Оглядачі німецьких ЗМІ, аналізуючи візит президента України Володимира Зеленського до Берліна, що відбувся 28 травня, відзначають: канцлер ФРН Фрідріх Мерц (Friedrich Merz) розпрощався з нерішучою зовнішньою політикою свого попередника Олафа Шольца (Olaf Scholz), він не говорить детально про майбутні санкції щодо РФ і про військову допомогу Україні, аби не давати Росії зайвої інформації. Крім того, вони відзначають, що співпраця з Україною у сфері оборони зараз набагато важливіша і ефективніша за підготовку нових санкційних пакетів щодо Росії, а ракети ще тривалий час будуть потрібні Києву.

Читайте також: Перший візит Зеленського до Мерца. Про що йшлося в Берліні. Репортаж DW

Tagesschau.de: Мовчання як стратегія

Україна зараз переживає найсерйозніші атаки Росії від початку війни. Цим була затьмарена зустріч Мерца і Зеленського. Ключове питання: що ж далі, пише Беньямін Ґросскопфф (Benjamin Großkopff) у статті на сайті tagesschau.de суспільно-правової компанії ARD.

Мерц ще в ролі лідера опозиції часто привертав увагу планами з п'яти пунктів. Тепер він знову представив такий план на пресконференції із Зеленським. Найважливіша його частина - тісна співпраця у сфері виробництва озброєнь, зокрема ракет, "яка може мати місце як в Україні, так і в Німеччині". "Таким чином, Україна зможе повністю захистити себе", - сказав Мерц.

При цьому питання про крилаті ракети Taurus залишилось відкритим, зазначає автор. Канцлер уникає згадки про Taurus і каже, що "не обговорюватиме деталі публічно". "Мовчання канцлера з цього питання: стратегія, - констатує Беньямін Ґросскопфф. - Росія повинна залишатися в невіданні щодо того, яка зброя постачається".

Однак риторика канцлера стає чіткішою і різкішою, коли мова заходить про тиск на Росію, пише далі журналіст. "Мерц хоче "ослабити військову машину Москви", з одного боку, у військовому плані, а з іншого - за допомогою жорсткіших санкцій. Те, який вигляд мають мати ці санкції, знову відкрите питання", - вказує він.

Візит Зеленського до Берліна посилає сигнал єдності Москві та світу. Фрідріх Мерц знає, що це є провокацією для Росії. Ледве закінчилася пресконференція, як Кремль звинуватив Німеччину в "розпалюванні війни". "Німеччина продовжує чітко позиціонувати себе на боці України - як близького партнера", - резюмує автор.

Die Tageszeitung: Все залежить від готовності Путіна до переговорів

"Довгоочікуваним кроком" назвав Бернгард Класен (Bernhard Clasen) обіцянку канцлера Мерца підтримати Україну в розширенні її системи протиповітряної оборонив коментарі лівої берлінської газети Die Tageszeitung. "З огляду на атаки російських ракет і безпілотників, які тривають, захист українських міст є серйозною проблемою", - зазначає автор.

Водночас він сумнівається в користі від "обіцяної Німеччиною підтримки України у виробництві ракет великої дальності". "Цей ризикований крок, який може підірвати поточну підготовку до мирних переговорів, несе в собі значний вибуховий потенціал", - вважає він.

Журналіст водночас називає "обнадійливим" те, що Берлін вкотре підкреслив свою принципову готовність до прямих мирних переговорів, що "тривалий час не було даністю". "І переговорний процес, схоже, дійсно набирає обертів", - пише він.

"Але диявол - як це часто буває в таких питаннях - ховається в деталях: як Україна відреагує на неприйнятну вимогу Росії поступитися чотирма своїми регіонами? І яка її позиція щодо таких умов, як відмова від членства в НАТО, нейтральний статус або навіть захист російської мови? Все це не менш вибухонебезпечно - і залежить, перш за все, від готовності Путіна до переговорів", - підсумовує Бернгард Класен.

Deutschlandfunk: "Оборонна співпраця є шансом"

Через три тижні після вступу на посаду канцлер Фрідріх Мерц проводить відчутні зміни у зовнішній політиці Німеччини. Сьогодні він додав ще одну: спільні оборонні проєкти з Україною, пише Сабіне Адлер (Sabine Adler) у коментарі суспільно-правової радіостанції Deutschlandfunk.

У той час, як його попередник Олаф Шольц був вкрай нерішучим щодо поставок Україні будь-якого нового типу зброї, Мерц вирішив діяти "ефективно і прагматично", адже "українська і німецька армії мають одну спільну рису: їм потрібна зброя. Україні вона зараз потрібна гостріше, ніж Німеччині", - зазначає вона.

На адресу Кремля надсилається сигнал єдності та рішучості України і Німеччини, пише далі журналістка. Водночас "Німеччина, європейці підтримують Україну, з президентом США Дональдом Трампом чи без нього. Вони спираються на свої сильні сторони і, нарешті, більше не роблять себе меншими, ніж вони є. Угоди підписані, тепер їх потрібно виконати".

Оснащення України системами ППО є набагато важливішим для захисту її населення, ніж трудомісткий процес складання нових санкційних пакетів щодо Росії. У частині санкцій є ще кілька речей, які можна було б зробити, однак вони будуть лише невеликими уколами Росії і "не призведуть до жодних поступок", - припускає Сабіне Адлер. З іншого боку, "оголошення про німецько-українську зброю великої дальності вже досягло однієї мети: Кремль пропонує подальші переговори", вважає вона. Однак "це не означає, що ракети скоро більше не знадобляться", підсумовує авторка.

t.online: Збройовий розворот Шредінгера

В останні кілька тижнів яскравих заяв і символів не бракувало. Канцлер Мерц робив їх і тиждень тому у Вільнюсі, і на початку цього тижня у фінському Турку, і ось зараз у Берліні, пише Йоганнес Бебермаєр (Johannes Bebermeier) у коментарі порталу t.online.de.

Німеччина і Україна хочуть спільно виробляти зброю великої дальності, оголосив канцлер на зустрічі із Зеленським, відмовившись надати подробиці. Однак Зеленський повідомив, що ці проєкти вже реалізовуються. Міноборони Німеччини 28 травня оголосило, що перша з цих систем озброєння може бути розгорнута "усього за кілька тижнів", а "значна кількість" може бути вироблена в цьому році, перелічує автор підсумки дня.

Кілька днів тому Мерц заявив: не має бути жодних обмежень щодо дальності застосування зброї Україною, включно зі зброєю з Німеччини. Таким чином, нинішнє оголошення вирішує принаймні одну українську загадку цього тижня: збройовий розворот Шредінгера, аналогічний коту Шредінгера, який одночасно є і якого немає.

Тепер зрозуміло, чому Мерц взагалі поставив питання про дальність зброї, пише Бебермаєр: "Тому що це має вирішальне значення для далекобійної зброї, спільно виробленої з Україною. Набагато важливіше, ніж для німецької зброї, що постачалась Києву досі, оскільки її далекобійність не перевищує 85 кілометрів".

На думку журналіста, є два можливих пояснення розвороту в питанні застосування далекобійної зброї: можливо, колишній канцлер Шольц в якийсь момент "відмовився від своєї суворої лінії, не оприлюднивши її. З тієї ж причини, з якої він довгий час навмисно вагався: щоб не провокувати Путіна. Але також можливо, що Мерц прагне аби нинішня зміна позиції в цьому питанні здавалася менш значущою, ніж вона є насправді. З тієї ж причини -  Путін", резюмує автор.