Рішення польського уряду стало несподіванкою для Єврокомісії - він наклав заборону на імпорт українського зерна, олійних культур, молочних продуктів та м'яса. Про такий крок колишній польський віцепрем'єр-міністр, голова національно-консервативної правлячої партії "Право і справедливість" (ПіС) Ярослав Качинський оголосив на вихідних на заході партії, сказавши, що "ми маємо виправити помилки". Угорщина одразу ж приєдналася до цього радикального рішення.

На вихідних Єврокомісія відреагувала на це лише сухою заявою. А вже на початку цього тижня у Брюсселі нарешті спробували пояснити, що відбувається. "Важливо пам'ятати, що торговельна політика є винятковою компетенцією ЄС. Це означає, що рішення можуть ухвалюватися лише на європейському рівні. Тому односторонні заходи неможливі", - сказала речниця ЄС з питань торгівлі Міріам Гарсіа Феррер.

Читайте також: Україна призупиняє експорт зернових та олійних до Польщі

Угода про вільну торгівлю з Україною

Оскільки на внутрішньому європейському ринку 27 країн-членів ЄС відсутні кордони і митні збори, українським зерном можна вільно торгувати в межах блоку - навіть якщо Польща чи Угорщина введуть заборону на імпорт. Заборона на імпорт для набуття законної сили мала б бути схвалена всіма 27 державами-членами.

Речниця ЄК з питань торгівлі підкреслила, що між ЄС та Україною діє всеохоплююча угода про вільну торгівлю, яка, звичайно, включає також Польщу та Угорщину та всі інші країни-члени. Згідно з умовами цієї угоди, мита на український експорт до ЄС були в основному призупинені після російського вторгнення. Це мало дозволити Україні продавати зерно та інші товари за кордон в обхід чорноморських портів, які атакує Росія.

Наразі юристи Єврокомісії перевіряють офіційні обґрунтування польської та угорської влади щодо заборони імпорту. У Варшаві та Будапешті аргументують свої дії порушенням балансу на ринку, збитками для місцевих фермерів або порушенням виробничих процесів. Якщо правових підстав для односторонніх дій немає, то Єврокомісія теоретично може відкрити провадження проти Польщі та Угорщини за порушення правил. "Ми контактуємо з усіма сторонами, включно з українською", - запевнила Феррер.

Читайте також: ЄК: одностороння заборона Польщі і Угорщини імпорту з України - неприйнятна

Що пропонують у Брюсселі?

"Тут ідеться про війну", - нагадав речник голови Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) Ерік Мамер. Очевидно, що від цього кроку постраждають фермери та народ України. "ЄС та країни-члени зробили все можливе, щоб допомогти Україні. Наша мета - не обтяжувати населення ЄС ще більше. Тому мова йде не про санкції, а про пошук рішень, які базуються на праві ЄС та враховують інтереси як українців, так і ЄС", - зауважив Мамер.

Політики у державах на східному фланзі ЄС пропонують як рішення відновити мита на український експорт. У свою чергу Єврокомісія пропонує рівно протилежне рішення, а саме - продовжити безмитний період для України, де триває війна, на один рік. Економіка України з початку війни впала на третину. Тому експорт життєво важливий для її виживання. Оскільки експорт Чорним морем залежить від доброї волі Росії, терміново потрібні альтернативні сухопутні маршрути.

Читайте також: Київ: РФ знову блокує інспекції суден з українським зерном у Босфорі

Більше грошей вирішать проблему?

Чотири тижні тому п'ять країн ЄС - Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія та Болгарія - звернулися до Єврокомісії з вимогою допомогти їхнім фермерам і виробникам продуктів харчування, які страждають від дешевого імпорту з України. Наприкінці березня у ЄС затвердили пакет допомоги обсягом у 56 мільйонів євро. Ці кошти вже можуть бути використані для компенсацій фермерам.

Єврокомісія зараз працює над другим пакетом допомоги на суму, яка поки невідома, повідомила речниця з питань торгівлі Феррер. Додаткові фінанси дозволили б урядам Польщі та Угорщини повернутися до загального курсу ЄС. Адже звільнення від мит для України було схвалено всіма державами-членами, як і так звані "маршрути солідарності" для безмитної торгівлі всіма видами товарів з України та для України.

Зерно, яке зараз непокоїть Польщу, насправді має експортуватися до третіх країн. Однак воно часто "осідає" в сусідніх країнах і йде на продаж через нібито логістичні проблеми з подальшим експортом. Уряд Польщі недавно створив комісію для розслідування можливих випадків шахрайства. Серед іншого, йдеться про випадки, коли зерно могли завозити під неправильним маркуванням.

Читайте також: П'ять країн ЄС закликають обмежити надходження українського продовольства

Польща під тиском

Новий польський міністр сільського господарства Роберт Телюс на початку квітня домовився з українським колегою Миколою Сольським про те, щоб і надалі пропускати через Польщу десятки тисяч тонн українського експорту на місяць. Тепер ця домовленість втратила чинність. Цього понеділка, 17 квітня, міністри проводили повторні консультації, про результати яких у мінагрополітики України станом на вівторок, 18 квітня, поки не поінформували. А в Брюсселі цього тижня експерти та офіційні особи також збираються обговорити шляхи вирішення цієї торговельної суперечки.

Ця криза не стала несподіванкою. Ще в грудні 2022 року політики з польської партії ПіС закликали зменшити імпорт сільськогосподарської продукції з України. Польські фермери також вже кілька місяців протестують проти дешевшої конкуренції з боку сусідньої країни, яка перебуває у стані війни. Восени у Польщі відбудуться вибори. За даними польських ЗМІ, рішення партії Качинського ПіС також можна розглядати як маневр передвиборної кампанії.

Інші країни також можуть наслідувати приклад Польщі та Угорщини. Уряд Болгарії заявив, що може приєднатися до заборони імпорту українського зерна. Наразі Болгарія отримала від ЄС 16 мільйонів євро компенсації за завдані збитки. Болгарський профільний міністр Явор Гечев вимагає додатково ще 50 мільйонів євро. Словаччина минулого тижня також вже заборонила деякі товари. Проте її обсяги торгівлі порівняно з Польщею відносно невисокі.