До судового процесу за позовом народного депутата від партії "Опозиційна платформа - За життя" Віктора Медведчука проти журналіста Вахтанга Кіпіані, який тривав рік, від самого його початку була прикута посилена увага громадськості. Медведчук, який фігурує у книзі як державний адвокат Стуса під час розгляду другої кримінальної справи проти поета, просив суд захистити свою честь, гідність та ділову репутацію. На його думку, їм була нанесена шкода оціночними висловлюваннями, які містяться у книзі Кіпіані "Справа Василя Стуса". Медведчук просив суд вилучити книжку з продажу.

Заборонити і відредагувати

У понеділок, 19 жовтня, суд Дарницького району міста Києва позов Медвечука частково задовольнив. Шість з дев'яти цитат книги, які, на думку позивача, є недостовірними, суд визнав такими, які порушують його "особисті немайнові права" на повагу честі та гідності.

Серед них, зокрема, такі:

"…розпинав поета (мається на увазі Стуса. - Ред.), - призначений державою адвокат Медведчук";

"шістка комуністичної системи Медведчук";

"Медведчук на суді визнав, що всі "злочини", нібито вчинені його підзахисним, "заслуговують на покарання";

"він (мається на увазі Медведчук. - Ред.) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?";  

"Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи (…). Боявся КДБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?";

"Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук".

Поки ці цитати не будуть видалені з тексту, ні видавництво "Віват", ані Вахтанг Кіпіані не можуть розповсюджувати  книгу  "Справа Василя Стуса".

Читайте також: Другий суд над Стусом? Чому Медведчук вимагає заборонити книжку про поета-дисидента

Відповідач готуватиме апеляцію

Вахтанг Кіпіані вважає рішення Дарницького суду "антигуманним, антизаконним і вульгарним, таким, що нагадує рішення андроповських часів". Про це журналіст заявив у коментарі DW. "Не можна забороняти розповсюдження книги, яка показує складність історичних процесів і роль у них окремих фігур, а не є терористичною або такою, яка ображає честь і гідність", - заявив автор.

Адвокати Кіпіані та видавництва "Віват" у своїх виступах посилалися на "рішення судів у різних справах проти Латвії, Кіпру, Росії, України,  у яких було доведено, що існує право на критичні думки, на науковий пошук, на ті  фундаментальні речі, з яких складається поняття "демократія". "Але суддя очевидно цього не зрозуміла. Тоді ми йтимемо далі, але ніхто вибачатися перед Медведчуком, а тим більше вилучати фрагменти з книги не збирається. Це абсурд", - наголосив Кіпіані. 

Позивач хоче побачити повне рішення

Адвокат Віктора Медведчука Ігор Кириленко обережно коментує рішення суду, хоча воно задовольнило більшість претензій у позові його клієнта. У спілкуванні з DW Кириленко повідомив, що після виголошення рішення зустрівся з Медведчуком і розповів йому про результати судового процесу. Проте адвокат не відповів на запитання, чи задоволений Медведчук цим рішенням. Кириленко повідомив, що за десять днів, коли буде оприлюднене безпосередньо повне рішення суду, він спільно зі своїм підзахисним вирішать, чи варто подавати на нього апеляційну скаргу.

Медвечук завжди категорично спростовував будь-які звинувачення у тому, що він особисто винен у винесенні несправедливо жорсткого вироку Василю Стусу, якого у 1980 році було засуджено до десяти років ув'язнення у таборі особливо суворого режиму, де через п’ять років він помер  за підозрілих обставин. "Я не порушував законів. Численні комісії за роки незалежності України встановили, що я був правий як адвокат, як захисник", - заявив Медведчук в одному з інтерв’ю. 

Читайте також: Зеленський має розглянути петицію щодо Медведчука

Рішення можуть скасувати

Те, що суддя винесе рішення частково задовольнити претензії Медвечука, було цілком прогнозовано, вважає голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини та директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Проте, за його словами, цікавим моментом є те, що суддя Марина Заставенко "заборонила Кіпіані поширювати інформацію, котра міститься у конкретних розділах книги і дозволяє ідентифікувати Віктора Медведчука як персонажа твору  у ЗМІ, на телебаченні, радіо та в інтернеті". "Ця заборона суду звертає увагу на себе тим, що такої позивної вимоги у справі взагалі не було", - зауважив Захаров у розмові з DW.

Але, на його думку, не можна однозначно стверджувати, що суд виніс рішення на користь Медведчука. "На мій погляд, воно залишає великі шанси для відповідача отримати добрий результат від апеляції. Мій прогноз: це рішення суду буде скасовано", - сказав правозахисник.

Рішення, оголошене суддею Заставенко, викликало хвилю критики на її адресу у ЗМІ та соціальних мережах. Проте Євген Захаров закликав "не кидати у неї камені", бо він переконаний, "що на суддю явно тиснули". Такої ж думки дотримується і адвокат відповідача В’ячеслав Якубенко, який переконаний, що суддя "не могла відмовити" у задоволенні позову Медвечука, бо вона була переведена до Києва "із суду окупованої Макіївки, тому  дуже вразлива для сильних світу цього на кшталт Медведчука". "Вийшовши за межі позовних вимог, суддя гарантувала цим самим скасування її рішення судом апеляційної інстанції. Спасибі їй за це", - написав адвокат на своїй сторінці у Facebook.

Ну, а поки Апеляційний суд не ухвалив остаточного рішення у цій справі, книга "Справа Василя Стуса" може вільно продаватися. Щоправда, як сказав Вахтанг Кіпіані, за першу годину, що минула після виголошення рішення суду, "у магазинах України були викуплені усі залишки тиражу". "Книжка буде додруковуватися, і всі бажаючі матимуть змогу її прочитати", - пообіцяв автор.

Винна система, а не один адвокат

Тим часом в Україні лунають заклики до комплексної оцінки радянської системи. У трагічній долі Василя Стуса неправильно звинувачувати лише Віктора Медведчука, "молодого адвоката, який потрапив у лещата КДБ, бо це не буде чесним по відношення до історії", вважає, зокрема, президент Асоціації психіатрів України, колишній дисидент і політв’язень Семен Глузман, який особисто знав Василя Стуса.

Як зауважив Глузман, у такому випадку, окрім Медведчука, треба згадувати імена тих експертів-філологів, яких радянська влада, "імітуючи правосуддя", долучала до процесів проти Василя Стуса, Івана Світличного, Ігоря Калинця. "Якщо ми хочемо, щоб сучасна молодь розуміла жахіття радянського минулого треба говорити про всю систему, а не про одного лише Медведчука", - вважає Глузман.

Семен Глузман зустрів Василя Стуса у камері тюрми КДБ під час судового процесу у першій справі проти поета. І, за його словами, обидва вони не мали жодних ілюзій щодо своїх державних захисників. "У ті часи адвокати працювали саме так, бо інших адвокатів до справ, які називалися справами про державні злочини, не допускали, - констатує Глузман. - Хоча я добре розумію, що Медведчук не святий і добре годиться на роль диявола".