Багато західних політиків здивовані тим, що країни глобального Півдня не поділяють точку зору Заходу на те, яким має бути світовий порядок, а також, зокрема, на війну Росії проти України. Софі Айзентраут (Sophie Eisentraut), голова дослідницького відділу Мюнхенської конференції з безпеки (Münchener Sicherheitskonferenz, MSC), проаналізувала цю проблему Заходу, яка зростає, у своїй новій праці під назвою "Стандартне відхилення - думка про подвійні стандарти Заходу і цінності міжнародних правил".

За її оцінкою, у світі дедалі більшого геополітичного суперництва західна модель світопорядку, заснованого на правилах, дедалі більше страждає від втрати довіри - у той час, коли сам Захід втрачає відносну силу.

Захід втратив довіру серед країн глобального Півдня?

"Куди б я не приїхав, я стикаюся зі звинуваченнями в подвійних стандартах", - поскаржився, виступаючи в травні в Оксфордському університеті, глава європейської дипломатії Жозеп Боррель. Президент Франції Еммануель Макрон на Мюнхенській конференції з безпеки торік зізнався, що "приголомшений тим, наскільки ми втратили довіру глобального Півдня".

А міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock) була змушена вислухати невтішну відповідь свого тодішнього китайського колеги Цінь Гана після того, як розкритикувала ситуацію з правами людини в КНР. "Чого Китай потребує найменше, так це вчителів із Заходу", - парирував їй Цінь.

Читайте також: Зеленський: другий "саміт миру" бажано провести в країні глобального Півдня

Звинувачення в тому, що Захід підтримує світопорядок, заснований на правилах, тільки тоді, коли це вигідно йому, вже давно висуваються країнами глобального Півдня. Однак останнім часом вони стали лунати дедалі частіше, особливо після початку війни Росії проти України та війни Ізраїлю проти терористів ХАМАС у Секторі Гази.

Індія: проблеми Європи не є проблемами всього світу

Насамперед вторгнення Росії в Україну глави західних держав намагалися представити як битву за збереження світового політичного порядку. Президент США Джо Байден наголошував, що перемога Москви "може означати кінець міжнародного порядку, заснованого на правилах", і що захист України - це захист принципів цього порядку.

Утім, спроби Заходу переконати демократичні країни глобального Півдня, які насправді близькі до нього, стати на його бік у питанні санкцій проти Росії часто зазнавали невдачі. Так, зокрема, сталося з Індією, Бразилією та ПАР. Усі вони продовжують торгувати з Росією - у деяких випадках навіть активніше, ніж до війни, - навіть якщо при цьому не хочуть, щоб це сприймалося як їхнє схвалення російського вторгнення.

Читайте також: Зеленський втретє за рік зустрівся з Моді: "Динамічно розвиваємо відносини"

Міністр закордонних справ Індії Субраманьям Джайшанкар у зв'язку з війною Росії проти України зазначив, що європейці, мабуть, вважають, що "проблеми Європи - це проблеми всього світу, але проблеми світу - це не проблеми Європи". А колишній міністр оборони Прабово Субіанто, який оголосив себе президентом Індонезії за підсумками виборів у країні на початку року, заявив, що коли йдеться про відстоювання миру, у західних урядів, вочевидь, "один набір принципів для України та інший - для палестинців".

Правила для всіх або ж "різноманітність цивілізацій"?

Тим часом свою альтернативу західному уявленню про устрій світу пропонує, наприклад, Китай. Замість глобально застосовних правил Пекін говорить про "абсолютний суверенітет", тобто про невтручання у внутрішні справи держав, і про повагу до "різноманітності цивілізацій". КНР, як і Росія, просуває цю концепцію по всьому світу.

Російський президент Володимир Путін влітку 2023 року, через півтора року після початку війни проти України, на саміті з лідерами країн Африки оголосив про виникнення "по-справжньому багатополярного світового порядку" і про те, що "епоха правління однієї країни або групи країн добігає кінця". Ці його слова зустріли з розумінням багато керівників африканських держав.

Читайте також: Чи може Саудівська Аравія виступити в ролі посередника між Україною і Росією

Широко поширена думка, що нині наявний порядок міжнародних правил та інститутів, створений Заходом, вигідний насамперед йому самому і що західні держави не дотримуються своїх власних стандартів. Про це свідчить і опитування, проведене MSC у дев'яти країнах глобального Півдня з найчисленнішим населенням. При цьому дослідження виявило, що багато людей у цих країнах вірять у цінність наявних міжнародних правил.

Критика Заходу часто буває виправданою

У зв'язку з цим Софі Айзентраут, голова дослідницького відділу Мюнхенської безпекової конференції, констатує: критика подвійних стандартів, які демонструє Захід, часто є виправданою. Наприклад, країни глобального Півдня вказують на те, що США та інші західні держави наполягають на принципі територіальної цілісності України, але проігнорували його під час вторгнення до Іраку 2003 року під керівництвом Сполучених Штатів.

Західні держави, за словами Айзентраут, нехтували правами людини, проводячи незаконні арешти в рамках боротьби з тероризмом. А європейці вступили в змову з автократами в Північній Африці, щоб запобігти міграції в Європу.

При цьому Айзентраут вказує, що критики Заходу з таких країн, як Китай і Росія, часто використовують свої звинувачення для зниження значущості власних порушень. Або ж для виправдання зовнішньополітичного підходу, який більше не ґрунтується на жодних моральних принципах і переслідує тільки свої інтереси. У результаті всього цього цінність універсальних правил ставиться під сумнів у всьому світі.

Світ узагалі без правил був би кошмаром

На думку керівника дослідницького відділу MSC, західні держави стоять перед дилемою. З одного боку, вони бояться, що самокритичне ставлення до власної непослідовності зіграє на руку їхнім глобальним суперникам. З іншого - якщо вони проігнорують критику, їх справедливо вважатимуть упевненими у власній непогрішності і, як якось висловився президент Макрон на MSC, такими, що пропагують "новий цинізм, який руйнує світопорядок".

Як відповідь у цій ситуації Софі Айзентраут рекомендує три речі: по-перше, західним державам, звісно, слід мінімізувати подібні суперечності між заявами і власними діями.

По-друге, вони мають більш чесно говорити про те, де "послідовність має свої межі". До цього також належить відмова від чорно-білого сприйняття світу, в якому є тільки держави, що дотримуються правил і порушують їх, оскільки реально існує безліч відтінків сірого. Правильна взаємодія, за висловом Айзентраут, також містить у собі вказівку на те, що автократичні системи зовсім не визнають відкритої дискусії щодо власних суперечностей, а відтак і можливої самокорекції.

Зрештою, по-третє, Софі Айзентраут вважає, що Захід має протистояти тому, що часто має на увазі критика західних подвійних стандартів, не кажучи про це відкрито, а саме - "що порядок, який характеризується подвійними стандартами, нічим не кращий за порядок без будь-яких стандартів". Не тільки країни Заходу, а й багато держав глобального Півдня можуть багато чого втратити у світі без загальноприйнятих правил поведінки, резюмувала Айзентраут.