Проблеми з експортом зернових через вихід Росії із "зернової угоди", обстріли російськими військами портової інфраструктури та зерносховищ України, заміновані поля, ускладнена логістика, дорогі добрива та насіння та низькі ціни на вирощену продукцію. Це далеко не повний перелік труднощів, з якими доводиться нині стикатися українським фермерам. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну змусило їх шукати нових можливостей для бізнесу.

Деякі аграрії в Україні опинилися перед банкрутством

"Через ситуацію з експортом зернових ціни настільки низькі, що деякі зернові культури подешевшали вдвічі, деякі взагалі стали збитковими. Ми вирощували соняшник, кукурудзу, пшеницю, сою, але логістика стала дуже дорогою через заблоковані порти, і ми думаємо, чи не відмовитися від цих культур взагалі", - каже Вадим Світлов, голова фермерського господарства "Свєтлова" в Сумській області, яке працює за п'ять кілометрів від українсько-російського кордону. Він розповідає, що тонну вирощеного зерна у нього пропонують купити за 160 доларів. З них він половину віддає за його транспортування до західного кордону для подальшого експорту, а половина лишається йому. "Але 80 доларів це нічого, адже собівартість вирощування зернових коштує 110 доларів за тонну. Тому вирощування взагалі не ефективне", - жаліється фермер. Він відзначає дефіцит робочої сили, адже більшість працівників його фермерського господарства мобілізовані, а нових він не може знайти, оскільки багато людей виїхало з його місцевості, яку постійно обстрілюють з боку Росії. Тому аби не збанкрутіти, фермеру доводиться кардинально переглядати своє агровиробництво. "Ми переключилися на нішеві культури - гречку, просо, але їх було перевиробництво, і зараз ціна впала втричі. Тому думаємо, що сіяти далі", - зазначив Вадим Світлов, виступаючи на міжнародній конференції "Глобальний Крим. Зрозуміти Україну через Південь" у жовтні в Києві.

Читайте також: Українські природні ресурси як здобич Росії

В Україні сіють менше озимих з кожним роком

Через ускладнену логістику експорту зернових культур та нестачу фінансових ресурсів під урожай-2024 в Україні буде посіяно на 20 відсотків менше озимих, ніж минулого року, прогнозує член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук. За його словами, вивезти вирощене зерно сільгоспвиробникам важко, особливо тим, хто веде бізнес на деокупованих територіях. Тому фермери змушені продавати його за безцінь, а не отримавши прибутків, не хочуть ризикувати та сіяти те, чого не можливо продати, каже депутат. "Ситуація у аграріїв з реалізацією продукції сьогодні надзвичайно складна. Особливо в Миколаївській, Херсонській, Сумській, Харківській областях на територіях, які були деокуповані. Навіть реалізувавши продукцію, аграрії не можуть розплатитися за оренду паїв", - сказав Соломчук під час конференції.

У міністерстві аграрної політики та продовольства України прогнозують, що цієї осені аграрії посіють близько 5 мільйонів га озимих зернових, що на 5 відсотків менше, аніж минулого року і майже вдвічі менше, аніж сіяли до війни. "Це через збитковість агровиробництва в результаті дорогої логістики збуту", - констатує в розмові з DW перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Але ж чим тоді засіватимуть поля українські фермери?

Переорієнтація на олійні продовжується

Висоцький відзначає, що нині в Україні зберігається минулорічний тренд з переорієнтації вирощування зернових культур на олійні, оскільки їх легше зберігати і коштують олійні культури на ринку дорожче. "Озимого ріпаку вже посіяли на 10 відсотків більше, аніж минуло року. Прогнозуємо, що навесні буде посіяно менше кукурудзи, а ще більше олійних культур: сої, соняшнику", - каже заступник міністра.

Читайте також: Бізнес-форум у Берліні. Німецькі фірми пішли в Україну

За словами асоційованого члена Центру досліджень продовольства та землекористування Олега Нів'євського, вирощувати олійні культури аграріям зараз вигідніше, оскільки є більше можливостей для збуту. "Виробники роблять більший фокус на дорогі олійні культури, бо їх можна експортувати у Європу, віддати на внутрішні олійно-жирові заводи на переробку, можна продати на корми, як сою", -  вважає Нів'євський.

