Deutsche Welle: Пропоную розпочати з обговорюваної в Україні теми, зокрема постанови Кабміну, яка фактично забороняє українським спортсменам брати участь у міжнародних змаганнях, на яких представлені росіяни. Як Ви відреагували на цю постанову?

Жан Беленюк: Взагалі ця постанова була достатньо неочікуваною як для мене, так і для інших спортсменів. І найцікавіше, що після оприлюднення цієї постанови вище керівництво міністерства ніяким чином не комунікує зі спортсменами, наприклад, які цілі Україна переслідує цим рішенням. Також  вони не пояснюють, а хто ж з нами. Наприклад, якщо головна мета - об'єднати міжнародну коаліцію навколо нас для того, щоб завдати суттєвого удару по іміджу Міжнародного олімпійського комітету, щоб багато країн потенційно відмовилися від участі в Олімпійських іграх чи у відбіркових етапах, то, звісно, ми повинні знати, а хто ж з нами. Тому що, за моєю інформацією, ми поки що самі. І щоб це не виглядало просто, як постріл собі в ногу.

Також ми знаємо, в якій ситуації зараз велика кількість спортсменів: вони тренуються за кордоном, їхні сім'ї також живуть за кордоном. Коли вони бачать подібну ситуацію всередині нашої держави, коли з ними ніхто не комунікує, то, звісно, це буде, по-перше, великий демотивуючий фактор, і по-друге, це буде їх спонукати замислитись над тим, а чому б їм не перейти за ту країну, де вони зараз перебувають? Приміром, якщо брати боротьбу або інші види спорту, українських спортсменів скрізь поважають, скрізь готові їх взяти у свої лави, адже є багато видів спорту, у яких українці на лідерських позиціях.

Читайте також: Легендарна фігуристка Баюл закликала МОК заборонити РФ участь у змаганнях

Які настрої панують серед українських спортсменів? Як вони реагують на рішення Кабміну?

Усі запитають: "А що робити?" Спортсмени в очікуванні. Найболючіша історія пов'язана зі спортсменами, які зараз тільки починають свій шлях у міжнародних змаганнях - тобто це молоді спортсмени і наша надія на майбутні олімпійські досягнення. По-перше, згідно з новими рекомендаціями від Міжнародного олімпійського комітету, зараз створюються комісії, які будуть перевіряти, чи перебували ті чи інші спортсмени в лавах збройних сил РФ або Білорусі. Якщо це спортсмени, які ще не досягли повноліття, то вони за замовчуванням не можуть бути в лавах. І в Міжнародній федерації боротьби їх уже, буквально відразу, на виконкомі допустили до змагань. Тобто росіяни U-15, U-17 уже братимуть участь в наступних чемпіонатах Європи і подібних змаганнях. Ми розуміємо, що наші спортсмени, згідно з цією постановою, не зможуть брати участь у цих змаганнях.

На Вашу думку, наскільки справедливим є таке рішення стосовно українських спортсменів?

Я розумію, що зараз у заручниках знаходяться наші спортсмени. У нас непроста ситуація, ми зараз воююча країна, і всі це розуміють. У жодного спортсмена немає бажання виходити на змагання і стояти на одному п'єдесталі з представниками РФ або Білорусі. І наші спортсмени про це публічно заявляють. Проте Національний олімпійський комітет з міністерством молоді та спорту не змогли втримати позицію Міжнародного олімпійського комітету, яка була чіткою з початку повномасштабного вторгнення і тривала цілий рік. Тож навесні з'явилися нові рекомендації від Міжнародного олімпійського комітету. Ми бачимо, що наразі від цих рекомендацій заручниками є наші спортсмени.

А що про заборону українським спортсменам змагатися з росіянами й білорусами думають у світі?

Мені складно сказати, що думають про це у світі.

Наприклад, міжнародні партнери чи колеги по спорту. Чи спостерігали Ви вже якісь реакції?

Я чітко бачив реакцію Міжнародного олімпійського комітету, де заявили, що будуть допомагати тим українським спортсменам, які ухвалять для себе рішення усупереч діям влади та все ж таки братимуть участь у змаганнях. Я так розумію, що там буде якась фінансова підтримка. Я вбачаю в цьому намагання вбити клин між спортсменами й українською спортивною владою.

А яка відповідальність наступатиме в Україні для тих спортсменів, які все-таки наважаться брати участь в Олімпіаді?

По-перше, починаючи з морально-етичної складової подібних рішень. По-друге, я взагалі не дуже, чесно кажучи, розумію алгоритм цього процесу, тому що в будь-якому випадку делегують спортсменів на міжнародні змагання федерації, які й будуть нести відповідальність. Звісно, що федерації не наважаться когось відправити на змагання, ризикуючи втратити національний статус. Тобто, по суті, ризикуючи позбавити себе як фінансування, так і можливості проведення змагань всередині нашої держави й делегування спортсменів на міжнародні змагання. Це досить серйозно. Я вважаю, що ніхто на такий ризик не піде.

28 березня 2023 року Міжнародний олімпійський комітет дав "зелене світло" росіянам на участь у міжнародних змаганнях під нейтральним прапором. На Вашу думку, чи буде ще можливість переломити це рішення? Адже, наскільки ми розуміємо, рішення щодо Олімпіади ще не є остаточним.

