417 голосів "за", 10 - "проти": Палата представників Конгресу США 28 квітня переважною більшістю голосів ухвалила законопроєкт про постачання озброєнь Україні за програмою ленд-лізу, яка не застосовувалася з часів Другої світової війни. Сенат США схвалив законопроєкт ще 7 квітня. А 9 травня американський президент Джо Байден цей документ підписав. Тепер США зможуть упродовж двох років постачати зброю та іншу допомогу Києву швидше та без стандартних бюрократичних процедур.

Як сказано в документі, президент США може уповноважити уряд надавати у позику або давати в оренду обороннi засоби Україні та іншим країнам Східної Європи, які постраждали від вторгнення Російської Федерації в Україну, з тим, щоб "допомогти зміцнити обороноздатність цих країн та захистити їхнє громадянське населення від потенційного вторгнення або агресії з боку збройних сил уряду Російської Федерації".

Читайте також: Україна оснащується дронами: як зміниться тактика війни

Які озброєння отримає Україна?

Напередодні голосування в Палаті представників США за ленд-ліз для України американський телеканал CNN з посиланням на високопоставлені джерела в міністерстві оборони США повідомив, що у Штутгарті, в зоні відповідальності Європейського командування Сполучених Штатів, вже створено центр координації постачання військової допомоги Україні. Яке саме озброєння отримуватиме Київ у рамках закону про ленд-ліз, і як це відбуватиметься?

"Перш за все, буде значно збільшено обсяг поставок озброєнь, - говорить у розмові з DW військовий експерт берлінського Фонду "Наука і політика" (SWP), полковник Бундесверу у відставці Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter). - Як і раніше, будуть поставлятися танки та зенітна зброя, боєприпаси, артилерія, безпілотники - тобто те, що вже поставлялося. США також нададуть гаубиці, забезпечуватиметься й логістична підтримка".

Чи отримає Київ такі складні, високотехнологічні західні системи озброєнь, як бойовий танк "Абрамс" або бойова машина піхоти "Бредлі", поки що незрозуміло, хоча Ріхтер не виключає, що в майбутньому це цiлком iмовiрно. У такому разі необхідно буде налагодити логістичні ланцюжки, за якими Україна отримувала б запчастини та боєприпаси, та навчити українських військових користуватися цими видами озброєнь.

У будь-якому разі обсяг військової підтримки з боку США значно збільшиться. Завдяки цьому, а також постачанням озброєнь з арсеналів інших західних союзників Україна отримає можливість успішніше протистояти російським атакам і за сприятливого сценарію відвоювати частину захоплених територій, вважає Вольфґанґ Ріхтер.

Крім озброєнь, Україна отримає додаткову фінансову допомогу у значно більшому обсязі, ніж це було досі. Президент Байден вже запросив у Конгресу 33 мільярди доларів (близько 31 мільярда євро) на додаткову підтримку Україні. 20 мільярдів з них нададуть країні у вигляді військової допомоги, решту грошей буде виділено на економічну та гуманітарну підтримку.

"Масштаби фінансової допомоги значно збільшилися, і це означає, що створено основу для довгострокових та значних постачань озброєнь, які в даному випадку вказують, швидше, на довгострокові сценарії, ніж на короткострокові рішення", - аналізує ситуацію німецький військовий експерт.

Вирішальна допомога СРСР у війні проти Німеччини

Попереднього разу американський закон про ленд-ліз застосовувався під час Другої світової війни - за цією програмою США надавали союзникам в оренду озброєння, продовольство та стратегічну сировину. Президент Франклін Рузвельт підписав закон 11 березня 1941 року. Спочатку країнами-одержувачами були Великобританія та Китай, проте з листопада 1941 року програма поширилася i на Радянський Союз, а до кінця війни поставки по ленд-лізу отримували практично всі союзники США з антигітлерівської коаліції.

"Закон про постачання за програмою ленд-лізу відіграв вирішальну роль у перемозі над нацистською Німеччиною, - говорить Чарлі Ладерман - викладач міжнародної історії в Королівському коледжі в Лондоні. - Він забезпечив радянським військам мобільність, необхідну для наступу в 1943-1945 роках. СРСР заперечував це після війни, але згодом це визнав навіть Володимир Путін".

Червона Армія просувалася вперед за підтримки десятків тисяч вантажівок американського автовиробника Studebaker, а на Тегеранській конференції союзників наприкінці 1943 року Сталін, який не розголошував масштаби допомоги у себе в країні, підняв келих за автомобільну та нафтову промисловість США, каже Ладерман. У тому, що перелом у ході війни у ​​Сталінграді 1942 року не стався б без закону про ленд-ліз, впевнені й інші історики.

Читайте також: Берлін не вважає навчання українських солдат участю у війні

На яку реакцію чекати від Кремля?

За кілька днів до ухвалення Конгресом законопроєкту про ленд-ліз глава Пентагону Ллойд Остін заявив, що США бажають послабити військовий потенціал Росії настільки, щоб у неї більше не було можливості атакувати сусідні країни. І зараз багато хто ставить питання, чи зможе сьогодні ленд-ліз, як і 80 років тому, змінити перебіг подій - тепер уже у війні Росії проти України. І якою буде реакція Кремля?

"Невідомо, чи достатньо буде Україні військової допомоги для того, щоб перемогти Путіна, - каже історик Ладерман. - Світ сьогодні виглядає по-іншому, та й Путін - не Гітлер. Але у боротьбі з агресивною війною Путіна західні державні діячі стикаються з тією самою дилемою, як і їхні попередники 1941 року. Для Гітлера закон про ленд-ліз був рівносильний вступу США у війну - навіть без офіційного оголошення".

На думку Ладермана, Захід тепер має уважно стежити за реакцією Росії на "Ленд-ліз 2.0". Водночас, зазначає історик, "Путін уже відчув себе втягнутим у конфлікт із Заходом, для нього немає різниці, яку саме підтримку буде надано Україні - непряму чи пряму. Тому малоймовірно, що ухвалення закону про ленд-ліз стане поворотним моментом для Путіна".

Військовий аналітик Вольфґанґ Ріхтер, у свою чергу, вважає, що Сполученим Штатам слід бути дуже обережними - насамперед у риториці. "США неодноразово наголошували, що вони не є стороною конфлікту у війні в Україні, - каже він, коментуючи слова Ллойда Остіна. - І я думаю, що необхідно бути вкрай обережним у висловлюваннях, щоб не склалося враження, що мета полягає в тому, щоб зруйнувати Росію як державу, інакше це призведе до ще більшої ескалації конфлікту".

Чи може Німеччина ухвалити закон про ленд-ліз?

Посол України у ФРН Андрій Мельник в інтерв'ю газеті Bild am Sonntag 1 травня закликав Німеччину слідом за Сполученими Штатами також ухвалити закон про ленд-ліз для України. Вольфґанґ Ріхтер з розумінням ставиться до заклику посла країни, яка зазнала агресії, проте він впевнений: ймовірність того, що Берлін наслідує приклад Вашингтона, мізерна.

"Німеччина досягла консенсусу в тому, що Україні мають бути надані кошти, що дозволяють їй успішно захищатися. Але я не можу уявити, щоб Німеччина прийняла закон про ленд-ліз. Я не можу уявити, що влада країни прийде до внутрішньополітичної згоди з цього питання" , - наголошує німецький експерт.