Суд заарештував затриманого у Празі росіянина Франчетті
Наталія Мехед
14 вересня 2021 р.
Суд у Празі відправив під арешт затриманого раніше громадянина РФ Олександра Франчетті. Про його екстрадицію просить Україна через підозри в участі у незаконних збройних формуваннях у Криму.
Реклама
Міський суд Праги у вівторок, 14 вересня, відправив затриманого в аеропорту столиці Чехії росіянина Олександра Франчетті під арешт, де той чекатиме результатів розгляду питання про його екстрадицію в Україну. Про це повідомляє агенція "Інтерфакс-Україна" з посиланням на чеське видання Novinky.cz. Після оголошення рішення суду адвокат Франчетті Ян Шварц заявив журналістам, що запит України про екстрадицію був "політично мотивованим і не мав нічого спільного зі злочинною діяльністю".
"Арешт - звичайна справа в процедурах екстрадиції. Рідко буває, що клієнта відпускають. Будемо сподіватися, що під час ухвалення рішення про екстрадицію суд не піддасться політизації", - цитують Шварца журналісти. Адвокат переконаний, що в разі екстрадиції Франчетті до України на нього "чекають тортури і може загрожувати смерть".
Нагадаємо, 12 вересня чеські правоохоронці затримали в міжнародному аеропорту Праги за запитом України громадянина Російської Федерації Олександра Франчетті. Наступного дня Офіс генпрокурора України звернувся до міністерства юстиції Чехії з повторним проханням про видачу Франчетті. Вперше з подібним запитом українські правоохоронці звернулися до чеських колег ще в серпні 2020 року, а 13 вересня підтвердили актуальність запиту про екстрадицію.
Підозри в участі у збройних формуваннях
Правоохоронці уточнили, що Франчетті розшукують для притягнення до кримінальної відповідальності за участь в не передбачених законом збройних формуваннях "Самооборона Криму" і "Северный ветер", що підпадає під статтю 260 Кримінального кодексу України. Голосіївський районний суд Києва вже обрав заочно запобіжний захід підозрюваному у вигляді тримання під вартою.
Тим часом російські слідчі і дипломати хочуть від влади Чехії пояснень щодо підстав затримання Олександра Франчетті, повідомили в Слідчому комітеті (СК) Росії. "Слідчий комітет РФ у взаємодії з МЗС Росії ретельно вивчає причини і правові підстави затримання російського громадянина Олександра Франчетті в аеропорту Праги Чеської Республіки. Міжнародний ордер на його арешт видала Україна", - цитує повідомлення пресслужби СК РФ агенція "Інтерфакс".
У комітеті зазначили, що для встановлення всіх обставин затримання Франчетті "Російською Федерацією вже направлені запити до Чеської Республіки". Також У СК Росії закликали дотримуватися "загальновизнаних принципів і норм міжнародного права".
За інформацією чеського видання iROZHLAS, Олександр Франчетті працював в Празі з кінця 1990-х років. Він отримував дохід як фітнес-тренер, а також вів бізнес в чеській столиці.
Анексований Крим: життя кримських татар очима німецького фотографа
Німецький фотограф Моріц Кюстнер (Moritz Küstner) уперше побував в Криму в 2015 році. Відвідавши анексований РФ півострів ще чотири рази, він видав фотоальбом "Silence is the Sound of Fear".
Фото: Moritz Küstner
Традиції, які не заборонити
Німецький фотограф Моріц Кюстнер відвідував Крим кілька разів. Відразу після анексії півострова у 2014 році було заборонено традиційне відзначення Дня пам'яті жертв депортації 1944-го. Але кримських татар це не зупинило. Вони піднялися на гору Чатир-Даг, щоб вшанувати пам'ять жертв. Близько 5000 молодих кримських татар вирушили у важку подорож, започаткувавши нову традицію.
Фото: Moritz Küstner
Коли перевернувся весь світ...
Кемалю Аґа Куку 82 роки. Він досі пам'ятає ніч депортації у 1944 році та погляд зеленувато-жовтих очей російського солдата, який приставив йому до рота пістолет і змусив родину залишити батьківщину. Попри це, у 2014-му Кемаль покладав надії на окупаційну владу РФ і був одним з небагатьох, хто виступив за "референдум". Думки змінилися, коли згодом ФСБ намагалася викрасти його старшого сина.
Фото: Moritz Küstner
Молитва під забороною?
З поверненням кримських татар у Криму будувалися нові мечеті та ремонтували старі, адже за СРСР кримські мечеті як правило слугували музеями, кінотеатрами і складами. Із початком анексії Криму повернулось і підозріле ставлення російської "влади" в Криму до мечетей.
Фото: Moritz Küstner
Культура (не) поза політикою
12-річна кримськотатарська дівчинка виступає зі своїм гуртом народного танцю на фестивалі весни. Після того, як контроль за багатьма культурними організаціями в Криму перехопили проросійські сили, традиційні святкування бойкотували більшість кримських татар.
Фото: Moritz Küstner
Життя з душевною травмою
Вдова Заріна Аметова з трьома дітьми. Її чоловіка Решата Аметова викрали та вбили проросійські сили самооборони. Його труп зі слідами тортур виявили лише за три тижні. Хоча є відео, на якому показано викрадення чоловіка, розслідування закрили через "брак доказів". Втрата батька також відбилася на трьох дітях. Зарина особливо стурбована станом трирічної доньки Хатіге. Їй важко подолати травму.
Фото: Moritz Küstner
Чоловіки на молитві
Ранок мусульманського свята жертвоприношень Курбан-байрам. Чоловіки залишають свої килимки перед новозбудованою мечеттю в Бахчисараї.
Фото: Moritz Küstner
Свідок депортації 1944
Решат Сабредінов пробивався зі Сталінграда до Берліна зі своєю зенітною батареєю. Здобув 45 медалей, навіть не всі з них помістилися на його грудях. Про депортацію свого народу дізнався лише через пів року. У 1945 році йому дали лише добу, щоб зібрати речі в Криму і депортували в Узбекистан. Попри це, каже, що любить Сталіна, а наказ про депортацію видали "інші люди" в Кремлі.
Фото: Moritz Küstner
Прописка по-кримськи
Коли наприкінці 1980-их років до Криму з Центральної Азії почали повертатися кримські татари, їхні будинки і майно вже давно належали іншим. Тож вони розробили принцип окупації землі, будуючи маленькі будиночки з дахом, дверима та вікном. Таким чином були створені цілі кримськотатарські квартали, в яких згодом, з невеликих хиж, виросли цілі житлові будинки.
Фото: Moritz Küstner
Молитва з надією
Кримська татарка молиться біля могили тітки в долині, де розташоване її рідне село.
Фото: Moritz Küstner
Чай з пелюстками троянди
На цьому фото видно, як пелюстки троянд висушують на спальному ліжку, щоби потім заварювати з них запашний чай.
Фото: Moritz Küstner
Журналістика під забороною
Телевізійна студія ATR порожня з 1 квітня 2015 року. Російська "влада" відкликала ліцензію на мовлення у єдиного кримськотатарського телеканалу ATR. Раніше команда телеканалу зазнавала величезного тиску і намагань втручатися у роботу.
Фото: Moritz Küstner
Проблиски надії
Відтоді, як кримськотатарські активісти на материковій частині України підірвали одну з найважливіших ліній електропередач до Криму, кримські родини використовують автомобільні акумулятори та світлодіоди для освітлення будинків та осель.