його бенефіціаром, зокрема, є сенатор із владної партії "Єдина Росія" Валерій Пономарьов - найбагатший член Ради Федерації за підсумками 2021 року (відомості за пізніший період сенатори в РФ не публікують), основу бізнес-імперії якого складають рибальські та рибопромислові компанії. З 2022 року сенатор Пономарьов перебуває під персональними санкціями ЄС та інших країн Заходу за підтримку російської анексії територій України.
Зокрема, Валерій Пономарьов володіє 45 відсотками у статутному капіталі ТОВ "Знак". 55 відсотків належать німецькій компанії J. H. Tönnjes East GmbH & Co. KG, що входить до групи Tönnjes International Group. Материнську компанію цього бізнесу з містечка Дельменхорст в Нижній Саксонії в німецькій пресі з гордістю відносять до hidden champions - так називають відносно невеликі, часто провінційні німецькі компанії, маловідомі широкому загалу, але які зуміли стати світовими лідерами у своєму нішевому бізнесі. Tönnjes - один із світових лідерів з розробки технологій та виробництва обладнання для виготовлення номерних знаків для автомобілів.
На сайті Tönnjes International зазначено, що до складу групи входять понад 50 спільних підприємств з партнерами по всьому світу. Однак на карті світу, на якій позначені країни, де Tönnjes веде бізнес, Росія не позначена. Жодної згадки про спільний бізнес з підсанкційним російським сенатором не знайти і в архіві повідомлень на сайті. Пошук в інтернет-архіві з допомогою бази даних archive.org дає несподіваний результат: Москва зникла з карти спільних підприємств в період між червнем і груднем 2022 року - саме тоді, коли проти російського партнера Tönnjes Валерія Пономарьова було запроваджено санкції ЄС. Причому повністю Москва зникла з карти курйозним чином лише 2023 року. Спочатку ті, хто ретушував напис "Москва", навіть забули прибрати рисочку, яка веде до Москви з Німеччини.
Tönnjes відхрещується
"Частку у бізнесі у Росії ми розглядаємо як неактивну. Тому цей актив не відображається на нашому сайті", - пояснила у відповідь на запит DW прессекретарка Tönnjes відсутність згадок про бізнес у Росії. У компанії запевняють, що попри контрольну частку в статутному капіталі російського СП Tönnjes користується правом голосу в еквіваленті частки в 50 відсотків, тому німецька компанія "не залучена в оперативну діяльність" фірми в Росії, а всі рішення нібито ухвалює місцевий менеджмент.
Відповідаючи на запитання DW, в Tönnjes зазначили, що засуджують загарбницьку війну Росії проти України. "Війна в Україні - це гуманітарна катастрофа посеред Європи, яку ми наочно бачимо щодня", - заявила німецька компанія, дистанціювавшись від бізнесу на окупованих Росією територіях.
Читайте також: Чому економіка РФ тримається попри санкції
"Не отримуємо дивідендів" від ТОВ "Знак"
У Tönnjes також зазначають, що більше не мають господарських відносин з ТОВ "Знак" . "Ми не здійснюємо постачання ТОВ "Знак" і не отримуємо від цієї фірми дивідендів. Tönnjes не користується правами співвласника компанії і не бере участі в зборах засновників ТОВ "Знак", - запевнили в компанії. Дані бази ImportGenius підтверджують цю заяву: принаймні остання партія товарів від Tönnjes на адресу ТОВ "Знак" - самоклеюча плівка для виробництва номерних знаків - надійшла в лютому 2022 року. Відтоді, виходячи з даних ImportGenius, німецько-російська компанія, підконтрольна сенатору Пономарьову, закуповує матеріали у Китаї. Яким чином без постачання компонентів з Німеччини здійснюється ремонт німецького обладнання, яке свого часу ТОВ "Знак" отримало від Tönnjes, незрозуміло.
У Tönnjes також заявили, що компанія "залучена в процес виходу з часток бізнесу в Росії". "У рамках цього процесу мають місце контакти з паном Пономарьовим", - зазначили у компанії з Нижньої Саксонії. Крім мажоритарної частки в "Знаку", Tönnjes має міноритарну частку в іншому російському виробнику номерних знаків - компанії "Буборг". Цій фірмі Tönnjes постачала витратні матеріали для виробництва номерів до травня 2022 року, свідчать дані ImportGenius.
У компанії Tönnjes не відповіли на уточнювальне запитання DW, чому вихід з російського бізнесу затягнувся вже більш ніж на два роки.
Юрист: Вихід німецького бізнесу з Росії практично неможливий
В умовах дії санкцій та контрсанкцій вихід з Росії для німецьких компаній - вкрай складний процес, зазначив у коментарі для DW юрист, партнер консалтингової компанії CMS Томас Гайдеманн (Thomas Heidemann). Гайдеманн багато років консультував німецькі компанії, які інвестували до РФ. З моменту нападу Росії на Україну експерт переважно дає поради, як вийти із російського бізнесу. Безвідносно конкретної ситуації навколо Tönnjes юрист підкреслив, що вийти з російського бізнесу, коли задіяні підсанкційні компанії або особи, - завдання для німців, майже нездійсненне на практиці. "Якщо співзасновник під санкціями, справа абсолютно фатальна: я не можу мати справу з особами, які під санкціями, але не можу і відокремитися від них, не порушуючи санкцій", - констатував Гайдеманн.
Юрист нагадує, що відповідно до російського законодавства припинення підприємницької діяльності компанією з "недружньої країни" (якими у Москві вважають, зокрема, всі країни ЄС) заборонено, а винятки можливі лише з дозволу держави. "Іншими словами: якщо російська держава цього не хоче, компанія у пастці і не може вийти з російського бізнесу", - каже Гайдеманн.
Німецький експерт нагадує, що навіть за згодою влади РФ, домогтися якої дуже важко, частку в російському бізнесі можна продати лише максимально за 50 відсотків оцінної вартості, встановленої названими державою експертами. "Крім того, продавець сплачує податок у 15 відсотків вартості частки", - додає юрист.
Він зазначає, що нерідко єдиний реальний спосіб вийти з бізнесу в Росії - просто звести будь-яку ділову активність нанівець, розірвати оренду приміщень і поступово звільнити персонал. Цьому, однак, органи контролю в Росії намагаються будь-що завадити. "Утім, навіть якщо фірма фізично більше нічого не робить, на папері вона все одно продовжує існувати. Звичайно, таку ситуацію важко пояснити публічно", - констатував Томас Гайдеманн.
Читайте також: Авто з російськими номерами відсьогодні мають покинути Фінляндію
Дохід від зміни номерних знаків іде лише в одну кишеню?
Компанія Tönnjes не відповіла на запитання DW, яким саме чином вона намагається оформити "розлучення" з російським сенатором від партії влади Валерієм Пономарьовим. Не виключено, що політика від "Єдиної" Росії" все влаштовує, як є. ТОВ "Знак" отримало за 2022 рік, згідно з даними з відкритих джерел, дохід майже у 2,2 мільярда рублів (близько 22 мільйонів євро). Чистий прибуток, згідно з публічною звітністю, становив понад 200 мільйонів рублів (близько двох мільйонів євро). Якщо заява Tönnjes, що компанія не отримує дивідендів від ТОВ "Знак", відповідає дійсності, єдиним одержувачем прибутку від спільного німецько-російського підприємства є підсанкційний російський сенатор.