Надія на поновлення експорту залишається

За даними Продовольчої програми ООН, за підсумками 2021 року Україна була лідером світового ринку соняшникової олії із часткою у 45 відсотків, третім найбільшим виробником кукурудзи, ячменя і рапсу. Тож, як зауважують експерти, сільгоспвиробники не полишають надії, що експорт української агропродукції Чорним морем та Дунаєм буде розблокований до весни наступного року, коли почнеться сівба ярих культур і їм не доведеться переорієнтовувати виробництво.

Уряд запевняє, що робить все для цього необхідне. У мінагрополітики повідомили, у вересні-жовтні з портів Одеси вже вийшло понад 20 суден з різним вантажем, в тому числі, агропродукцією, що дало можливість експортувати близько 1 мільйона тонн зерна, олії та продуктів переробки. Але поки це не ті обсяги експорту, на які орієнтується агробізнес, адже до війни за місяць на експорт Україна відправляла близько 6 мільйонів тонн агропродукції. "Сільгоспвиробники поки притримують продаж зернових, у кого є можливість їх зберігати, аби піднялася ціна. Якщо до старту посівної нам вдасться налагодити експорт у більших обсягах, то, можливо,  структура посівів збережеться. Виробники на це розраховують", - припускає аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин, оскільки експортно-орієнтовані культури - це основа їхнього бізнесу.

Агроексперименти в межах внутрішнього ринку

Якщо експорт таки лишатиметься заблокованим, то аграріям доведеться більше орієнтуватися на внутрішній ринок та експериментувати з різними культурами, переконана аналітикиня. "Виробники посіяли більше цукрових буряків і гречки, цибулі, але в ціна на них впала і вже наступного року вони цього не вирощуватимуть, бо нерентабельно. Фактично фермери намагаються переорієнтуватися, але це все виключно в межах внутрішнього ринку", - зауважила в розмові з DW Литвин. 

Ці експерименти сільгоспвиробники продовжать і далі, вважає Олег Нівєвський. Він вказує, що фермери диференціюватимуть посіви з розрахунку на те, що якась із культур таки "вистрілить".  "Хтось гречкою намагатиметься засіяти більші площі чи якісь інші дороговартісні культури, але це не матиме великого масштабу, а буде радше експеримент", - відзначає експерт.

В мінагрополітиці відзначають, що аграрії, крім цього, почали поступово переключатися з зернових на інші, більш нішеві, культури, як-то нут, гірчиця чи сочевиця, або ж на овочі та ягоди. Цей тренд підтверджує і голова ТОВ "Рови Агро" Сергій Леонов з Київщини. Виробник каже, що через блокування Росією зернового коридору він стикнувся з нестачею складських приміщень, де можна було б зберігати зернові, тому вирішив наступного року переорієнтуватися на вирощування овочів. На сайті компанії йдеться про те, що, окрім вирощування зернових, господарство вже займається вирощуванням овочів "борщового набору", а саме цибулі, буряку, капусти, перця, баклажанів і картоплі. Втім, у планах аграрія - масове вирощування кавунів. Адже через часткову окупацію Херсонської області, підрив росіянами Каховської ГЕС та постійні обстріли південних областей вирощування овочів та баштанних культур в Україні скоротилося.

Замість зерна на експорт яйця та біоетанол

Тарас Висоцький наголошує, що держава почала виділяти гранти для вирощування ягід, овочів та фруктів та підтримує переробну галузь. "Можна отримати грант на переробку до 8 мільйонів гривень. Оскільки є попит і можливість експортувати ягоди та фрукти, то держава виділяє гранти на теплиці до 7 мільйонів гривень і гранти на сади до 10 мільйонів гривень", - відзначає посадовець.

Окрім цього, за його словами, намітилася тенденція розвитку тваринної галузі, в якій у якості кормів використовують зернові, які не вдалося експортувати. За рахунок цього в Україні за останній рік нарощується поголів’я свиней, птиці та спостерігається незначне збільшення поголів’я корів. Все це стимулює розвиток  внутрішнього українського ринку . "Це конвертація зерна в корм. Також дехто з виробників вивчає, а дехто і проєктує встановлення невеликих за розміром біометанових установок. Це створення продукту на базі зернових всередині країни, але з можливістю експорту за високою ціною, оскільки м'ясо птиці, яйця та біоетанол активно експортуються з України", -  констатує Висоцький.