Україна не отримала запрошення вступити в НАТО на зустрічі з міністрами закордонних справ країн Північноатлантичного альянсу в Брюсселі 3 і 4 грудня, незважаючи на категоричні заяви Києва напередодні цього заходу. Консенсусу про те, чи видавати Україні символічне запрошення, в альянсі немає. І хоча низка країн підтримує цю пропозицію, є ті, хто вважає її передчасною або навіть недоречною, оскільки НАТО таких запрошень у принципі не видає. Однак чи наблизилася Україна до цієї мети?

За словами глави українського МЗС Андрія Сибіги, союзники позитивно оцінили прогрес України за минулий рік у здійсненні плану зближення з НАТО. Згідно з баченням Києва, єдиною дієвою гарантією безпеки був і залишається вступ до альянсу, альтернативи цьому немає.  "Але для цього справді має настати відповідний час. Ми - країна, щодо якої ведеться російська агресія. Складно говорити про можливість членства країни в НАТО, коли на її території ведуться воєнні дії", - заявив міністр на брифінгу для українських журналістів. Він нагадав, що деякі члени альянсу вважають, що в цьому випадку опинилися б втягнуті у війну, а цього Київ не хоче. "Ми говоримо про наше членство як стратегічну мету", - підкреслив він.

При цьому двосторонні угоди про безпеку, укладені з країнами ЄС і НАТО - це не альтернатива членству, переконані в Києві. "Ці угоди посилюють нас на шляху до НАТО і в кожній угоді це зазначається. Це домовленості, які дозволяють нам стратегічно планувати", - зазначив Сибіга. Міністр пояснив, що в цих угодах партнери України фіксують свої конкретні зобов'язання щодо довгострокової фінансової підтримки, постачань озброєнь, інвестицій в оборону, гуманітарної та політичної допомоги, необхідних країні для продовження її шляху до альянсу.

Рютте: Запрошення в НАТО для України зараз не головне

А генеральний секретар НАТО Марк Рютте ухилився від відповіді на запитання DW про те, чи стала Україна ближчою до альянсу внаслідок цьогорічних зустрічей з його керівництвом і окремими країнами в Брюсселі. Він підкреслив: з тим, що шлях країни в НАТО незворотній, згодні всі члени альянсу, а будь-яка нинішня співпраця з Києвом у різних її формах - це місток для України. "Але я думаю, що союзники також згодні з тим, що першим пріоритетом зараз має бути те, щоб Україна опинилася в позиції сили до початку переговорів із росіянами, - сказав генсек. - Це зараз пріоритет номер один, два і три".

На його думку, для цього Україна, яка перебуває в невигідному становищі на полі бою, має "змінити траєкторію", а вже потім обирати, як вести дискусію щодо вступу до НАТО. 

Майбутнє України - у Північноатлантичному альянсі, але при цьому їй належить зробити ще багато кроків, аби цього досягти, вважає й офіційний представник Держдепартаменту США при НАТО Метт Міллер. Це і внутрішні реформи, і посилення боротьби з корупцією, сказав він, розмовляючи з кореспонденткою DW, зазначивши, що українці вже зробили цілу низку важливих дій. "З одного боку, Україна повинна завершити всі реформи, а з іншого - всі 32 країни НАТО повинні вирішити, що час настав", - сказав Міллер.

Партнери України вирішують практичні завдання

Протягом двох насичених днів у штаб-квартирі альянсу в Брюсселі партнери Києва зосереджено обговорювали практичні кроки: надання Україні коштів та озброєнь. Так, наприклад, Київ передав союзникам список із 20 систем для захисту енергетичних об'єктів в Україні у зв'язку з посиленням цілеспрямованих російських атак і сподівається отримати їх ще до кінця 2024 року.

Тим часом Росія не тільки з безпрецедентною жорстокістю б'є по енергетичних і стратегічних цілях в Україні, а й стабільно просувається вглиб її території. У НАТО стурбовані тим, що лінія фронту рухається на захід, причому набагато швидше, ніж раніше. "Якщо в минулі періоди ми фіксували просування російських військ на кілька метрів на день, то тепер бувають дні, коли вони просуваються на 10 кілометрів", - повідомив на брифінгу високопоставлений чиновник альянсу.

Росія втрачає на війні по 1500 осіб на день

За даними НАТО, такий темп обумовлений рівнинною територією на сході України й забезпечується ціною великих людських втрат серед росіян: близько 1500 убитих і поранених щодня. Загальна кількість убитих і важко поранених російських військових з початку повномасштабного вторгнення вже досягла 700 000, заявив генсек Рютте. З українського боку рівень втрат також високий, кажуть в альянсі, хоча конкретні цифри воліють не називати. Високопоставлений чиновник на брифінгу зазначив, що кількість убитих і поранених у ЗСУ приблизно вдвічі менша, ніж серед росіян. 

У російських військ, як і раніше, істотна перевага за чисельністю людей і техніки, їм вдається заповнити втрати за рахунок високого темпу мобілізації, який, за оцінками НАТО, залишається на рівні 30 тисяч на місяць. Не забули в НАТО і про 10-12 тисяч північнокорейських спецпризначенців у Курській області, хоча їхню участь у боях поки що не підтверджують. При цьому Україна гостро потребує людей, зокрема й для того, щоб забезпечити ротацію військових на фронті, а також достатньої кількості зброї на полі бою. 

Чиновник НАТО: Зменшення допомоги США вплине на перебіг боїв

На своїй останній пресконференції в НАТО на посаді глави Держдепартаменту США Ентоні Блінкен пообіцяв, що союзники навчать і озброять кожного мобілізованого українського солдата. При цьому в альянсі розуміють, що якщо нова влада у Вашингтоні змінить курс, це загрожує негативними наслідками. Особливо враховуючи, що Росія дедалі тісніше взаємодіє у своїй війні з Пхеньяном, Тегераном і Пекіном. 

"Згадаймо, як сильно вплинула на Україну затримка американської допомоги, - сказав високопоставлений чиновник. - Військова підтримка України вимагає активної участі як Європи, так і Америки. А істотне скорочення допомоги з боку США вплине на ситуацію на полі бою".

І все ж у Брюсселі поки що не загадують наперед і чекають на інавгурацію нового президента США Дональда Трампа, сподіваючись на те, що новий генсек альянсу знайде до нього підхід.