Чи можуть зусилля, націлені на покращення боротьби з сексуальним насильством над дітьми, прокласти шлях до створення системи безпрецедентного нагляду в Європейському Союзі? Саме це питання стало предметом запеклих дебатів навколо законопроєкту, який міністри ЄС можуть ухвалити під час зустрічі 10 жовтня.

Цей нормативний акт, у разі ухвалення, зобов'яже такі сервіси, як-от WhatsApp, iMessage або Signal, автоматично сканувати повідомлення, що надсилаються на території ЄС, на предмет підозрілого змісту і повідомляти органам влади в разі його виявлення. Прихильники цього кроку стверджують, що саме такі заходи вкрай необхідні для протидії зростанню кількості випадків насильства і захисту найбільш вразливих членів суспільства.

Однак критики б'ють на сполох і називають запропоновані заходи "контролем чатів". На думку опонентів, такі заходи не тільки неефективні й можуть призвести до помилок, але й становлять собою масове втручання в приватне життя людей в ЄС. "Звісно, ми як суспільство погоджуємося з тим, що важливо боротися з таким контентом, - каже Аня Леманн (Anja Lehmann), професорка кібербезпеки в Інституті Гассо Платтнера в Потсдамі. "Але немає надійних доказів того, що запропоновані заходи зроблять це ефективно", - визнає вона.

Леманн стало однією з тих 344 дослідників і дослідниць з 34 країн, які у відкритому листі застерігають, що закон фактично покладе край існуванню надійно зашифрованих онлайн-комунікацій і може прокласти шлях до побудови системи тотального стеження. "Боротьба з такими правопорушеннями знову використовується як привід для атаки на безпечне шифрування онлайн-комунікацій", - пояснила Леманн у розмові з DW.

Застереження щодо конституційних прав

Її занепокоєння поділяють й експерти-правники. "Цей закон призведе до масового посягання на основні права, і це не викликає сумнівів серед юристів", - зазначає Андре Гауґ (André Haug), віцепрезидент Федеральної асоціації адвокатів Німеччини. Ця асоціація представляє інтереси близько 166 тисяч правників у Німеччині.

Запланований закон викликав багато суперечок відтоді, як його вперше представили у 2022 році. Два попередні проєкти були заблоковані опонентами через побоювання щодо захисту даних. Остання версія, розроблена під час головування Угорщини в ЄС, містить незначні зміни, "але вона не усуває фундаментальної проблеми", визнав Гауґ в інтерв'ю DW.

Йдеться про проблемну норму, що як і раніше, зазіхає на права на захист комунікацій і персональних даних, закріплені в статтях 7 і 8 Хартії основних прав ЄС. "Це також зачіпає особливо чутливі сфери комунікації між адвокатом і клієнтом або між лікарем і пацієнтом", - застерігає він.

Проблема перевірки контенту перед шифруванням

Законопроєкт залишає відкритим питання, як саме провайдери мають перевіряти вміст своїх додатків. Експерти вважають, що єдиним практичним методом є "сканування на стороні клієнта". Це процес, під час якого повідомлення перед шифруванням порівнюються з анонімною базою даних. Там зберігаються зображення сексуального насильства або випадки так званого "грумінгу" - спроб потенційних зловмисників встановити емоційний зв'язок з неповнолітніми з метою насильства.

Тож вони сумніваються, що запропоновані заходи на практиці забезпечать захист безпечного шифрування онлайн-комунікації й не поділяють думку авторів законопроєкту щодо цього. Аня Леманн порівнює це з написанням листів, що надходять поштою. "Держава не думає відкривати листи, але вона хоче зазирнути через плечі людей, коли вони пишуть, щоб побачити, що всередині", - порівнює експертка.

Ризик хибних тривог та зловживань

Водночас експерти зазначають, що технології автоматичного сканування повідомлень за допомогою штучного інтелекту (ШІ) ще не до кінця розроблені й відточені, тож можуть призвести до багатьох хибних реакцій. Вони застерігають, що злочинці можуть використовувати вразливості технології для масштабних атак і таким чином підірвати кібербезпеку приватних кінцевих пристроїв.

І вони застерігають від зловживань. Адже як тільки технологію випробують в одній галузі, її можна буде легко поширити на моніторинг іншого контенту, окрім сексуального насильства над дітьми. "Як тільки ми відкриваємо ці двері, ми створюємо інфраструктуру, котра потенційно веде нас до держави нагляду", - каже Леманн. Антидемократичні режими можуть застосовувати цю технологію, приміром, для відстеження контенту, що містить критику уряду.

Політична тяганина навколо ухвалення закону

Залишається незрозумілим, чи знайдуть прихильники законопроєкту необхідну більшість голосів для його ухвалення на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС 10 жовтня. Якщо їм це вдасться, то за цим послідують переговори за зачиненими дверима, на яких Європарламент, Європейська Рада та Європейська Комісія обговорюватимуть деталі закону.

У разі, якщо опоненти, до яких належить і Німеччина, знайдуть достатню підтримку, щоб заблокувати проєкт закону, ЄС, ймовірно, перегляне його знову. Нідерланди вже оголосили, що не підтримають цей законопроєкт через занепокоєння щодо фундаментальних прав людини.