Нафтопровід "Дружба" проходить з РФ до міста Мозир у Білорусі, там він розгалужується на північну й південну гілки - через Білорусь і Польщу в Німеччину та через Україну в Словаччину та Угорщину. Після початку повномасштабної війни Росії проти України транспортування по північній гілці припинилося, оскільки ЄС наклав санкції на постачання трубопровідної нафти з РФ. Проте для Угорщини, Чехії та Словаччини зробили виняток - ці країни можуть качати нафтогоном “Дружба” до 2027 року. Таким чином вони отримали час на підготовку до переходу на альтернативні джерела постачання. 

За оцінками опитаних DW експертів, щороку через Україну проходить 12-13 мільйонів тонн нафти. Схожі оцінки дає й інформаційне агентство Reuters з посиланням на галузеві джерела: по “Дружбі” йде близько 1,1 мільйона тонн нафти на місяць, з яких близько 900 тисяч тонн майже порівну розподіляються між Словаччиною та Угорщиною. Український оператор  "Укртранснафта", що входить в групу "Нафтогаз", відмовився назвати DW обсяги транзиту по "Дружбі", пояснивши це засекреченістю через воєнний стан. Відмовилися коментувати будь-які питання пов'язані з транзитом нафти через Україну й угорська енергетична компанія MOL та словацький оператор трубопроводів Transpetrol. 

На поставки нафти компанії "Лукойл" через південну гілку нафтопроводу "Дружба" припадають близько 50 відсотків від загального обсягу постачань цим нафтогоном, зазначає Reuters. Нафтопереробні заводи в Словаччині та Угорщині повністю залежать від поставок компанії "Лукойл". Угорщина дотепер отримувала щорічно два мільйони тонн нафти від "Лукойла", що становить близько третини всього її імпорту нафти, заявляв глава МЗС Угорщини Петер Сіярто. Як повідомляється, другим найбільшим постачальником нафти через "Дружбу" є російська компанія "Татнефть", тоді як "Газпром нефть", "Русснефть" та деякі інші невеликі виробники забезпечують решту обсягів.  

"Нафтогаз": Обсяги транзиту не змінилися 

Санкції щодо "Лукойла", на який Україна ще з 2018 року наклала певні обмеження, були посилені 24 червня 2024 року указом президента України Володимира Зеленського після рішення РНБО. Про це рішення "відразу було повідомлено європейським партнерам та запрошено інформацію щодо наявності нафти власності "Лукойла", яка транспортується транзитом територією України", повідомили DW в "Укртранснафті".

"Від групи MOL отримано лист-підтвердження, що ПАТ "Лукойл", до якого застосовано санкції, не є власником нафти, яка транспортується по території України для групи MOL", - кажуть в "Укртранснафті", додавши, що транспортування нафти інших компаній з РФ до європейських країн здійснюється у плановому режимі. Ба більше, голова "Нафтогазу" Олексій Чернишов  переконує, що посилення санкцій проти "Лукойла" не вплинули на обсяги транзиту нафти через Україну. "Україна не може транспортувати нафту "Лукойла", але об’єми загального транзиту залишаються незмінними", - заявив він на Zoom-зустрічі з інвесторами 22 липня, пише Forbes Ukraine.

Аналітик консалтингової компанії "НафтоРинок" Олександр Сіренко у розмові з DW припустив, що нафту "Лукойла" почала перекачувати інша компанія. "Відкритої статистики нема, тому важко сказати, яка саме", - каже він. Також старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Сергій Вакуленко наголошує, що російські компанії можуть передати графіки поставок від однієї компанії до іншої. "Сказати, що тепер до Угорщини нафту поставляє "Татнєфть" і "Газпромнєфть". А "Лукойл" буде заповнювати танкери їхніх покупців у Новоросійську. Тобто ситуація комерційно вирішується”, - каже він у розмові з DW.

Публічно ані Угорщина, ані Словаччина не повідомляли, що збільшили закупівлі нафти у інших російських компаній через “Дружбу”. 

Звинувачення в бік України

Тим часом словацькі та угорські урядовці продовжують вимагати від України відновити транзит лукойлівської нафти. Так, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо у розмові з головою українського уряду Денисом Шмигалем розкритикував санкції проти "Лукойла", заявивши, що Словаччина не має наміру "бути заручником українсько-російських відносин". Також він пригрозив припинити постачання до України пального із нафтопереробного заводу Slovnaft. 

