Росію підозрюють у створенні перешкод у глобальній системі навігації GPS. Ця практика може виявитися ще одним доказом на користь версії Олексія Навального про "палац для Путіна" на узбережжі Чорного моря.
Реклама
Палац під Геленджиком на Чорному морі в Росії, який, як стверджує Фонд боротьби з корупцією (ФБК) тамтешнього опозиційного політика Олексія Навального, побудований для президента Росії Володимира Путіна, став однією з головних тем світових ЗМІ на початку 2021 року. На Заході палац нещодавно згадували у зв'язку з так званим GPS-спуфінгом (spoofing) - підміною сигналів супутникової навігації. І хоча Кремль спростував причетність до будівлі, спуфінг виглядає як додатковий аргумент на користь версії Навального.
Що таке спуфінг
Термін "спуфінг" в галузі навігації означає кібератаку, за якої підміняються сигнали глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС), таких як американська GPS, російська ГЛОНАСС або європейська Galileo. Як наслідок реальні координати на якийсь час підмінюються вигаданими.
"Навігаційні системи надсилають сигнали, які призначені для загального користування, наприклад, в мобільних телефонах, - розповів DW Крістоф Ґюнтер (Christoph Günther), експерт із навігації в німецькому аерокосмічному центрі DLR. - Формат цих сигналів відомий і може використовуватися, зокрема, для тестування мобільних телефонів. Спуфери використовують цю можливість для підробки сигналів. Оскільки сигнали спуфера, як правило, набагато сильніші за справжні, вони і задають позицію, яку вказує передавач". За словами Ґюнтера, така практика "суворо заборонена", але "може використовуватися державними службами безпеки для захисту від особливих загроз". Сьогодні спуфери стали широко доступними і можуть коштувати всього кілька сотень доларів, зазначає експерт.
Випадки спуфінгу фіксуються по всьому світу, але в деяких регіонах, в тому числі в Чорному морі, особливо часто. Один із інцидентів, що спричинив широкий розголос, стався 22 червня 2017 року. Танкер ATRIA під французьким прапором був на підході до Новоросійська, а навігаційна система GPS стверджувала, що він виявився в аеропорту Геленджика. Капітан зв'язався з сусідніми суднами, і виявилося, що у них були схожі збої. Морська адміністрація США (MARAD) тоді видала попередження для суден в цьому районі Чорного моря.
Як Росія використовує спуфінг в Геленджику
Весною 2019 року базована у Вашингтоні неурядова організація C4ADS (Center for Advanced Defense Studies), яка спеціалізується на цифровому аналізі даних в сфері оборони, опублікувала доповідь про те, як Росія застосовує спуфінг. Ішлося про випадки на території Росії, в Криму і в Сирії. Експерти C4ADS використовували інформацію з відкритих джерел, дані системи автоматичної ідентифікації суден (AIS), а також GPS-приймач на Міжнародній космічній станції (МКС). Їхній висновок: Росія є "першопрохідцем" в спуфінгу і використовує його для захисту важливих персон і об'єктів в більшому обсязі, ніж це було відомо.
Що стосується інциденту з танкером, то чи був він безпосередньо пов'язаний з палацом в Геленджику - питання відкрите. C4ADS називає можливою причиною візит Володимира Путіна в Анапу на церемонію прокладання газопроводу "Турецький потік". Проте за період з 2016 по 2018 роки найбільше в Росії випадків спуфінгу - понад 4,6 тисячі - C4ADS зафіксувала саме в районі Геленджика. Намагаючись знайти цьому пояснення, організація в своїй доповіді зазначає: "Геленджик часто відвідують чиновники служби безпеки, що збігається з поширеними, але не підтвердженими повідомленнями про те, що на околиці міста у президента Володимира Путіна є приватна резиденція".
