1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Західна преса: Ніхто не хоче прямої конфронтації РФ і НАТО

17 листопада 2022 р.

Оглядачі друкованих видань країн НАТО в один голос зітхають з полегшенням після того, як стало зрозуміло, що Альянс не реагуватиме на інцидент на сході Польщі як на російський ракетний удар.

Стос газет - символічне фото
Фото: Marcus Friedrich/Zoonar/picture alliance

Коментуючи попередні результати розслідування у Польщі, де поблизу кордону з Україною внаслідок влучання ракети загинуло двоє осіб, американське видання Wall Street Journal відзначає загальне полегшення на Заході. Адже посадовці країн НАТО заявляють, що прямого ракетного удару з Росії по території Альянсу, ймовірно, не було, а йдеться про падіння ракети української ППО або її уламків. "Ніхто не хоче стати свідком того, як війна переросте у прямий конфлікт між НАТО і Росією. Тому зрозуміло, що США і генсек НАТО Столтенберг намагаються вгамувати побоювання. Однак цей інцидент аж ніяк не може діяти заспокійливо, адже провина все одно лежить на Росії", - зазначає американське видання, нагадуючи, що Росія регулярно завдає ударів по цілях поблизу польського кордону ракетами, які не відрізняються високою точністю. Отже, зазначає оглядач Wall Street Journal, повторення трагічного інциденту на території Альянсу - лише питання часу. "Цей інцидент - підстава для США надати Україні ракети ATACMS, які вже давно просить Київ, але щодо яких адміністрація Байдена досі вагалася. … Це було би сигналом для Росії, тримати свою війну подалі від кордонів НАТО", - зазначає впливова газета з Нью-Йорка.

"Росія веде війну терористичними засобами"

Зітхають з полегшенням і оглядачі по цей бік Атлантики. Зокрема, на шпальтах Süddeutsche Zeitung з Мюнхена читаємо:

"Країни НАТО, зокрема Польща, відреагували - і відреагували правильно. Не піддалися на емоційну балаканину, що стрімко набирала обертів, а констатували: йдеться про імовірний хибний постріл української ППО, а не про прямий напад Москви. Тим не менше, не можна ігнорувати сам факт ескалації: сотню ракет, випущену Росією по українських будинках, електростанціях, електропідстанціях. Росія дедалі більше веде війну терористичними засобами, адже у військовому плані вона близька до поразки. Однак яким би непередбачуваним не був Путін, можна тим не менше припустити, що він аж ніяк незацікавлений у прямій конфронтації з НАТО", - аналізує оглядач Süddeutsche Zeitung.

Далі у коментарі міститься заклик з обережністю ставитися до швидких реакцій у соцмережах в умовах війни, зокрема, до емоційних закликів президента Зеленського. "Порівняно з ним Путін здається нафталіновим злочинцем з минулого століття, який у розпачі брутально намагається зробити минуле майбутнім. Тим не менше, не треба забувати, що ця війна є і війною соцмереж, тож дещо з того, що ми чуємо з Києва, треба сприймати максимально спокійно. Це стосується і поспішних дискусій, які розгортаються ще до того, як у ситуації розібралися до кінця, і негайних закликів, які зрозумілі з позиції жертви нападу, але є вкрай небезпечними з точки зору Заходу", - констатує оглядач Süddeutsche Zeitung.

Полегшення від того, що НАТО не вважає інцидент на східному кордоні Альянсу нападом Росії, є лейтмотивом десятків коментарів на шпальтах німецької преси. Зокрема, Stuttgarter Zeitung пише: "Безпосередня реакція з боку НАТО, зокрема й потерпілої Польщі, була настільки спокійною і виваженою, наскільки цього можна лише було очікувати у такій вибухонебезпечній ситуації. Будь-які передчасні заклики до відплати у такий момент могли би підштовхнути світ до катастрофи. Будь-яка метушня і бездумство було би сприйняте Москвою як слабкість. Без жодного сарказму інцидент з падінням ракети у Пшеводові можна вважати випробуванням на випадок серйозної ескалації", - йдеться на шпальтах видання зі Штутгарта.

У тому самому ключі аргументує і автор італійської газети Corriere della Sera з Мілана: "Розв'язка у цій напруженій ситуації свідчить, що небезпека ескалації була належним чином врахована і що ситуація на даний момент під контролем. Це - хороша новина".

Внаслідок падіння ракети або її уламків на території Польщі 15 листопада загинуло двоє мирних жителівФото: UGC via REUTERS

Погляд з Латвії: "Надто нерішуча реакція"

Натомість у сусідній з Росією Латвії на інцидент на польсько-українському кордоні дивляться критичніше. Оглядач видання Neatkariga Rita Avize називає реакцію лідерів країн НАТО надто нерішучою, а їхні заяви про те, що вибухи на території Альянсу були трагічною випадковістю, лише відмовками. "Достатньо було би дати Москві зрозуміти, що "у потрібний момент" наша рука не здригнеться. Жителів сусідніх з Росією країн дуже непокоїть невпевненість у тому, що у критичний момент знову не почнеться вся ця "координація думок", "збір доказів" і намагання "сприяти деескалації". Треба зрозуміти, що дії визначаються не якимись договорами, статтями чи ще якимись документами, а рішучістю дійових осіб та їхньою впевненістю у правильності своїх дій", - нагадує латвійський оглядач.

Голос з Будапешта: краще поступитися територіями

Влучання ракети по Польщі: які наслідки для України?

06:07

This browser does not support the video element.

Прямо протилежна позиція озвучена на шпальтах провладної угорської газети Magyar Nemzet. "Ця ситуація мала би стати застереженням для тих, хто виступає за поставки зброї Україні і санкції проти Росії. Все це лише сприяє затягуванню війни. Не треба більше санкцій, які лише погіршують і без того нерайдужні економічні перспективи Європи. Натомість потрібне припинення вогню, а ще краще - мирні переговори. Такі переговори ніколи не бувають безболісними. Сторонам доводиться відмовлятись від багато чого: від територій, престижу, амбіцій", - зазначає угорський оглядач.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW