Спричинене російським дроном у лютому 2025 року пошкодження Нового безпечного конфайнменту (НБК) - захисної арки над четвертим енергоблоком Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) - призвело до втрати його основних функцій безпеки, включно зі здатністю утримувати радіоактивні речовини. Про це говориться в оприлюдненому 5 грудня звіті МАГАТЕ. Минулого тижня представники цієї організації відвідали Україну, завершивши комплексну оцінку безпеки пошкодженої арки.

Як зазначається у звіті, дрон "спричинив серйозну пожежу в зовнішній обшивці масивної сталевої конструкції". "Місія підтвердила, що НБК втратив свої, але також виявила, що не було завдано постійних пошкоджень його несучим конструкціям чи системам моніторингу", - зазначається у звіті.

Якими будуть перші кроки з відновлення захисної арки над ЧАЕС?

Як повідомив DW заступник технічного директора з інфраструктури ЧАЕС Сергій Кондратенко, пожежа, що виникла внаслідок вибуху бойової частини російського дрона, призвела до втрати деяких проєктних функцій об'єкта. Насамперед нова арка втратила свою роль бар'єра на шляху поширення радіоактивних речовин зі старого об'єкта "Укриття" в навколишнє середовище. Через розгерметизовану арку, за його словами, волога потрапляє на несучі металоконструкції.

"Зараз наше завдання - відновити проєктний функціонал конфайменту. Передусім необхідно закрити всі отвори та прорізи, що з'явилися внаслідок пожежі та дій ДСНС під час гасіння мембран. Рятувальники, ліквідуючи вогонь, додатково зробили у зовнішній обшивці отвори загальною площею близько 130 м². Станом на жовтень ми закрили лише один великий отвір площею 15 м², який виник безпосередньо від влучання дрона. Але решта проблем залишається", - сказав Кондратенко.

Він також розповів, що Україна разом з міжнародними партнерами, зокрема Європейським банком реконструкції та розвитку і французькими компаніями Bouygues Travaux Publics та VINCI Construction Grands Projets - учасниками консорціуму Novarka, який проєктував і будував НБК, шукають варіанти відновлення арки. Першочергові роботи з відновлення її герметичності мають бути завершені до кінця 2026 року, додає співрозмовник DW.

Чи несе пошкодження арки радіаційні ризики?

Сергій Кондратенко наголошує, що радіаційний фон через розгерметизацію конфайменту не змінився, однак його пошкодження суттєво вплинули на строк експлуатації НБК. Адже за проєктом, захисна арка мала укривати залишки четвертого енергоблока ЧАЕС протягом 100 років.

Пошкодження арки призвело до втрати частини її функцій, але не створює критичної загрози для населення, зазначає начальник відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України Дмитро Гуменюк. Він нагадує, що після аварії 1986 року пошкоджений четвертий енергоблок нашвидкуруч накрили саркофагом, який зробили з підручних матеріалів. "Той старий саркофаг не герметичний. Всередині все одно якісь продукти поділу, радіація, пил. Він робився швидко, може розвалитися в будь-який момент, і його потрібно демонтувати. Новий конфаймент мав накрити старий саркофаг і протягом не менше 100 років не давати радіоактивному пилу розповсюджуватися. Демонтажні роботи старих конструкцій планувалися, але невідомо, коли вони будуть", - пояснює Гуменюк.

Читайте також: Зеленський: Удар по Чорнобилю - "привіт" Путіна Мюнхену

Влучання російського дрона та пошкодження НБК суттєво коригує плани України щодо усунення наслідків аварії на ЧАЕС. "Спочатку потрібно зрозуміти, що робити з цим конфайнментом. І після цього вже розробляти дорожні карти, як і чи можливо взагалі буде демонтувати старі конструкції", - сказав DW Дмитро Гуменюк.

Незалежна експертка з атомної енергетики Ольга Кошарна наголошує, що пробоїна в арці повністю змінила функціональне призначення НБК та звела нанівець зусилля міжнародної спільноти з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. "Це дуже складна інженерна споруда. Наприклад, на даху має циркулювати тепле повітря, щоб не утворювався конденсат через перепад температури, а ще там вентиляція, фільтри для затримки радіонуклідів. Безумовно, зараз тимчасово закрили об'єкт, підвищення рівня радіації немає. Але щоб, як планувалося спочатку, розбирати старий саркофаг, то тепер це неможливо", - каже Кошарна. Вона нагадує, що війна триває і повторні атаки Росії на арку над четвертим енергоблоком ЧАЕС виключати не можна.

Читайте також: Експертка про ідею управління ЗАЕС США: Чергові фантазії Трампа

Відновлення арки потребує значних коштів

Експертка з питань енергетики та колишня секретарка комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Вікторія Войціцька вважає, що для відновлення пошкодженого НБК Україна потребуватиме міжнародної фінансової підтримки. За її словами, на допомогу можуть прийти партнери, які надавали підтримку при будівництві захисної арки. Вона нагадує, що будувати її Україні допомагало понад 45 країн, які вклали близько двох мільярдів євро.

"Україна зараз не має вільних коштів, і ми не зможемо осилити відновлення пошкодженого Росією функціоналу конфайменту. Ми розраховуємо на країни Великої сімки та ЄС. Але я дуже сподіваюся, що і США, розуміючи ризики, пов'язані з конфайнментом, також візьмуть участь у такому фінансуванні", - прокоментувала Войціцька DW. Вона закликає партнерів встановити чіткі "червоні лінії" для Росії та застосувати санкції проти "Росатому", аби унеможливити подібні обстріли українських атомних об'єктів та припинити ядерний шантаж з боку РФ.

Читайте також: Російські атаки на українські АЕС: чим це небезпечно і як протидіяти?