Реклама
Чому корабель може опинитися в аеропорту
За розрахунками C4ADS, в районі Геленджика використовується не пересувний, а стаціонарний спуфер-передавач з доступом до "надійного і постійного джерела електроенергії". "Результати (розрахунків. - Ред.) продемонстрували, що тільки один об'єкт, розташований на мисі Ідокопас, міг мати огляд на більш ніж 98 відсотків постраждалих корабельних приймачів", - сказано в тексті доповіді. Спуфінг тут зачепив сотні кораблів, причому багато з них російські.
Утім, однозначно в доповіді не стверджується, що лідерство Геленджика за зафіксованими випадками спуфінгу (на другому місці - Сочі) пов'язане саме з палацом. Автори зазначають, що це лідерство може бути результатом використання для вибірки автоматичної корабельної системи ідентифікації AIS. Вони вказують, що в цьому районі Чорного моря активне судноплавство, поруч Новоросійськ - великий порт і база Чорноморського флоту РФ.
Як правило, в згаданих вище випадках спуфінгу навігаційний прилад показує координати найближчого аеропорту - Геленджика, Сочі або інших міст. Крістоф Ґюнтер з DLR пропонує цьому таке пояснення: "Безпілотники становлять небезпеку для авіасполучення, а тому їм заборонено літати біля аеропортів. Безпілотники зобов'язані автоматично приземлитися, якщо вони це виявлять. Очевидно, цим користуються окремі спуфери зі структур безпеки і надсилають сигнали аеропортів. Навіть якщо безпілотник не сяде, він все одно матиме підроблені координати, тому пілот не зможе ним точно управляти. При цьому розпізнати фальшиві координати і врахувати це досить просто - адже корабель не може стати на якір в аеропорту!". Іншими словами, Росія, схоже, використовує спуфінг для захисту від безпілотників, а кораблі та інші користувачі навігаційних систем радше є "колатеральними втратами".
США закликають утриматися від втручання в GPS
У Міжнародній морській організації (IMO) зазначають, що їм відомо про попередження про "втручання" в роботу GPS, яке видало американське морське відомство MARAD. У поданні США до комітету морської безпеки IMO в березні 2020 року, текст якого є у DW, Вашингтон звертає увагу на "термінове питання навмисного втручання" в роботу GPS і інших навігаційних систем. У документі наголошують, що це створює ризик для безпеки морських операцій і "ставить під загрозу безпеку на морі". Зокрема, вказується на зафіксовані з 2016 по 2018 роки випадки, які торкнулися суден в Чорному і Середземному морях. Росія в тексті не згадується.
США вважають, що подібне втручання суперечить міжнародному телекомунікаційному законодавству, яке "забороняє передачу" підроблених даних або таких, що вводять в оману. Вашингтон пропонує закликати членів IMO "утриматися" від такого втручання - "за винятком міркувань безпеки". Це питання може бути розглянуто комітетом у травні 2021 року, повідомили в IMO.
Смерть за ґратами - ким був критик Путіна Олексій Навальний (фотогалерея)
Олексій Навальний - один із найвідоміших опозиціонерів Росії та лідер численних протестів проти Володимира Путіна - помер у колонії 16 лютого 2024 року. Основні факти з його біографії - у фотодобірці DW.
Фото: Evgeny Feldman/Meduza via AP
Обличчя російської опозиції
Колишній юрист Олексій Навальний, пішовши у політику, став одним із найбільш відомих облич російської опозиції. Популярність здобув 2008 року завдяки блогу, присвяченому випадкам зловживання службовим становищем представниками російської влади та найбільших державних компаній країни. Опубліковані ним викриття навіть призвели до відставок, що рідкість у російській політиці.
Фото: picture-alliance/dpa/TASS/V. Sharifulin
Суперечливі парламентські вибори
2011 року Олексія Навального вперше заарештували на 15 діб за акції протесту перед Державною Думою у Москві. Причиною протестів стали повідомлення у соціальних мережах про фальсифікацію голосування на парламентських виборах, на яких перемогла партія влади "Єдина Росія". Після звільнення Навальний пообіцяв продовжити вести простестний рух.