Саме щодо Олімпіади рішення перенесли на кінець липня. По-перше, Міжнародний олімпійський комітет вчинив достатньо хитро: вони зняли з себе всю відповідальність і переклали її на плечі міжнародних федерацій. Мовляв, от від нас нові рекомендації, але кінцеве рішення нехай ухвалюють представники міжнародних федерацій самостійно. І ми бачимо різну реакцію. Хтось продовжує дискваліфікацію, а хтось... Ті міжнародні федерації, де проросійський лобізм достатньо сильний, одразу ж починають залучати російських спортсменів. Міжнародна федерація фехтування ще до нових рекомендацій допустила представників Росії та Білорусі до міжнародних змагань. Звісно, що треба не покладаючи рук працювати над тим, щоб у представників Росії та Білорусі не було можливості брати участь в Олімпійських іграх. Але я хочу зазначити, що для мене ось ці нові рекомендації, які були місяць тому озвучені, перший крок до того, щоб долучити представників Росії та Білорусі до Олімпіади.

Читайте також: "День ганьби": критика рекомендацій МОК щодо атлетів з РФ і Білорусі

Чи достатньо, на Вашу думку, зробила Україна для того, щоб росіян і білорусів не допустили до міжнародних змагань?

Ви, по суті, самі відповіли на це питання, адже якби було зроблено достатньо, напевно, їх би не допустили. А якщо їх допустили, то, очевидно, (зроблено. - Ред.) недостатньо.

А чи можна ще щось зробити? Як можна вплинути на Міжнародний олімпійський комітет, точково на федерації, які тепер  самостійно ухвалюватимуть рішення про допуск або недопуск росіян під нейтральним прапором?

Я вважаю, що основна робота повинна була торкатися безпосередньо Міжнародного олімпійського комітету, адже ми маємо велику кількість різноманітних федерацій з різним впливом Росії зсередини. І зараз, по суті, коли вся відповідальність перекладена з Міжнародного олімпійського комітету на велику кількість федерацій, то ми будемо мати абсолютно хаотичний підхід. Деякі федерації тримаються, деякі допускають росіян. Вони досвідчені бюрократи, і підібрати слова для того, щоб пояснити мотивацію своїх рішень, вони вміють дуже непогано. Просто для нас це точно не є виправданням подібної ситуації, зважаючи на те, що ситуація абсолютно ніяким чином з минулого року не змінилася. Ми про це заявляли. Росія так і продовжує вбивати цивільних українців і руйнувати спортивну інфраструктуру. Вже близько 300 спортсменів загинули на цій війні.

Читайте також: Володимир Кличко: Росіяни - чемпіони з депортації дітей та зґвалтування жінок

У цій розмові Ви кілька разів згадали про російський вплив, російських лобістів. Про які масштаби цього явища взагалі йдеться?

Масштаби впливу?

Так.

Ну, достатньо серйозні. Вже ми всі ж розуміємо, і знаємо, і бачили, наскільки серйозно Росія підходить до міжнародного спорту, до олімпійського руху. Вона використовує це як суттєвий важіль пропаганди, хоча вона постійно декларує те, що спорт повинен бути поза політикою. Ми неодноразово бачили й Путіна, який оточує себе олімпійцями. Ми бачили історії, як росіяни проводили Олімпіади, які скандали були після того, коли ФСБшники замінювали допінгові проби спортсменам для того, щоб тих, хто був під допінгом, не зловили, і щоб Росія перемогла на зимовій Олімпіаді в Сочі у 2014-му році. Ми все це бачили й розуміємо, що Росія готова вкладати величезні гроші у те, щоб підкуповувати людей, які є суб'єктами ухвалення певних рішень на користь Росії. Це і шантаж, і маніпуляції, тобто вони не гребуть абсолютно нічим в плані впливу на різні організації, зокрема, і на Міжнародний олімпійський комітет, і на різноманітні федерації.

А як переконати світ у тому, що росіянам все-таки не місце у міжнародному спорті?

По-перше, повинна бути серйозна медійна складова, адже всі ці рішення, це, зокрема, й емоції. Люди, які знаходяться не в контексті того, що відбувається всередині нашої держави, ніби й розуміють, що війна - це погано. Так, вони проти війни. Проте коли вони бачать, з чим зіштовхуються українці, як вони переховуються в укриттях, як кожен день вони сидять під обстрілами, як вони втрачають своїх рідних та близьких, як гинуть українські солдати, які борються за свою землю, то це має значення для людей у світі. На жаль, очікувано, що з плином часу цей градус емоцій буде спадати, адже люди втомлюються. Звісно, що з самого початку Міжнародний олімпійський комітет ухвалив абсолютно проукраїнське рішення. Але через рік… Росія не сиділа просто так, вона працювала для того, щоб вирішити це питання. Тому що для РФ це вкрай важливий майданчик для просування своєї пропаганди. А ми… Судячи з того, як я бачив цю історію, ми сиділи й думали, що так буде постійно, що нам не треба нічого робити, тому що всі з нами солідарні, що всі розуміють, хто у цій війні агресор, а хто - жертва. Ось ми й отримали результат 28 березня.

Читайте також: Коментар: Олімпіада, будь ласка, без Росії

Особисто Ви хотіли б, щоб українські спортсмени все-таки поїхали на Олімпійські ігри?

Однозначно. Я впевнений, що для кожного, повірте мені, для кожного спортсмена Олімпійські ігри - це найважливіший старт в житті. І кожен спортсмен хоче потрапити на Олімпіаду, і кожен спортсмен хоче виступити, представити свою державу, і кожен спортсмен мріє про те, щоб здобути олімпійську медаль. Я впевнений, що наші спортсмени повинні бути на Олімпіаді, підіймати український прапор, а росіяни та білоруси повинні сидіти вдома. На жаль, ситуація абсолютно перевернулася догори дриґом, і наразі є перспектива, що росіяни можуть бути на цих змаганнях, а українці будуть сидіти вдома.