Своєю чергою Сіярто натякнув, що Угорщина може припинити експорт електроенергії в Україну через зупинку транзиту нафти "Лукойла". "Будапешт вважає рішення Києва про зупинення транзиту нафти ворожим, особливо з урахуванням імпорту Україною електроенергії з Угорщини", - сказав він. Сіярто також заявив, що його країна, доки є санкції проти "Лукойла", й далі блокуватиме фінансування Європейського фонду миру (ЄФМ), з якого країни-члени ЄС отримують відшкодування за надання військової допомоги Україні. За словами угорського міністра, санкції проти “Лукойла” є "фундаментальною загрозою безпеці енергопостачання Угорщини та Словаччини".

Глава МЗС Словаччини Юрай Бланар заявив, що зупинка транзиту нафти "Лукойла" є "явним порушенням” положень Угоди про асоціацію, укладеної між ЄС та Україною. Угорщина і Словаччина звернулись до Єврокомісії з проханням вплинути на Київ. У ЄК вже вивчають зміст цього листа і "збирають більше інформації до ухвалення рішення". "На цю мить немає негайного шкідливого впливу від цього розвитку на безпеку постачання нафти до ЄС", - заявив речник Єврокомісії з питань сільського господарства й торгівлі Олаф Гілл. Якщо ж питання транзиту не вдасться вирішитися на рівні Єврокомісії, то Будапешт і Братислава готують позов проти України до арбітражного суду. 

Україна не має контрактних відносин з "Лукойлом"

DW звернулась із запитом до МЗС України, аби з'ясувати позицію України щодо звинувачень Угорщини та Словаччини та перспектив можливих судових розглядів. Втім, на момент публікації матеріалу відповіді не отримала. 

Директор енергетичних програм Центру Разумкова та колишній начальник відділу стратегічного розвитку "Укртранснафти" Володимир Омельченко не береться оцінювати перспективи судового процесу, якщо до цього дійде. Однак він переконаний, що Україна має повне право накласти санкції на російські компанії, і не транспортувати ні нафту, ні газ.

"Україна не має жодних контрактних правових відносин з "Лукойлом" та іншими компаніями. Тому, на мій погляд, достатньо дивні звинувачення України”, - каже він. Це підтвердила DW і "Укртранснафта": "Ми не маємо укладених договорів на транспортування нафти транзитом територією України з власниками цієї нафти, а є договір з компанією, яка виступає як агент третіх осіб - власників нафти, що транспортується". Цим агентом є російська "Транснєфть", з якою в листопаді 2019 року укладений десятирічний контракт - з 2020 по 2030 рік. Згідно з ним, Україна за транзит має отримати півтора мільярда доларів.

Вибіркові обмеження

Водночас співрозмовники DW не розуміють, чому Україна заборонила транзит вибірково - лише "Лукойлу". DW звернулася із відповідним запитом до РНБО та Офісу президента України, однак там відмовилися коментувати це питання. "Чому так вирішили українські політики? Можливо, це така собі "чорна мітка" для Угорщини, що Україна має способи впливати на цю країну також", - припускає Вакуленко із Фонду Карнегі. 

Якщо Україна намагалася використати важіль впливу на РФ, Угорщину та Словаччину, застосувавши санкції щодо "Лукойла", то зробила це незграбно, зауважує, в свою чергу, Омельченко. "Рішення нічого не дало Україні, а тільки створило додаткову напруженість і підстави для звинувачення України. Зіграли проти себе за великим рахунком”, - каже він. За словами експерта, якщо вже й застосовувати санкції, то щодо всіх російських компаній. "Вони ж всі фінансують війну", - наголосив Омельченко. 

Аналітик консалтингової компанії "НафтоРинок" Олександр Сіренко проти будь-якої співпраці з окупантами. “Не правильно казати, що транзит нам приносить гроші, бо ми лише отримуємо шматок, а понад 90 відсотків прибутків отримує РФ. "Таким чином вони можуть акумулювати за кордоном валюту, яку використовують для війни проти України”, - зауважує він. Росія, за даними Bloomberg, заробляє на постачанні нафти через Україну близько шести мільярдів доларів на рік.

Водночас ексгендиректор "Укртранснафти" Микола Гавриленко виступає проти перекриття транзиту. "Для Росії перекриття транзиту не зробить великої шкоди. Адже РФ експортує 500 мільйонів тонн нафти щороку, тому 13 мільйонів тонн експорту по "Дружбі" вони зможуть кудись перенаправити. А відносини із сусідами будуть зіпсовані", - застерігає він.