Якоб Каарсбо - данський експерт і незалежний консультант з питань безпеки з досвідом роботи в Збройних силах і МЗС Данії. DW поговорила з ним про недавні польоти невідомих безпілотників над аеропортами Данії, і як це може бути пов'язано з війною Росії проти України. 

DW: Ми говоримо про те, що вже не вперше за кілька днів невідомі безпілотники літають над аеродромами, аеропортами в Данії, включаючи військові об'єкти. Що ми знаємо на даний момент? Хто за цим стоїть?

Якоб Каарсбо: Ми не знаємо, хто саме за цим стоїть. Влада не говорить. Я скажу, що, якщо подивитися на всі докази, то, як заявила влада, це дуже "здібний актор", і це "державний актор". Більшість з нас, хто трохи працював над цими речами, сказали б, що це на 99 відсотків Росія. Оскільки можна виключити всі інші варіанти, я думаю, що це частина гібридної війни. Так само вважає і уряд. Так, це справа рук Росії, але у них поки що немає точних доказів.

Чому ви вважаєте, що за цим стоїть Росія? Що на це вказує?

Перше, що ми помітили в понеділок в аеропорту Копенгагена, - це розмір безпілотників. Очевидно, що це були не БПЛА, які хтось купив в магазині для хобі в Копенгагені або десь ще. Це були безпілотники великого розміру. Деякі з них, схоже, були з фіксованим крилом. З цього приводу є кілька суперечливих повідомлень. Але мені вони здалися БПЛА з фіксованим крилом, тобто не такими, які могла б використовувати якась приватна особа, якийсь любитель, що втратив контроль над своїм БПЛА. Так що це було безумовно щось навмисне. І у великих масштабах. Вони пробули в повітрі більше чотирьох годин. Так що це також БПЛА, які можуть перебувати в повітрі протягом тривалого часу, а потім, як ви розумієте, їм потрібно летіти туди й назад. Це справді БПЛА, які мають певну потужність, і, судячи з усього, вони працювали не від акумуляторів, а від якогось виду палива, яке дозволяло їм літати протягом такого тривалого часу. Це також вказує на державного актора. 

А якщо подивитися на інші випадки переслідування за допомогою дронів, які ми бачили нещодавно в Балтійському морі. Два тижні тому подібні події відбувалися в північній Німеччині. Німецька влада затримала російське судно, яке, ймовірно, служило платформою для БПЛА в північній Німеччині. Деякі з суден того ж типу були виявлені в околицях Копенгагена в останні кілька днів. Так що можна дещо порахувати, правильно? 

Найбільш імовірна версія, яка зараз обговорюється в Данії, що ці БПЛА були запущені з кораблів?

Так, є ще кілька інших версій, але я б сказав, що вони дуже теоретичні. Згадують про українців і атаки за допомогою БПЛА всередині Росії (операція "Павутина". - Ред.), де вони могли бути десь заховані. Але це схоже на щось зовсім інше, ніж ті невеликі рої БПЛА, які українці використовували всередині Росії. На початку також було якесь припущення, як вони могли пролетіти весь шлях з Калінінграда. Я не думаю, що вони можуть пролетіти з Калінінграда до Копенгагену непомітно. Найбільш ймовірний варіант - кораблі.

Наскільки небезпечними були ці інциденти для повітряного руху і для данських військових?

Завжди небезпечно, коли навколо аеродромів і аеропортів літають безпілотники. Очевидно, що цивільні власті навколо аеропортів швидко відреагували і перенаправили трафік. Так що, схоже, ситуація під контролем. А ось те, що спостереження і захист навколо військових аеродромів не були кращими, мене дуже турбує. Судячи з інформації, якою я володію на даний момент, схоже, що вона була недостатньою, і вони змогли пролетіти над двома великими аеродромами, на одному з яких базуються наші винищувачі F-35, а цього явно не повинно було статися. Нам пощастило в тому сенсі, що це не було різким нападом. І тому у нас є час, щоб розібратися в цих речах. Але я б сказав, що є деяка критика на адресу уряду й влади за те, що вони просто не були в курсі й не встановили належне обладнання для моніторингу, радари і т. д. І це виглядає зовсім не добре. Це викликає найбільше занепокоєння, тому що, як я вже сказав, раніше ми бачили інциденти з дронами, які, мабуть, належали Росії або ворожим суб'єктам, поблизу портових споруд. І, схоже, влада не зробила нічого, щоб посилити спостереження, а ви, можливо, знаєте, що в Данії є кілька провідних компаній, що займаються радарами і протидією БПЛА. Тому досить дивно, що ми не можемо навіть забезпечити кращу безпеку навколо наших власних аеропортів, портів і критично важливих об'єктів інфраструктури. 

