Закон про заборону Російської православної церкви (РПЦ) в Україні, де-факто спрямований проти Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), викликав критику серед низки політиків та експертів ще на стадії підготовки, щоправда, здебільшого всередині країни та з боку безпосередніх учасників конфлікту навколо нововведення - Росії та УПЦ МП. Коли Верховна рада України 20 серпня остаточно проголосувала за суперечливі поправки до законодавства, що регулює діяльність релігійних організацій, заборонивши їм зв'язок з РПЦ, особливої реакції з боку Європейського Союзу та інших західних партнерів Києва не послідувало.

Одразу після ухвалення закону DW надіслала запити в зовнішньополітичну службу ЄС, офіційному представнику Єврокомісії з питань розширення ЄС та євроінтеграції, а також голові підкомітету Європарламенту з прав людини, але відповідь дотепер отримала тільки одну.

ЄС: Україна загалом забезпечує свободу релігії

Євросоюз вважає, що Конституція України, а також відповідне законодавство забезпечують право на свободу релігії та віросповідання, як це передбачено Європейською конвенцією з прав людини та Хартією ЄС про основні права. Про це заявив у відповідь на запит DW офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано, пославшись на доповідь Єврокомісії щодо України від 8 листопада 2023 року. "Загалом українські державні органи забезпечують дотримання цих прав", - наголосив він.

"Нам відомо, що Україна вживає правових заходів проти пов'язаної з Москвою УПЦ через повну підтримку Московським патріархатом РПЦ агресивної війни Росії проти України. Ми взяли до уваги, що Верховна Рада України ухвалила закон про заборону діяльності пов'язаних із РПЦ релігійних організацій на території України з міркувань національної безпеки та з метою запобігання іноземному втручанню з боку Росії", - відповів Стано, не вдаючись у подробиці.

Експертка: Важливо враховувати складність ситуації в Україні

Євросоюз, найімовірніше, не захоче втручатися в це питання і не розглядатиме його як основний фактор у переговорах про членство з Україною, наголосила політологиня з Центру європейських досліджень ім. Вілфріда Мартенса Теона Лаврелашвілі, коментуючи для DW можливі наслідки ухвалення закону.

Вона пояснила, що ЄС оцінює потенційних членів на основі Копенгагенських критеріїв стабільності інститутів, демократії, верховенства закону, прав людини та захисту меншин. "Теоретично заборона пов'язаних з РПЦ релігійних організацій в Україні може бути піддана аналізу відповідно до цих критеріїв, особливо щодо свободи релігії та права на об'єднання, - погоджується Лаврелашвілі. - Однак на практиці необхідно врахувати всю складність ситуації в країні".

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну її влада порушила понад 100 кримінальних справ щодо священиків УПЦ МП, 26 із них уже винесено судові вироки, повідомила Служба безпеки України. Справи здебільшого стосуються держзради, колабораціонізму та пособництва Росії. Сама РПЦ називає вторгнення РФ в Україну "священною війною" і вважає, що вся територія сучасної України має "увійти в зону виняткового впливу Росії". Відповідно, Київ розглядає РПЦ як ідеологічне продовження режиму держави-агресора і співучасницю воєнних злочинів.

Релігієзнавча експертиза, раніше проведена Держслужбою України з етнополітики та свободи совісті, дійшла висновку, що УПЦ МП відповідає ознакам релігійної організації, керівний центр якої перебуває за межами України, у державі-агресорі, а також, що церковно-канонічного зв'язку між РПЦ і УПЦ МП не розірвано, і друга залишається структурним підрозділом першої. Хоча у самій церкві, яка офіційно називається Українська православна церква, без приставки "Московського патріархату", це заперечують і критикують ухвалений закон.

