"Німеччина повернулася на міжнародну арену", - Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) любить повторювати цю фразу. Вона знову пролунала у середу, 17 грудня, у Бундестазі, де канцлер виступав із урядовою заявою перед самітом Євросоюзу, який відбудеться 18-19 грудня у Брюсселі. Вся увага прикута до питання - чи ухвалять на ньому рішення використовувати заморожені в ЄС російські активи на допомогу Україні.

Що сказав Мерц у Бундестазі про сигнал Росії

Для Мерца це питання стало одним із центральних у його зовнішній політиці. Йдеться приблизно про 200 млрд євро Центробанку РФ, більша частина яких зберігається в Бельгії. Уряд цієї країни виступає проти розробленої Єврокомісією складної схеми використання цих грошей через кредити для потреб Києва, насамперед закупівлі зброї. Незадовго до саміту Мерц змінив графік поїздок і особисто їздив переконувати бельгійського прем'єра Бельгії Барта де Вевера, сподіваючись принципово вирішити питання до саміту, але безуспішно.

Як сказав Мерц у Бундестазі, Україні має вистачити грошей на два роки. Це, як він вважає, має стати сигналом Москві про те, що "продовжувати війну безглуздо", оскільки ресурси в Києва не закінчуватимуться. На першому етапі Єврокомісія пропонує використати 90 млрд. Важлива деталь - передбачається саме використання, а не вилучення. Україні буде надано кредит, який вона повертатиме після виплати РФ компенсації, тому кредит називають "репараційним". "Ми не продовжуємо війну, а намагаємося її закінчити", - говорив Мерц.

Читайте також: Заморожені активи Росії на Заході: відповіді на головні питання

Ультраправа АдН проти використання активів РФ

Переконувати парламентаріїв із правлячої коаліції консервативного блоку ХДС/ХСС і СДПН не довелося, вони хвалили його ініціативу. Про підтримку знову заявили й опозиційні Зелені, а проти очікувано виступила найбільша опозиційна сила в Бундестазі - ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН). Її представники звинувачували Мерца у прагненні ризикувати грошима німецьких платників податків заради гарантій під кредит для України, порушити міжнародне право та створити історичний прецедент. Один із них говорив, що навіть за часів Другої світової війни активи нацистської Німеччини були недоторканними. Невідомо, чи усвідомлював цей політик із партії, яку опоненти за її проросійську позицію називають "партією Путіна", що побічно порівняв РФ та "третій рейх".

Крім Москви Мерц хотів би відправити сигнал Вашингтону, про що, щоправда, він висловився обережніше. США претендують на частину заморожених російських активів у рамках мирного плану Трампа щодо України, який на початку тижня обговорювали у Берліні представники адміністрації Трампа та українська делегація на чолі із президентом Володимиром Зеленським. Згодом до них приєдналися лідери десятка європейських країн. "Ми не будемо м'ячем у грі великих держав", - сказав Мерц, натякаючи на США та Росію. Канцлер високо підняв планку та назвав рішення про російські активи тестом на суверенітет Європи.

АдН, яка ще недавно намагалася менше говорити про Росію, тепер стала смілішою і демонструє своє зближення з адміністрацією Трампа. Депутат Маркус Фронмаєр (Markus Frohnmaier) нещодавно повернувся з поїздки до США, а навесні збирається до Росії. Інший політик партії сказав у Бундестазі, що США не подобається "ліва" Європа, а партії "патріотів" вони підтримують. Це термін із нової стратегії нацбезпеки США, яка викликала шок у Німеччині.

Успіх Мерца на переговорах у Берліні щодо України

Переговори щодо України у Берліні стали успіхом для Мерца, за яким закріпився імідж "канцлера міжнародних справ" за його інтерес до зовнішньої політики. У Бундестазі його хвалили за організацію переговорного майданчика по Україні не лише однопартійці, а й рідкісний випадок - Зелені. "Більше дипломатії просто не буває", - сказав канцлер, звертаючись до АдН і тих політиків інших партій, які виступали за посилення дипломатичних зусиль. Були такі і в його коаліції, серед СДПН, але останнім часом їх не чути.

Читайте також: У Берліні сталося те, чого в Москві боялися найбільше

Мерц повторив свої слова про те, що в Берліні була нова "дипломатична динаміка", що шанси на закінчення війни є, але багато залежить від того, чи зможуть насамперед США змусити Росію зупинити війну. У тому, що надія слабка, канцлер, схоже, переконався, коли почув відповідь Росії на пропозицію про різдвяне перемир'я. Глава ХДС назвав це "верхом цинізму". Жодних подробиць про перебіг переговорів Мерц не повідомив.

Депутат від АдН Фронмаєр поставив канцлеру питання, чи збирається уряд Німеччини посилати солдатів Бундесверу в Україну, запропонувавши відповісти "так" чи "ні". "На деякі питання у світі немає простих відповідей", - сказав Мерц, додавши, що йдеться про ситуацію після перемир'я, мовляв, усьому свій час. Він пообіцяв не повторювати "помилки 2014 року", маючи на увазі зокрема й мінські угоди, перші та другі, підписані вже 2015 року, в яких не було гарантій безпеки для Києва, що не зупинило напад РФ 2022 року.

Питання заморожених російських активів у разі успіху може стати найбільшою дипломатичною перемогою Мерца в Європі з моменту вступу на посаду в травні. Що буде, якщо ініціатива провалиться - питання відкрите. Плану "Б" поки що немає. Німеччина, і це знову пролунало у Бундестазі від однопартійців Мерца, виступає проти випуску євробондів для підтримки України у 2026 році. Судячи із заяв у Берліні, без російських активів фінансування в попередніх обсягах Києву вистачить мінімум до весни.

Читайте також: Європарламент: ЄС має передати заморожені активи РФ Україні