Заклики до заборони тварин у спорті лунають дедалі голосніше. Корида, собачі перегони, циркові вистави - людина звикла використовувати тварин для власної розваги. Спортивні змагання - не виняток. Критика і заклики до їх скасування лунають все голосніше.

Століттями людина примушує тварин брати участь в організованих нею змаганнях, в тому числі спортивних. Скачки на конях проводилися в Китаї ще в 4-му столітті до нашої ери. Римляни влаштовували гладіаторські бої за участю левів, ведмедів, тигрів та інших диких тварин. У середньовіччі собак і коней використовували на полюванні, щоб травити дичину. Корида, родео, собачі перегони, кінний спорт - подібні заходи до останнього часу були дуже популярні в суспільстві. Однак тепер все частіше виникають дискусії про етичність використання тварин як об'єкта, в тому числі, і спортивних змагань.

"В Австралії щороку проходять масові скачки - Мельбурнський кубок. Вони викликають все більше суперечок. Тому що на них практично щороку коні падають, ламають собі ноги і гинуть", - зазначає Хізер Браунінг, викладач філософії в Саутгемптонському університеті у Великобританії та фахівець з питань захисту тварин та етики.

Читайте також: Наскільки небезпечні інвазивні комахи в Європі?

Крім того, часто на таких змаганнях коней накачують медикаментами або б'ють батогом, щоб домогтися від них кращих результатів. "На кону великі гроші, і є недобросовісні тренери та ветеринари, готові довести тварин до межі їхніх можливостей", - пояснює Джоанна Гроссман, консультантка американської організації із захисту тварин Animal Welfare Institute.

Тварини відчувають біль і страх

Довгий час питання про те, чи дійсно і наскільки сильно тварини відчувають біль і страх, залишалося спірним. На думку Гроссман, це значно спрощувало їхню "експлуатацію". Однак в останні роки з'явилася міждисциплінарна спільнота дослідників, які вивчають здатність тварин відчувати задоволення, біль та інші почуття. "Всі твердо переконані, що ссавці - собаки, коні, примати - відчувають біль так само, як ми, люди. Їхній мозок за структурою дуже схожий на наш", - пояснює Хізер Браунінг. Сьогодні дедалі більше підтверджень має і припущення про те, що птахи і риби теж мають певну чутливість.

Біг хортів

Деякі види спортивних змагань, основними учасниками яких є тварини, у багатьох країнах вже заборонені. Наприклад, собачі перегони, в яких тварини, найчастіше хорти, гоняться за механічною приманкою. Цей кінологічний вид спорту часом приваблював більше глядачів, ніж престижні кінні перегони, і десятиліттями залишався популярним видом масової розваги.

Останнім часом все частіше лунає критика таких заходів. Противники перегонів зазначають, що собаки змушені жити на самоті у вольєрах, а методи тренувань дуже жорстокі. "Дресирування, яке використовується для підготовки тварини до виступів, досить суворе і базується на покараннях. І те, що з ними відбувається, коли вони більше не потрібні, - ось головна проблема, якщо говорити про їхнє благополуччя", - вважає Хізер Браунінг.

Однак досі собачі перегони, як і раніше, є легальними в деяких країнах світу, включаючи Австралію, Великобританію (разом із Північною Ірландією). У Німеччині, Австрії та Швейцарії професійні собачі перегони не проводяться. Законодавство цих країн, що передбачає особливі правила та обмеження для проведення заходів з тваринами, а також суворі приписи щодо утримання та захисту тварин, роблять подібні змагання малоймовірними та нелегальними.

Тварини на арені цирку

Все частіше критикують і циркові вистави за участю тварин: слонів, тигрів, жирафів, левів. У 2021 році майже мільйон громадян держав Євросоюзу підписали міжнародну петицію із закликом запровадити заборону на утримання диких тварин у цирках після того, як дослідження показали, що майже 90 відсотків тварин, вилучених з європейських цирків, мали поведінкові розлади або інші проблеми зі здоров'ям.

За даними міжнародної організації захисту тварин PETA, в 30 країнах світу, включаючи 24 держави-члени ЄС, запроваджені заборони на утримання певних або всіх видів тварин у цирках. Загальна національна заборона оголошена в Італії, Греції, на Кіпрі та Мальті. Водночас у кількох європейських країнах це все ще практикується. Серед них і Німеччина, хоча, згідно з проведеним у 2023 році дослідженням, 75 відсотків жителів країни підтримують заборону на використання диких тварин у цирках. У Франції заборона почне діяти з 2028 року. "У пересувних шапіто немає можливості розмістити тварин у достатньо великому і складному вольєрі, щоб забезпечити необхідний рівень утримання під час їхнього перевезення з місця на місце", - констатує Хізер Браунінг.

Не меншу критику викликають останнім часом і водні шоу з дельфінами, косатками та іншими морськими тваринами. "Над ними буквально знущаються, щоб змусити поводитися так, як вимагає дресирувальник. Але дика екзотична тварина, яка, в принципі, повинна жити на волі, не схильна виконувати трюки, - вважає Джоанна Гроссман. - Щоб змусити її щось робити, тварину часто жорстоко б'ють".

Майбутнє кривавої традиції

Але, мабуть, найбільше суперечок, і вже давно, викликає корида - бій людини з биком, що закінчується, як правило, смертю тварини. За даними Європейської організації із захисту тварин Humane Society International, щорічно внаслідок таких вистав по всьому світу гине близько 250 тисяч биків. "Якщо мета полягає тільки в тому, щоб дражнити бідну тварину і зрештою вбити її, то для мене це яскравий приклад непотрібних і невиправданих страждань", - каже Джоанна Гроссман. За її словами, все більше країн забороняють подібні криваві шоу, які багато хто вважає одним з різновидів спорту. Корида більше не проводиться в Аргентині, Канаді, на Кубі, в Італії та Великобританії. Але, як і раніше, легальна в таких європейських країнах, як Франція і Португалія.

В Іспанії думки про кориду розділилися. Тоді як частина населення і уряд захищають її як культурну спадщину, активісти із захисту тварин і багато іспанців відкидають кориду через її невиправдану жорстокість. На даний момент корида заборонена в декількох регіонах Іспанії, але продовжує практикуватися, зокрема, в Андалусії та Мадриді.

Завжди знайдуться ті, хто вважає, що криваві види спорту або шоу з тваринами повинні існувати легально і надалі, нарікає Джоанна Гроссман. Однак вона із задоволенням відзначає, що кількість критиків подібних заходів зростає, а громадськість все більше замислюється про благополуччя тварин.