Оцінки Венеціанської комісії немає

До Венеціанської комісії, яка оцінює правові акти на відповідність європейським стандартам, законопроєкт не дійшов: цю ініціативу, що зібрала 46 підписів депутатів Ради в жовтні 2023 року, відхилив спікер парламенту Руслан Стефанчук. Про це він розповів у січні, пояснивши, що визнав додаткову експертизу непотрібною. "Ми використовуємо цей механізм, коли є дійсно складні законопроєкти", - сказав тоді Стефанчук в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна". Зазвичай Венеціанську комісію просять дати висновок на стадії законопроєктів, однак у цьому випадку українська влада вирішила обмежитися внутрішньопарламентською експертизою.

Згідно з висновком комітету Верховної ради з питань інтеграції України в ЄС, проєкт закону не суперечив міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції. Комітет посилається, наприклад, на доповідь Єврокомісії щодо України, зокрема, на її розділ про забезпечення основоположних прав: "Після вторгнення Росії та внаслідок його повної підтримки з боку Московського патріархату РПЦ Україна з листопада 2022 року вжила правових заходів проти УПЦ, пов'язаної з Москвою. Зокрема, український уряд запровадив санкції проти деяких членів церковної ієрархії, обвинувачених у підтримці загарбницької війни Росії, а також розпорядився про проведення обшуків у різних церковних приміщеннях із застосуванням правових норм і практик". Єврокомісія вказала тоді, що цими заходами Київ "прагне запобігти іноземному втручанню з боку Росії через релігійну організацію, не переслідуючи при цьому звичайних послідовників церкви".

Експерти: З точки зору ЄС, законом можна знехтувати

"Заборона релігійних груп, пов'язаних з Росією, ймовірно, розглядається ЄС як необхідний крок для запобігання російському втручанню через релігійні організації, що тим самим забезпечує національну безпеку України, - пояснює Теона Лаврелашвілі. - В умовах війни Брюссель, найімовірніше, уникатиме втручання, визнаючи заходи, яких вживає Київ, символічними актами, що демонструють його прагнення до духовної незалежності від Москви".

Закон, найімовірніше, не стане на заваді євроінтеграції України, вважає і запрошений професор Школи права Бенджаміна Кардозо в Нью-Йорку, керівник Центру верховенства права та релігієзнавства при Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого в Харкові Дмитро Вовк. "Базова логіка з боку міжнародних партнерів полягатиме у тому, що це не найбільша проблема України і, на тлі багатьох інших значно складніших викликів, на цей закон можна не звертати увагу", - пише він у своєму аналізі.

Юрист підкреслює, що західні партнери чудово розуміють: навіть із цим законом Україна краще захищає свободу віросповідання, аніж більшість інших пострадянських країн, у той час як РФ є "одним із найгірших порушників релігійної свободи у світі". Крім того, активне просування російськими дипломатами та РПЦ наративу про "переслідування" УПЦ МП в Україні стимулюватиме дипломатів Євросоюзу не критикувати закон, "щоб не солідаризуватися з Росією", прогнозує Вовк.

Яких дій слід чекати від ЄС?

Експерт очікує, що закон обговорюватимуть у вересні на двосторонніх зустрічах київської делегації з Єврокомісією. Розглядатиметься, за його словами, саме відповідність законодавства України стандартам і цінностям ЄС у сфері прав людини.

Теона Лаврелашвілі виходить з того, що на тлі продовження переговорів про вступ України до ЄС Брюссель зажадає від Києва дотримання конституції і гарантій того, що застосування таких законів не дискримінує окремих осіб на підставі їхніх релігійних переконань і здійснюється з дотриманням належних правових процедур.

Вона вважає, що Москва може скористатися ситуацією і представити Україну як країну, що пригнічує свободу віросповідання, з метою вплинути на громадську та міжнародну думку. Так, побоювання у зв'язку з цим законом раніше висловлювали комісія Конгресу США з міжнародної релігійної свободи, а також кілька міжнародних правозахисних організацій, нагадує Дмитро Вовк.

У відповідь, на думку експертів, ЄС може збільшити підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, надати Києву додаткові рекомендації щодо застосування таких делікатних законів і посилити контроль їхньої відповідності європейським цінностям і правовим стандартам.