Ось так виглядає напівпорожнє вантажне судно. За повного завантаження весь чорний корпус судна опиниться під водою - з відповідною осадкою. Але тепер на багатьох німецьких річках це неможливо. Кораблі можна завантажувати лише потроху. Якщо тоннаж вантажів опускається нижче певного рівня, перевезення річковим транспортом втрачає сенс.

Рейн має величезне значення для судноплавства. Це - один з найжвавіших водних шляхів у світі. Але він також важливий для охолодження електростанцій і промислових об'єктів. Якщо рівень води впаде занадто сильно, річка втратить ці свої обидві важливі економічні ролі. Тоді плавати зможуть тільки невеликі судна, а електростанції доведеться закрити.

Судна річкового транспорту беруть на себе значну частину перевезень певних вантажів, в деяких випадках до 30 відсотків. Це стосується як контейнерів, так і сипучих вантажів. Особливо вигідно перевозити вугілля, сиру нафту й нафтопродукти, природний газ або продукцію хімпромисловості. Але за маловоддя судна можуть везти лише частину вантажів, тож прибутковість їхньої експлуатації знижується.

Деякі поромні переправи тепер не функціонують, тому що пороми більше не можуть дістатися до пунктів призначення, як ось тут, в Мангаймі на верхньому Рейні. Це має наслідки для пасажирів, яким іноді доводиться миритися з тривалими об'їздами, оскільки мости є не скрізь.

Вантажні судна вже кілька тижнів не можуть ходити в верхів'ї Ельби. Кораблі застрягли в гаванях. Пасажирські судна мають набагато меншу осадку. Тож у багатьох випадках пасажирські перевезення все ще можливі, як, наприклад, тут, у Дрездені.

Трохи більше як рік тому річка Ар в землі Рейнланд-Пфальц перетворилася під час повені на бурхливий потік. Торік її води позбавили життя понад сто осіб й зруйнували сотні будинків. Але через посуху тепер тут, в Бад-Ноєнарі, річка Ар перетворилася на струмочок.

Річище невеликої річки Дрейзам поблизу Фрайбурга в Баден-Вюртембергу схоже на гравієву дорогу. Через тривалу посуху Дрейзам майже повністю пересох. Ймовірно, позашляховик зміг би проїхатися цим річищем річки, немов по трасі.

Хтось, мабуть, хотів таємно позбутися цього старого велосипеда. Ніхто цього не помічав, поки в річці було достатньо води. Тепер усе виходить на яв.

Затонуле судно з трагічною історією тепер можна побачити на Нижньому Рейні відразу за голландським кордоном. "Елізабет" була дерев'яною парусною баржею, завантаженою динамітом у березні 1895 року. З невідомих причин небезпечний вантаж вибухнув і вбив більше десятка людей.

Але трапляються й небезпечніші знахідки, скажімо, бомби часів Другої світової війни, що не розірвалися. Цю авіабомбу виявили в річищі висохлої річки По на півночі Італії. Нерідко такі бомби знаходять і в Німеччині. Часто через це доводиться евакуювати цілі райони міст. Утім, цього разу в Німеччині не повідомлялося про жодний випадок виявлення таких небезпечних знахідок.

Потік Сангоне, притока річки По поблизу Туріна, повністю висох. Після тривалої посухи річка По та її басейн переносять більш ніж удвічі менше води, ніж зазвичай. По вважають життєвоважливою артерією Північної Італії. За актуальними метеорологічними прогнозами, тривалих опадів у цьому регіоні найближчим часом не передбачається.

На цьому аерознімку березня 2022 року видно Ponte delle Barche (Міст човнів) у Берегуардо поблизу Павії в Ломбардії та низький рівень води в річці Тічино. Понтонний міст звели як тимчасову споруду на човнах, які пливли, коли рівень води в Тічино піднімався. Тепер човнам не поплисти, а ще їм неминуче було завдано шкоди.

Цей італієць поливає рослини у своєму саду з пляшки мінеральної води. У 125 містах регіонів П'ємонт і Ломбардія запроваджено нормування водопровідної води. Уряд оголосив надзвичайний стан, щоби краще витримати наслідки найгіршої за останні десятиліття посухи на півночі Італії.

Навіть попри посуху 64-річна Марина Пічено відпочиває у надувному басейні в своєму саду. Вода для нього взята з її приватного колодязя. У деяких регіонах Італії надзвичайний стан діє до кінця року. Для подолання наслідків дефіциту води влада обіцяє надати фінансову допомогу.

У Лево, на північний захід від Мілана, жителі набирають питну воду з громадського джерела. У Мілані, Вероні та Пізі заборонено мити машини, наповнювати водою приватні басейни та поливати сади. Тепер питну воду можна використовувати лише для приготування їжі, пиття та особистої гігієни.

