В Україні майже не минає ночі, коли вона не піддається масованим повітряним ударам з боку Росії. У багатьох ракетах і дронах, якими РФ обстрілює Україну, вочевидь вбудовано західні компоненти. На це нещодавно вчергове вказав президент України Володимир Зеленський. Йдеться про мікросхеми, сенсори, конвертери та інші високотехнологічні компоненти, які попри санкції потрапляють до Росії.

Заплутані шляхи обходження санкцій

"Експортний контроль для багатьох товарів із цього списку запровадили ще на самому початку повномасштабного російського вторгнення, тобто навесні 2022 року, - пояснює Бенджамін Хільгеншток, експерт з питань санкцій у Київській школі економіки (Kyiv School of Economics, KSE). - Пізніше його посилили й поширили на інші групи товарів, але фактично він існує вже протягом усієї війни".

Упродовж останніх трьох з половиною років лише ЄС ухвалив 18 пакетів санкцій проти Росії. Так, у липні 2025 року Брюссель значно розширив заборону на експорт так званих товарів подвійного призначення - ідеться про товари, які можуть використовуватися як у цивільних, так і військових цілях.

Але попри це західні компоненти "продовжують потрапляти до Росії обхідними шляхами", зазначає Хільгеншток. Зазвичай, за його словами, у цьому задіяна ціла низка посередників, наприклад, у Китаї, Об'єднаних Арабських Еміратах, Туреччині, Казахстані чи кавказьких країнах, таких як Грузія або Вірменія. "У багатьох випадках західна компанія абсолютно легально продає свою деталь діловому партнеру в іншій країні. Той своєю чергою перепродає її далі, і так далі, і тому подібне, і в якийсь момент вона потрапляє до когось, хто продає й доставляє її до Росії ", - зазначає експерт. 

Читайте також: "Доставлять все": паралельний імпорт до Росії з Казахстану

ЄС має обмежені можливості для контролю

Про цю проблему вже давно відомо. Через це ЄС, наприклад, уже почав запроваджувати санкції проти посередників у третіх країнах, які перепродають продукцію до Росії. Проте, "це, звісно, гра в кота й мишу, тому що нового посередника "трьома дверима далі в тому ж коридорі" можна створити відносно легко", - зазначає Бенджамін Хільгеншток. Він і його колеги з KSE ще в січні 2024 року в своєму дослідженні проаналізували численні слабкі місця міжнародного режиму санкцій проти Росії.

Ситуація ускладняється ще й тим, "що багато з цих компонентів виробляються не на Заході". "Вони, може, й походять від західних компаній, але виготовляють їх часто на фабриках у Південно-Східній Азії. Тож фізично ці компоненти ніколи не потрапляють на територію ЄС", - пояснює Хільгеншток. Це робить контроль шляхів експорту таких компонентів з боку європейських органів контролю, таких як митниця, практично неможливим, додає він.

Слабкі місця санкційного режиму

Тож наявна система, попри численні обмеження, уможливлює отримання Росією товарів нагальної необхідності через численні лазівки, продовжує експерт. Проте, за словами Хільгенштока, це аж ніяк не означає, що санкції загалом не працюють. "Не можна очікувати, що ми зможемо запобігти експорту кожного окремого комп'ютерного чипа до Росії, - зазначає політолог. - Але ми знаємо, що Росія платить за ці компоненти набагато більше, ніж будь-яка інша країна світу. І це саме по собі вже є успіхом, бо це означає, що Росія отримує за ті самі гроші менше товарів і часто товари гіршої якості, - тож усе відбувається з затримкою".

Та попри це можливості для кращої реалізації санкційного режиму все ще не вичерпано. Так, можна сильніше притягувати до відповідальності виробників компонентів, аби вони краще контролювали мережі збуту своєї продукції і пересвідчувалися, що та не потрапляє до Росії. "У фінансовій сфері, наприклад, вже кілька десятиліть існують дуже конкретні вимоги, які стосуються відмивання грошей або фінансування тероризму, - пояснює Бенджамін Хільгенсток. - Їх наслідком стало те, що міжнародні банки інвестували значні ресурси у механізми внутрішнього контролю - щоб знати, з ким вони укладають угоди і хто стоїть за їхніми партнерами. У випадку з санкціями нам потрібно досягти цього ж. Але це процес, і він триває".

Тим більше, що для цього необхідна політична воля. "На європейському рівні просто-напросто немає консенсусу щодо необхідності подальших кроків", - додає експерт. При цьому проти подальшого посилення санкцій, за його словами, виступають не тільки Угорщина та Словаччина, як можна було би очікувати. "Інші країни, серед яких і Німеччина, також не завжди погоджуються з розширенням обов'язків підприємств перевіряти своїх клієнтів", - зазначає Хільгеншток. Експерт підсумовує, що у санкціях проти Росії все ще є прогалини, і їх можна було би закрити.

Читайте також: ЄС "перекриє кран" СПГ з Росії. На черзі ядерна енергетика?