Стаття українського головнокомандувача Валерія Залужного в британському тижневику The Economist викликала бурхливу дискусію в Україні та за її межами. У ній український генерал говорить про глухий кут, у який зайшла ситуація на фронті, про нову фазу війни, яку він називає позиційною, а також про те, що потрібно Києву, аби змінити становище на більш вигідне.

"Про ідею, що, як минулого року, може статися швидкий прорив, уже насправді не йдеться. І, ймовірно, все навіть навпаки - зараз відбувся перехід у певного роду позиційну війну, а позиційна війна означає, що йдеться великою мірою про виснаження", - коментує ситуацію німецький експерт із безпекової та оборонної політики Крістіан Меллінґ (Christian Mölling) з Німецького товариства зовнішньої політики.

Позиційна війна більше вигідна Росії

Він вказує на різні цілі Києва та Москви у нинішньому протистоянні на фронті, і для Росії позиційна війна є вигіднішою. Адже в той час, як Україна хоче повернути собі захоплені території, Росії "достатньо зберегти статус-кво", зазначає Меллінґ: "Той, хто нападає, має застосувати більше сили, аби змінити статус-кво. А це робить ситуацію для України важчою, адже вона має докладати набагато більших зусиль, ніж Росія, яка може ще більше укріплювати позиції, котрі зайняла, і, таким чином, цементувати розділ України".

У тому, що ситуація набула саме такого розвитку, німецький експерт звинувачує передусім Захід - через його недостатню військову підтримку Києва. "Найбільші проблеми в минулому полягають у тому, що ми надто пізно озброїли Україну та не мали достатньо часу, аби навчити персонал, щоб він не лише міг користуватися окремими видами зброї, але й багатьма системами одночасно", - зазначає він.

Зміни в українському уряді - другорядне питання

Щодо теми змін в українському уряді, щодо якої нещодавно спекулював у своїй статті про розвиток ситуації в Україні американський журнал Time, Меллінґ сумнівається, що це щось змінить на полі бою. "Я думаю, що питання, хто в Україні обіймає яке міністерське крісло, в цьому випадку менш вирішальне", - каже він і наголошує: "Україна знає, що їй потрібно, вона ще торік продемонструвала, що вона це знає. І якщо Захід надалі дотримується своїх цілей у війні, він має допомагати Україні стати сильнішою у військовому плані, ніж минулого року".

Читайте також: Німеччина передала Україні новий пакет військової допомоги

Експертка з оборонних досліджень у Кінгз-коледжі Лондона Марина Мірон називає статтю Валерія Залужного закликом до західних лідерів: "Це заклик, прохання: нам потрібна ваша підтримка, нам потрібні ваші технології і нам потрібні кращі технології, щоб досягти прогресу".

Вона вважає очікування західних лідерів щодо можливостей української армії завищеними. "Я думаю, що від самого початку цієї війни був певного роду мікс із переоцінки шансів України та сили її армії, а також недооцінки можливостей Росії. Це призвело нас до ситуації, яку ми спостерігаємо зараз, що почалася у червні, коли Україна розпочала свій контрнаступ. Ідея полягала у швидкому просуванні та досягненні Криму. А потім наштовхнулися на ешелоновану оборону Росії", - каже Мірон.

Від кожного виду зброї очікували прориву

За словами експертки, коли надходив кожен новий вид зброї, виникало враження, наче саме це буде вирішальним і призведе до поразки росіян. "І це супроводжувалось піаром у пресі. Була надія, що щось зміниться. Але росіяни адаптувалися, тож ми зараз маємо цей глухий кут. І Залужний визнав це", - коментує Мірон статтю українського військового головнокомандувача.

Український експерт Михайло Самусь дивиться на ситуацію на фронті більш оптимістично. Він каже, що той факт, що очікування України на контрнаступ не справдилися, змусив Київ відкоригувати графік бойових дій. "Через те, що погода є сприятливою, насправді, не відбулося того, що прогнозували росіяни, що зараз буде, як вони кажуть, "распутица", техніка не може далі йти, буде сезон чи період дощів, і фронт замре. Все це може перейти плавно в зиму, яка буде морозною, сухою, і війська надалі будуть продовжувати активні бойові дії, - каже він. - Тому я би не сказав, що вона провалилась чи зупинилась (контрнаступальна операція ЗСУ. - Ред.), просто вона перейшла в інший формат".

Водночас і Самусь підкреслює важливість для України нещодавніх та очікуваних поставок нової західної зброї - передусім ракет ATACMS, так званих "крилатих бомб" GLSDB, а також винищувачів F-16.

Захід не віддасть Києву найсучаснішу зброю

У своїй статті для Economist Валерій Залужний, окрім вогневої зброї, наголошує також на важливості радіоелектронної боротьби, яка, за словами генерала, є "ключем до перемоги у війні з безпілотниками". А втім, просити про такий вид зброї західних союзників, на думку Марини Мірон з Кінгз-коледжа в Лондоні, "особливо немає сенсу", адже західні країни самі потребують розвитку цих технологій на випадок конфлікту, в який будуть залучені вони самі. "Адже якщо станеться більш масштабна конфронтація між Заходом і Росією, ви захочете мати змогу розмістити такі системи в себе, але не в Україні, - каже експертка і наголошує, що те саме стосується і засобів для кібератак.

Мірон, однак, переконана, що й росіяни не застосовують у війні проти України найбільш розвинені засоби кіберборотьби, які мають, - з тих самих причин підготовки до потенційного прямого конфлікту з Заходом. "Я думаю, що технології - лише частина того, що потрібно Україні. Але це дуже важлива частина, очевидно, для українців та Залужного, аби виграти цю технологічну битву проти росіян", - підсумовує експертка.