Як би ви це пояснили? Чому не вдалося збити ці безпілотники або їх виявити?

Влада, військові, поліція заявили, що вони не збили їх, тому що БПЛА перебували занадто близько до населених пунктів, принаймні в Копенгагені. Крім того, багато людей всередині аеропорту не хотіли збивати їх, тому що боялися, що вони наповнені паливом і можуть статися сильні вибухи тощо. Я можу прийняти це пояснення. Аеропорт у Копенгагені розташований прямо біля моря. Ми могли б збити їх, коли вони полетіли б у бік моря. І, мабуть, вони намагалися, і я також можу зрозуміти це пояснення, простежити за ними, щоб дізнатися, куди вони прямували, зібрати розвіддані й з'ясувати, хто за цим стоїть. Це має сенс. Але, мабуть, вони втратили їх з поля зору. Так що, схоже, обладнання для виконання цих завдань було явно недостатнім.

Ви згадали F-35. Чи є інші причини, через які, ймовірно, Росія запустила БПЛА поблизу данської авіабази Скрідструп?

Саме тому, що це наша база F-35 на півдні Данії. Росіяни, ймовірно, зробили це, щоб показати, що вони можуть це зробити, і як провокацію. А також щоб посіяти страх і спробувати встановити рефлексивне управління через нашу підтримку України, недавнє рішення про придбання ракет великої дальності тощо. У нас є російський посол, який озвучує всілякі погрози в данських ЗМІ, і деякі люди вірять йому. Але в цілому більшість данців розуміють, що ми просто повинні робити те, що повинні. 

Можна припустити, що подібні речі будуть повторюватися. Як, на вашу думку, данська влада відреагує наступного разу?

Зараз справді переважає підхід, згідно з яким ми повинні збивати їх у небі. Звичайно, ми повинні враховувати, чи є поблизу густонаселені райони тощо. Ми повинні зважити всі ці міркування, але очевидно, що нам потрібно збити їх і розібратися в цьому до кінця. Начальник оперативного управління Служби розвідки й безпеки сказав, що у нього є все необхідне в арсеналі. Але очевидно, що це не так. Їм потрібно озброїтися, і потрібно зробити це швидко, тому що це схоже на кампанію.

Є припущення, що Росія може робити це, щоб зупинити поставки певних засобів протиповітряної оборони в Україну. Щоб НАТО заявило, що, мовляв, вони потрібні нам самим. Які наслідки це може мати для підтримки України?

Це дуже важливий момент, тому що я вже говорив про це раніше в контексті рефлексивного управління. І, звичайно, росіяни намагаються просувати наратив про те, що ви, НАТО, повинні залишити ці технології собі. Я думаю, що стосовно Данії, ми знаємо, що повинні робити і те, й інше. Я маю на увазі, що це європейська безпека, і ми завжди повинні нагадувати не тільки данцям, але і всій Європі, що, знаєте, не підтримуючи Україну й не роблячи все можливе, щоб Україна могла захистити себе, ми не забезпечимо собі кращу безпеку, незалежно від того, скільки систем протиповітряної оборони ми виділимо для себе.

Крім того, потрібно сказати, що Росія також чинить так, тому що у неї проблеми в Україні. І щоб відвернути увагу від проблем, які у неї є в Україні, проблем з власною економікою, з успішною українською кампанією всередині Росії і з усіма цими поганими новинами, з якими РФ доводиться мати справу. Ймовірно, це і є головна причина.