Фото: picture-alliance/dpa/A. Stenin
Друге ув'язнення
Через рік після повернення Володимира Путіна у президентське крісло, у 2013 році, опозиціонера знову затримали та засудили - цього разу до п'яти років ув'язнення за обвинуваченням у розкраданні майна компанії "Кировлес". Утім, уже наступного дня він був звільнений за рішенням Верховного суду. Пізніше його все ж засудили до умовного строку.
Фото: Reuters
Розширення антикремлівської платформи
Попри проблеми з правосуддям Навальному дозволили взяти участь у виборах мера Москви 2013 року. Голосування завершилося для нього другим місцем після провладного кандидата Сергія Собяніна. Цей результат був сприйнятий як величезний успіх та став каталізатором опозиційного руху в Росії.
Фото: picture-alliance/dpa
Курс на соцмережі
Через антикремлівську риторику шлях на провладне телебачення Росії для Навального був закритий. Це змусило його активізувати свою діяльність у соціальних мережах та на своєму блозі. Його красномовство, ефектний підбір потрібних слів та вдала іронія на адресу Путіна та його оточення забезпечили йому велику підтримку серед російської молоді.
Фото: Alexei Navalny/Youtube
Ще одне засудження умовно
Між тим у 2014 році суд Москви визнав Навального і його брата Олега винними у шахрайстві в особливо великих розмірах у справі Yves Rocher. Олексія Навального засудили до 3,5 позбавлення волі умовно з випробувальним терміном 5 років. У серпні 2017 року призначений Навальному випробувальний термін був продовжений до кінця грудня 2020 року.
Фото: picture-alliance/dpa/Korotayev Artyom
Президентські амбіції
У грудні 2016 Навальний оголосив про формальний початок своєї кампанії на виборах президента Росії у березні 2018 року. Утім, нові звинувачення в корупції, які його прихильники називають політично мотивованими, поставили хрест на його шансах взяти участь у перегонах.
Фото: Getty Images/AFP/K. Kudryavtsev
Рішення ЄСПЛ
2016 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив рішення, визнавши порушення права Навального на чесний суд у процесі щодо "Кировлеса". Попри те, що Верховний суд Росії скасував вирок, за яким опозиціонер мав відсидіти п'ять років у в'язниці, у 2017 році суд у тому ж Кірові знову засудив Навального, тепер уже до умовного строку.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Kudenko
Найбільші протести в Москві за шість років
У лютому 2017 року протести в десятках російських міст завершилися арештами понад тисячі демонстрантів, зокрема й Навального. Протести, які називають найбільшими у Москві з 2012 року, почалися після публікації Навальним даних, які начебто доводять зв'язок тодішнього прем'єра Росії Дмитра Медведєва із імперією нерухомості загальною вартістю в мільярди євро. 15 днями потому Навального звільнили.
Фото: picture-alliance/AP Photo/Evgeny Feldman for Alexey Navalny's campaign
Напади й насильство
У квітні 2017 року Навального облили зеленкою і пошкодили око, внаслідок чого політик опинився у лікарні. Роговиця ока була пошкоджена назавжди. Навальний звинуватив російську владу в створенні перепон для лікування за кордоном через умовне ув'язнення за звинуваченням у корупції. Лише завдяки втручанню голови Ради з прав людини при президенті Росії йому вдалося виїхати до Іспанії на операцію.
Фото: picture-alliance/AP Photo/E. Feldman
Повторні арешти
2018 року Навальний опинився за ґратами на 30 діб. Після його звільнення у вересні на нього чекав новий 20-денний арешт. У квітні 2019 року ЄСПЛ визнав Росію винною у порушенні прав Навального під час процесу щодо "Кировлеса", коли політик протягом майже всього 2014 року перебував під домашнім арештом.
Фото: Reuters/M. Shemetov
Отруєння за ґратами
У липні 2019 року, через кілька тижнів після звільнення з-під чергового 10-денного арешту, Навального кинули за ґрати на 30 діб за порушення сурових російських законів про масові зібрання. Натомість політик звинуватив російську владу в отруєнні його алергенною речовиною під час відбування покарання.
