У середу, 9 грудня, уряд Франції розгляне законопроєкт "Про посилення республіканських принципів", який не тільки дозволить посилити контроль над мечетями і ісламськими організаціями, а й - у цілях боротьби з радикалізмом - торкнеться практично всіх сфер суспільного життя. Чому ці заходи називають безпрецедентними і за що їх критикують у самій Франції - у матеріалі DW.

"Закон проти ісламістського сепаратизму"

На початку жовтня у своїй промові "Республіка в дії" президент Франції Еммануель Макрон заявив, що релігійні радикали, які просочилися у деякі громадські організації мусульман, намагаються створити в країні паралельне суспільство і насаджують "ісламістський сепаратизм". Щоб цього не допустити, президент запропонував ухвалити закон, спрямований проти поділу суспільства.

Серед основних положень підготовленого законопроєкту - захист світськості і "нейтралітету під час надання громадських послуг", які передбачають, наприклад, відмову від запровадження конфесійних меню у їдальнях, заборону на роздільне відвідання басейнів чоловіками і жінками або заборону на видачу довідок про цноту. Також документ передбачає посилення контролю над громадськими організаціями та можливість їх розпустити або позбавити держфінансування, якщо вони порушать "республіканські принципи".

Особливу увагу планується приділити шкільній освіті. У зв'язку з тим, що у багатьох мусульманських кварталах прийнято забирати дітей зі школи на домашнє навчання, глава держави хоче ввести обов'язок відвідувати школу для всіх дітей, починаючи з трирічного віку, суворо обмеживши домашнє навчання, зокрема, медичними причинами. Після вбивства вчителя Самюеля Паті 16 жовтня законопроєкт доповнили пунктом про покарання за розпалювання ненависті в інтернеті.

Читайте також: Коментар: Нелегка боротьба Франції проти "ісламістського сепаратизму"

Роз'єднаність мусульманських організацій у Франції

Одне з ключових положень нового законопроекту, про який Макрон згадав у своїй промові, - створення "освіченого" або "французького" ісламу, який глава держави протиставив насаджуваному ззовні "сепаратизму". За задумом Макрона, мечеті і релігійні громади необхідно звільнити від ідеологічного і фінансового впливу з-за кордону і почати підготовку власних релігійних кадрів. З цією метою він звернувся до Французької ради у справах мусульманського віросповідання (CFCM) з пропозицією підписати "хартію світських цінностей" і створити "Раду імамів", яка у подальшому відповідатиме за сертифікацію релігійних діячів.

Однак проблема полягає у тому, що рада CFCM, яка представляє на державному рівні ісламські організації-учасниці і є посередником між мусульманськими громадами і політиками, протягом багатьох років так і не здобула загальної підтримки з боку вірян у Франції. "У нас дуже роздроблена ісламська громада з безліччю місцевих груп, деякі з них знову організовуються у більші об'єднання, - пояснює Анн-Лор Цвіллінг, яка у Страсбурзькому університеті досліджує релігійні меншини. - Деякі з них представлені в CFCM, інші - ні. Порядок обрання членів CFCM також донині викликає суперечки".

Закордонним імамам можуть відмовити у візі

Досі навчання імамів було організовано за кордоном, вони приїжджали до Франції з Туреччини, Марокко та Алжиру на регулярній основі. Це викликало невдоволення у політичних колах і у значної частини суспільства. "Імами, яких відправляють до Франції, часто не знайомі з французькою культурою. Вони також не усвідомлюють принципу розділення релігії і держави", - вказує Сільві Тосер-Анго з університету Париж XII Валь де Марн, яка вивчає тему ісламу в контексті німецької та французької систем освіти.

Президент Макрон ще навесні оголосив, що поступово припинить практику "відряджених імамів". Якщо термін дії дозволу на проживання у Франції у імамів з Туреччини, Алжиру чи Марокко завершиться протягом наступних трьох років, то їм можуть заборонити в'їзд в країну з 2024 року.

Читайте також: Штайнмаєр: Європа має протистояти насильству з ісламістських мотивів

Чому складно навчити імамів у Франції

Експерти звертають увагу на труднощі, які можуть виникнути у зв'язку з підготовкою місцевих релігійних діячів. Як зазначає Анн-Лор Цвіллінг, запрошені імами вигідніші для мечетей, бо 80 відсотків їхніх ресурсів - це приватні пожертвування вірян. Імами, запрошені з-за кордону, дозволяють скоротити ці витрати, оскільки багато хто з них і зарплату отримує з-за кордону.

Є й інші причини. "З точки зору громад, імамом має бути той, хто знає Коран, може належним чином читати його вголос і добре проповідувати. Люди не просять когось, хто може науково інтерпретувати коран або вести міжконфесійний діалог", - продовжує Цвіллінг. За її словами, часто імами мало заробляють і змушені, крім релігійної діяльності, знаходити собі основне заняття, що дає дохід. Тому складне і дороге навчання поки що не виглядає для них привабливим.

Заборона довідок про цноту

За допомогою нового закону французький уряд також хоче юридично заборонити видачу довідок про цноту, які можуть зажадати родичі мусульманських дівчат, щоб "захистити честь родини". І ВООЗ, і правозахисна організація Amnesty International рішуче засуджують такі перевірки, вказуючи на порушення прав людини. Проте французькі борці за права жінок вважають ідею уряду контрпродуктивною. "Це стратегія стигматизації мусульманської меншини, - вважає французька письменниця і соціологиня Каутарі Арші. - Цей закон дозволить штрафувати лікарів, які проводять перевірки на незайманість. Але він, своєю чергою, порушує принцип відділення релігії від держави, республіканські цінності і республіканський пакт".

Гінекологиня Гада Хатем вважає, що заборона на видачу довідок про цноту може погіршити становище жінок, які за допомогою такої довідки отримували шанс захистити себе від насильства з боку родичів. Заборона не змінить менталітет цих людей, переконана Хатем: "Ми повинні зробити так, щоб батьки ввібрали ідеї про повагу до прав жінок і щоб це відбилося на вихованні їхніх доньок".

Втручання держави у сферу релігії?

Про необхідність боротьби з релігійним екстремізмом у Франції заговорили після терактів 2015 року в Парижі. Вбивство вчителя історії Самюеля Паті цієї осені і здійснена згодом серія атак у різних містах Франції посилили риторику і політику влади щодо радикалів. Ще до обговорення нового законопроєкту уряд перейшов до активних дій. Так, 3 грудня глава МВС Франції Жеральд Дарманен оголосив про перевірки у мечетях та інших культових спорудах. 76 з них запідозрили у пропаганді сепаратизму.

Як визнають експерти і місцеві ЗМІ, масштабна кампанія зі спостереження за мечетями не має прецедентів у історії Франції. Як і спроби світської держави, що традиційно трималася осторонь релігійних питань, врегулювати різні аспекти життя мусульманської громади. Нинішній французький уряд також декларує принцип невтручання держави у церковне життя, проте ісламські релігійні громади тепер явно перебувають під жорсткішим контролем. Разом з тим, підкреслюють експерти, той факт, що мечеті поки перебувають у власності культових асоціацій і не мають центрального управління, заважає здійсненню планів влади.

Читайте також: Коментар: Франція - цінності республіки