Першого серпня спливає мораторій на виплату боргів за євробондами, про який два роки тому домовилися міністерство фінансів України і власники номінованих у доларах євробондів. Ці два роки Київ, з огляду на війну, не виплачував ані тіло боргу у понад 20 мільярдів доларів, ані відсотки. Кінця війні не видно, однак власники українських євробондів більше не хочуть сидіти на голодному пайку і хочуть вже отримувати принаймні часткові виплати боргу. Принаймні на цьому наполягає найбільш активна частина кредиторів, які об'єдналися для переговорів з урядом України у спеціальний комітет. Міністерство фінансів України уточнює, що комітет говорить від імені власників близько п'ятої частини всіх непогашених євробондів.

Після того як у понеділок, 17 червня, стало відомо, що попередні перемовини між приватними кредиторами і урядом завершилися безрезультатно, котирування українських євробондів впали на понад два відсотки і торгувалися на біржі за ціною 26-30 центів за один долар номінальної вартості.

Київ хоче списання до 60 відсотків боргу

Як повідомляє агенція "Інтерфакс-Україна" з посиланням на оприлюднене біржове повідомлення, початкова пропозиція України кредиторам включала два варіанти реструктуризації з номінальним дисконтом від 25 до 60 відсотків - залежно від відновлення країни протягом періоду дії програми МВФ. Тобто український уряд хоче, щоб власники євробондів негайно списали щонайменше 25 відсотків боргу з можливістю у подальші роки списати до 60 відсотків, якщо економіка країни відновлюватиметься після війни надто повільно. Натомість кредитори, за даними інформагенції, спершу запропонували списати лише 20 відсотків, а згодом погодилися на 22,5 відсотка.

У своїй заяві, яку цитує Reuters, кредитори застерігають Україну від того, щоб "ризикувати суттєвою шкодою" з огляду на можливі труднощі в разі дефолту залучати фінансових інвесторів у майбутньому.

Чим страшний дефолт?

Зазвичай найбільша шкода від дефолту для країни - репутаційні втрати і дуже складний і довгий шлях повернення на ринки запозичень через недовіру до позичальника. Однак у нинішній ситуації війни це питання для України не стоїть так гостро, як за нормальних умов, зазначив у розмові з DW Роберт Кірхнер (Robert Kirchner), експерт німецької консалтингової групи Berlin Economics, яка консультує уряд України.

Зрештою, каже Кірхнер, Україна до кінця війни так чи інакше відрізана від ринку приватного капіталу і залежна від фінансових вливань від країн-союзників. За два роки війни донори надали на пільгових умовах вже 85 мільярдів доларів кредитів, каже він. "Найбільш неприємним у разі дефолту для України було би те, що кредитори перепродадуть свої бонди значно нижче за їхню нинішню ринкову вартість хедж-фондам, щоб отримати хоч якісь гроші. А хедж-фонди діють зазвичай дуже агресивно і роками судитимуться з Україною, щоб вибити якісь гроші і заробити", - пояснює експерт.

Утім, такий сценарій невигідний, нагадує Роберт Кірхнер, перш за все, самим кредиторам, адже вони отримають лише крихти від номінальної вартості євробондів, в які вони вклалися. Нині перед власниками євробондів постає вибір: домагатися негайного початку повернення "тіла" боргу і відсотків, погодившись на м'які умови повернення і списання значної суми боргу (аналітики JPMorgan, яких цитує Reuters, прогнозують списання щонайменше 30 відсотків боргу) або ж погодитися на подовження мораторію на виплату за євробондами ще на кілька років у розрахунку пізніше, після війни, домовитись про списання меншого обсягу.

Відтермінування до 2027 року як бажаний сценарій

Роберт Кірхнер прогнозує, що сторонам вдасться домовитись, бо у дефолті не зацікавлений ніхто. "В українського уряду сильніша перемовна позиція. Адже через війну і брак надходжень до бюджету єдина можливість покривати дефіцит і виплачувати борги - використовувати для цього гроші державних донорів України. Але ці кредитори ніколи не погодяться на те, щоби їхніми пільговими кредитами повертали борги приватним інвесторам на більш вигідних для кредиторів умовах, ніж Україна позичає у західних партнерів. І всі це розуміють", - каже Роберт Кірхнер.

Німецький експерт зауважує, що найбільш логічним сценарієм була би домовленість про відтермінування виплат за євробондами до 2027 року. Адже великі державні кредитори, зокрема ЄС і США, 2022 року почали надавати Україні пільгові кредити з відтермінуванням виплат на п'ять років. "Відтермінування до 2027 року було би сигналом того, що приватні кредитори, так само як і державні, готові йти Києву назустріч на тлі війни. Реструктуризація боргів під час війни - радше рідкість. Зазвичай сторони чекають звершення війни, щоби краще оцінювати і прогнозувати економічну ситуацію і відповідно до цього домовлятися про умови повернення боргів", - констатує Кірхнер.

Читайте також: Прогноз НБУ: Економічне зростання в Україні триватиме попри війну

Дуже болісні відсотки за кредитами

Простір для поступок приватним кредиторам у Києва дуже незначний, з огляду на залежність від інституційних донорів, таких як Міжнародний валютний фонд і Світовий банк, а також допомоги країн-партнерів. Мінфін України заявляє, що його пропозиції узгоджені з МВФ і відповідають вимогам фонду: знизити держборг до 2028 року до 82 відсотків ВВП і до 65 відсотків ВВП у 2033 році, а також мати витрати на обслуговування боргу за зовнішніми зобов'язаннями на рівні від одного до 1,8 відсотка ВВП до 2028 року. Якщо виплати відсотків за євробондами не вдасться відтермінувати, то відсоткові виплати відносно ВВП зростуть з нинішніх трьох відсотків до непіднімних шести відсотків, застерігають у своїх розрахунках, зокрема, аналітики української компанії Concord Capital.

Отже, крім питання, скільки боргу буде списано і коли почнуться виплати "тіла" кредиту, інвесторів цікавить, перш за все, питання, коли Київ почне платити відсотки за євробондами, випущеними з номінальною дохідністю у 7,75 відсотка. За інформацією "Інтерфакс-Україна", кредитори вимагають негайно почати виплати щонайменше на рівні 7,25 відсотка. Натомість мінфін пропонує поступово нарощувати виплати відсотків - від одного відсотка річних у 2024-2025 роках до трьох відсотків у 2026-2027 роках і шести відсотків з 2028 року.

Що буде з гривнею?

На тлі - хоч би навіть гіпотетичної - загрози дефолту за євробондами пересічних українців, імовірно, не в останню чергу цікавить питання, як такий сценарій відіб'ється на курсі національної валюти. Роберт Кірхнер заспокоює: "За звичайних обставин я би був дуже занепокоєний долею курсу. Але за нинішніх обставин я не бачу підстав нервуватися. У країні діє контроль за рухом капіталів, Нацбанк має дуже великі валютні резерви, які стали можливими завдяки значній підтримці партнерів. Тож я навіть у разі дефолту не бачу підстав для різкого падіння курсу гривні. Скоріше збережеться тенденція до поступового зниження курсу", - прогнозує експерт Berlin Economics.

Чи буде дефолт, чи ні - з точки зору репутації України в очах західних інвесторів, кошти яких будуть вкрай необхідні для повоєнної відбудови, важливіше, як Україна рухатиметься до ЄС і виконуватиме відповідний план реформ, наголошує Кірхнер.