Лука Ріццотті показує рисові зерна після жнив. Рис потребує багато води, але у районі між Новарою та Павією є серйозний її дефіцит. Під загрозою близько половини врожаю. Для багатьох фермерів і виробників це питання виживання. Від посухи потерпають і фермери, зайняті в тваринництві.

На цьому знімку видно висохле русло річки в місці злиття річок Тічино та По біля Понте-делла-Бекка, поблизу Лінароло. Це найнижчий рівень води у По за 70 років метеорологічних спостережень у цьому регіоні. Вчені вже багато років попереджають про посилення посухи на півночі Італії.

Підвищення температури внаслідок зміни клімату спричиняє танення багатьох льодовиків у всьому світі. Експерти також вбачають зв'язок між зростанням температури та останнім обвалом льодовика в Доломітових Альпах. Унаслідок цього обвалу загинуло щонайменше семеро людей.

Лавина зі снігу, льоду та каміння зійшла на горі Мармолада у Доломітових Альпах в Італії. Її спричинив зсув льодовика. 3 липня 2022 року внаслідок цієї природної катастрофи загинули щонайменше шестеро людей, багатьох досі розшукують. Альпініст Райнгольд Месснер переконаний, що ця лавина зійшла саме через глобальне потепління та зміни клімату.

Гірські масиви хоч і виглядають суворо, однак вони дуже чутливі - і те, що там відбувається, впливає навіть на віддалені низовини. У горах температура підвищується набагато швидше, ніж в інших місцях. Коли льодовики та снігові покрови відступають, страждають водойми, біорізноманіття та сільське господарство. Як-от і ці скотарі у північно-східній китайській провінції Сіньцзян.

Міжурядова група експертів з питань зміни клімату застерігає, що якщо викиди СО2 не припиняться, снігові шари на низьких висотах можуть скоротитись на 80 відсотків. Глетчери в Альпах танутимуть у таких само обсягах - як ось і цей льодовик Пастерз в Австрії. Близько чверті вічної мерзлоти світу знаходиться у горах. Якщо вона тане, відбувається викид великої кількості парникових газів.

Зміни клімату шкодять також водним системам - з однією особливістю: коли тануть льодовики, рівень води у річках, що їх живлять, підвищується. Однак, коли глетчерів дедалі меншає, вони також постачають менше розталої води. Річки та озера висихають - як-от у цій гірській міцевості Кордильєра-Уайуаш у Перу. Багато районів з меншими льодовиками уже досягнули цієї критичної точки.

У гірських регіонах є тварини і рослини, які виграють від змін клімату. Ті, хто мешкає на низькій висоті, мають очевидну перевагу - вони краще розвиваються у менш засніжених місцевостях. Однак ті, хто пристосований до холодів, програють - як цей білий заєць у Північній Америці чи сніговий барс в Азії. Щоб вижити, вони вимушені відступати дедалі вище в гори.

Зменшення льодовиків та танення вічної мерзлоти спричиняють нестійкість гірських схилів. Внаслідок цього збільшуються повені, каменепади, зсуви та лавини - на фото група рятувальників шукає жертв зсуву у січні 2021 року у Норвегії. Більшає лісових пожеж, особливо на заході США, оскільки сніг тут тане раніше. Льодовики, що тануть, вивільняють такі важкі метали, як ртуть, та інші шкідливі речовини.

Майже десята частина людства живе у високогір'ях. Однак образ їхнього життя дедалі маргіналізується, можливості отримання засобів до існування скорочуються, а число природних катастроф зростає. Дістається і духовним та культурним аспектам життя в горах. Корінні мешканці Мананга в Гімалаях вважають, що зникнення глетчерів загрожує їхній етнічній самобутності.

Підвищення температури призводить до збоїв у сільському господарстві. Цей селянин, який вирощує кукурудзу та картоплю в Перу, скаржиться на відсутність врожаїв. Страждає також інфраструктура, коли стаються струси автомобільних та залізничних шляхів, трубопроводів та будівель. Танення льодовиків уможливлює видобуток корисних копалин - однак це спричиняє інші проблеми, як-от забруднення довкілля.

Жертвами танення снігів та глетчерів стають гірськолижний спорт та зимовий гірський туризм. Так, Болівія за минулі 50 років втратила половину своїх льодовиків. Підйомники до найвищого комплексу для лижників на вершині Чакалтая на висоті 5395 метрів іржавіють. Деінде замовляють штучний сніг, але він шкодить довкіллю. Інші туристичні курорти просто вирішують пропонувати нові види спорту.