Пресконференція Нікола Пашиняна, що відбулася в Єревані 22 травня, може стати віхою - прем'єр-міністр Вірменії заявив, що готовий обговорювати визнання Нагірного Карабаху частиною Азербайджану, якщо Баку гарантує права вірменів на цій території.

Про можливе підписання мирного договору між двома країнами повідомив і президент Азербайджану Ільхам Алієв. "Ми (азербайджанська влада. - Ред.) сподіваємося, що проведення мирних переговорів кінець-кінцем принесе на Кавказ довгостроковий мир", - заявив він у Вільнюсі.

Заяви зроблені напередодні переговорів між лідерами Вірменії та Азербайджану, які мають відбутися 25 травня у Москві.

Читайте також: Конфлікт у Нагірному Карабаху: Шольц пропонує розширити місію ЄС

Передача Карабаху Азербайджану

Завершення давнього конфлікту навколо Карабаху набуло помітних більш реальних рис після пресконференції прем'єра Вірменії Нікола Пашиняна. У своєму виступі він зробив особливий акцент на умовах, які мають супроводжувати переговори Єревану та Баку. "86 600 квадратних кілометрів території Азербайджану включають Нагірний Карабах. Якщо ми правильно розуміємо один одного, то Вірменія визнає територіальну цілісність Азербайджану в названих межах, а Баку - територіальну цілісність Вірменії 29 800 квадратних кілометрів", - уточнив Пашинян.

Глава Центру вивчення політики безпеки, єреванський політолог Арег Кочинян називає цю заяву "проривом" та "безпрецедентною поступкою". "Країни вперше чітко визнали територіальну цілісність одна одної. Але треба враховувати другий момент - Вірменія робить це за умови наявності певного механізму забезпечення прав та безпеки вірменського населення в Карабаху", - пояснює Кочинян.

Читайте також: Німецький експерт: Мир у Карабасі - серйозний успіх зовнішньої політики Росії

На тлі блокади азербайджанськими активістами Лачинського коридору Пашинян у своїй промові вказав на важливий пункт можливого майбутнього мирного договору: "Єреван заявляє про те, що питання прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху мають бути обговорені у форматі переговорів Баку-Степанакерт".

Реакція в Азербайджані

В Азербайджані до висловлювань Нікола Пашиняна поставилися стримано, якщо не сказати байдуже: хоча ЗМІ і розтиражували цю новину, але реакції експертів чи громадськості на неї не було. На думку політичного оглядача, учасника карабахських миротворчих проєктів Шахіна Рзаєва, пов'язано це з тим, що нічого по-справжньому нового Пашинян не сказав.

"Що ж до умов дотримання прав і свобод карабаських вірмен, то президент Ільхам Алієв неодноразово заявляв, що це внутрішня справа Азербайджану та Баку обговорювати ці гарантії лише з самими карабаськими вірменами без участі третьої сторони", - нагадує Рзаєв.

Читайте також: Конфлікт у Нагірному Карабаху: чи є загроза нової війни?

Схожу позицію висловлює і керівник клубу політологів "Південний Кавказ" Ільгар Велізаде. Він вважає, що Пашинян фактично визнав Карабах частиною Азербайджану, а отже, ставити якісь додаткові умови вже недоречно: "Якщо Вірменія визнає територіальну цілісність Азербайджану, це має на увазі невтручання у внутрішні справи одне одного. Суперечлива позиція вірменського керівництва є основною перешкодою на шляху переговорного процесу".

Можливий вихід Вірменії із ОДКБ

Також Нікол Пашинян озвучив можливість виходу Єревану із Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). "Я не можу виключати, що Вірменія де-юре може вийти з ОДКБ або заморозити своє членство. Але це станеться лише у тому разі, якщо ми зафіксуємо, що ОДКБ вийшов з Вірменії", - наголосив Пашинян. Ця організація на чолі з Росією, на думку Єревана, ніяк не реагує на ситуацію з блокадою Лачинського коридору, що триває з грудня минулого року.

Відтоді у Вірменії неодноразово заявляли про те, що якщо ОДКБ не виконує своєї ролі, то країні там не місце. Однак, зазначає Арег Кочинян, вперше такі слова сказав вірменський прем'єр-міністр. "Якщо ОДКБ продовжить свою політику невтручання і не даватиме політичну оцінку агресії Азербайджану вже на самій території Вірменії, то ми можемо побачити перспективу виходу Вірменії з ОДКБ. Наразі це не так, але це однозначно важлива точка в дискусії", - переконаний Кочинян.

Перспектива міцного миру на Кавказі

"Заяви Пашиняна пов'язані з відновленням процесу мирних переговорів між Баку та Єреваном. Він хоче домогтися визнання Азербайджаном вірменської територіальної цілісності, а також затвердити особливий статус вірмен у Карабаху, але поки зробити це не виходить", - вважає експертка з питань Південного Кавказу неурядової організації зі запобігання конфліктам "Міжнародна кризова група" Олеся Вартанян.

Якщо висловлювання Пашиняна зрештою доведуть до укладення мирного договору між Вірменією та Азербайджаном, це може привести до реального встановлення миру в регіоні, прогнозують оглядачі. Проте, попереджає Арег Кочинян, говорити про швидке завершення конфлікту на Південному Кавказі поки що не доводиться.

"Пашинян чітко висловився, що він не думає, що (на переговорах. - Ред.) у Москві буде якийсь прорив чи буде щось підписано. Наскільки я розумію, десь половина пунктів можливого мирного договору вже узгоджена. Але це найменш складна їхня частина. Усі найважливіші питання залишилися поки що невирішеними. Прогрес є, він очевидний, але ми все ще доволі далекі від фінального всеосяжного тексту", - підсумував Кочинян.