Конференція ООН з клімату триватиме до 12 листопада та за цей час збере представників близько 200 країн, які обговорюватимуть боротьбу з з глобальним потеплінням.
Реклама
Міжнародна конференція під егідою ООН (COP26) з питань зміни клімату офіційно стартувала у неділю, 31 жовтня, у шотландському Глазго, йдеться у повідомленні COP26 у Twitter.
Очікується, що в міжнародній конференції візьмуть участь представники близько 200 країн, включно з лідерами держав. Загалом десятки тисяч делегатів були акредитовані на COP26. Зокрема, на захід вже прибула шведська екоактивістка Грета Тунберг.
Відкриття COP26 у неділю є формальним, оскільки основна робота конференції почнеться у понеділок, 1 листопада, коли світові лідери прибудуть на дводенний саміт. Загалом COP26 триватиме до 12 листопада.
На порядку денному конференції ООН - вироблення спільної політики для стримання глобального потепління. Зокрема, йдеться про мету Паризької угоди 2015 року - не допустити в 21-му столітті підвищення середньої температури на планеті вище двох, а краще - півтора градуса за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальним періодом.
Цей показник є порогом, за яким зміни клімату можуть мати незворотні наслідки на всі екосистеми. Втім, на думку вчених, із кожним роком ця мета все більш недосяжна. Температура планети вже зросла на 1,1 градуса й, за поточними прогнозами до 2100 року може загалом збільшитись на 2,7 градуса. Це призведе до танення льодовиків, підвищення рівня світового океану та збільшення ймовірності виникнення природних катаклізмів.
Екстремальна погода, яка несе смерть і спустошення
Від Німеччини до Канади та Китаю - в останні тижні у новинних заголовках домінують наслідки екстремальної погоди. Науковці пояснюють такий розвиток зміною клімату.
Фото: Noah Berger/AP Photo/picture alliance
Руйнівні повені в Європі
Безпрецедентні повені - спричинені опадами, обсяг яких за два дні склав двомісячну норму - завдали значної шкоди Західній Європі, забравши життя щонайменше 209 осіб у Німеччині та Бельгії. Річки з вузькими руслами у лічені години вийшли з берегів і бурхливі потоки води знищили населені пункти, які стояли тут століттями. Відбудова будинків, підприємств та інфраструктури коштуватиме мільярди євро.
Фото: Thomas Lohnes/Getty Images
Екстремальний сезон дощів
Рекордні повені обрушилися й на частини Індії та Китаю, долаючи дамби та дренажні системи. У китайському місті Чженчжоу вода затопила метрополітен, внаслідок чого загинуло 12 осіб. Тут зливи були особливо сильними навіть для сезону дощів. Науковці прогнозують, що зміни клімату призведуть до ще частіших та сильніших злив - тепліше повітря утримує більше вологи, через що зростає кількість опадів.
Фото: AFP/Getty Images
Небачена спека в США і Канаді
Дедалі частіше у світі спостерігається й сильна спека, подібна тій, яка спіткала наприкінці червня американські штати Вашингтон та Орегон, а також канадську провінцію Британська Колумбія. Тут безпрецедентно високі температури спричинили смерть сотень людей. У селі Літтон у Канаді була зафіксована температура у 49,6 градуса Цельсія - наступного дня цей населений пункт знищила пожежа.
Фото: Ted S. Warren/AP/picture alliance
Лісові пожежі
Хоча хвиля надзвичайної спеки й скінчилася, але вона створила ідеальні сухі умови для лісових пожеж. У штаті Орегон у США пожежа знищила територію розміром з Лос-Анджелес протягом лише двох тижнів. Дим від пожежі був відчутний навіть у Нью-Йорку. За останніми дослідженнями, такі погодні умови були б "практично неможливими" без змін клімату, спричинених діяльністю людини.
Фото: National Wildfire Coordinating Group/Inciweb/ZUMA Wire/picture alliance
Амазонський дощовий ліс наближається до "точки зламу"?
Центральна Бразилія страждає від найгіршої засухи за останні 100 років, яка підвищує ризик пожеж та зникнення тропічних лісів басейну Амазонки. Науковці нещодавно підрахували, що на великій території південно-східної частини Амазонського дощового лісу вуглекислого газу викидається у повітря більше, ніж поглинається. Це підштовхує тропічний ліс Амазонки ближче до "точки зламу".
Фото: Andre Penner/AP Photo/picture alliance
На межі голоду
Роки безжалісної спеки поставили понад мільйон людей на Мадагаскарі на межу голоду - людям в цій країні доводиться їсти сирі кактуси, листя рослин і саранчу. При цьому в країні не було ані інших природних катастроф, ані політичних конфліктів - вважається, що ця скрутна ситуація в південноафриканській країні є першим випадком голоду в сучасній історії, який спричинено винятково зміною клімату.
Фото: Laetitia Bezain/AP photo/picture alliance
Більше природніх катастроф - більше біженців
Кількість людей у світі, які стали біженцями через природні катастрофи, у 2020 році стало найвищим за останнє десятиліття - рекордні 55 мільйонів людей стали внутрішньо-переміщеними особами (ВПО), рятуючись втечею від природніх катаклізмів. Ще 26 мільйонів осіб змушені були шукати захисту за межами своєї батьківщини. Три чверті серед ВПО були жертвами екстремальних погодних умов.
Фото: Fabeha Monir/DW
7 фото1 | 7
Країни, що уклали Паризьку угоду, кожні п'ять років зобов'язані оновлювати план дій щодо досягнення скорочення викидів парникових газів. Втім, за декілька тижнів до початку саміту виявилось, що Китай, Індія та Саудівська Аравія ще цього не зробили.
У зв'язку з пандемією коронавірусу не всі делегати матимуть можливість зустрітися особисто, адже кількість місць у приміщеннях обмежена задля дотримання соціальної дистанції.
Нагадаємо, що на минулій конференції з клімату, яка відбулася у 2019 році у Мадриді, делегати країн так і не змогли досягти компромісу та підписати угоду про ринок квот на емісію СО2.
Найбільший у світі завод із вловлювання СО2 (09.09.2021)