Фото: picture-alliance/AP Photo/navalny.com
Обшуки та заморожені активи
Станом на грудень 2019 року Навальному вдалося заручитися підтримкою мільйонів прихильників завдяки соцмережам та Youtube. У штабквартирі очолюваного ним Фонду боротьби з корупцією провели обшуки, а його знову заарештували. Співробітники фонду розповіли, що влада хотіла конфіскувати їхнє технічне обладнання. У березні 2020 року Навальний повідомив, що рахунки його та його родини були заморожені.
Фото: Reuters/FBK Handout
У комі після чаю в аеропорту
20 серпня 2020 року речниця Навального повідомила, що політику раптово стало зле у літаку, після того як він випив чаю в аеропорту. Літак здійснив екстрену посадку, після чого його доставили до лікарні в Омську, де він, за даними медиків, перебував у комі та був підключений до апарату штучного дихання. Команда Навального заявила, що його отруїли, та нагадала про попередні напади на політика.
Фото: DW
Замах на життя Навального - у хід пустили "Новачок"
22 серпня 2020 року Навального доставили для лікування в Берлін у клініку Charité. 19 діб він перебував у штучній комі. У цей час експерти Бундесверу провели токсикологічний аналіз проб, узятих у політика, і виявили в них сліди отрути "Новачок". Ці висновки підтвердили також лабораторії у Швеції та Франції та експерти ОЗХЗ. Москва заперечує всі звинувачення у причетності до замаху на Навального.
Фото: Imago Images/V. Filippov
Санкції Євросоюзу щодо Росії за отруєння Навального
Із Charité Навального виписали 23 вересня 2020 року, після чого він кілька місяців перебував у Німеччині на реабілітації. Через отруєння Навального з ініціативи ФРН і Франції ЄС запровадив санкції щодо кількох чиновників з адміністрації президента, ФСБ та міноборони РФ. Під санкціями опинився і НДІ органічної хімії і технологій, у якому, як припускають, у часи СРСР створили отруту "Новачок".
Фото: Alexey Navalny/Instagram
Повернення до Росії - знову за ґрати
Навальний повернувся з Берліна до Москви 17 січня 2021 року. Літак із ним мав приземлитися в аеропорту "Внуково", де зібралися тисячі прихильників опозиціонера, однак сів у "Шереметьєво", де його затримали. 18 січня Хімкінський суд присудив йому 30 діб арешту за поданням Федеральної служби виконання покарань, що просить замість умовного реальне покарання Навального за вироком у справі Yves Rocher.
Фото: Navalny Life youtube channel via AP/picture alliance
Умовний термін замінили на реальний
2 лютого 2021 року суд у Москві замінив умовний термін покарання Олексію Навальному у справі "Ів Роше", який становив 3,5 року, на реальний. Суддя визнала опозиціонера винним у порушенні зобов'язань за умовним покаранням, накладеним на нього у цій справі у 2014 році. Враховуючи те, що Навальний майже рік перебував під домашнім арештом, у колонії він проведе два роки і вісім місяців.
Фото: Simonovsky District Court/REUTERS
Нові обвинувачення - багаторічний термін
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну на тлі жорстких висловлювань Навального на адресу влади РФ і різкої критики війни його переслідування не припинилося. 26 квітня 2023 політик повідомив, що проти нього порушено нову кримінальну справу - за статтею КК "Тероризм". Згодом Московський міський суд засудив Олексія Навального до 19 років позбавлення волі в колонії особливого режиму.
Фото: Evgeny Feldman/Meduza via AP
Смерть за ґратами
16 лютого 2024 року управління Федеральної служби виконання покарань повідомило про смерть Олексія Навального. Він помер у виправній колонії №3 у селищі Харп в Ямало-Ненецькому автономному окрузі. За твердженням російських тюремників, під час прогулянки Навальному стало погано, він втратив свідомість, лікарі швидкої допомоги констатували його смерть. Навальному було 47 років.