Зброя для України, битва за Донбас і нафта: підсумки Ради ЄС
Юрій Шейко
11 квітня 2022 р.
Глави МЗС країн ЄС обговорили підтримку України, санкції проти Росії та нафтове ембарго. Які два слова Жозеп Боррель знайшов для війни РФ проти України та що зараз найбільше тривожить Євросоюз.
Реклама
З огляду на очікування великого наступу російської армії на Донбас, у ЄС готові збільшити підтримку України, передусім зброєю. Про це заявив верховний представник Євросоюзу з зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель за підсумками засідання Ради ЄС у понеділок, 11 квітня, в Люксембургу, повідомляє кореспондент DW. "Треба підтримувати Україну всіма засобами", - зазначив він.
Усі держави ЄС намагаються позбутися залежності від нафти з РФ
Боррель повідомив, що на засіданні міністри обговорили як ефективність наявних санкцій проти Росії, так і нові заходи. "Нічого не виключено, в тому числі і санкції на нафту та газ. Сьогодні не ухвалили жодного рішення, була лише загальна дискусія. Важливо розрізняти розрізняти нафту та газ. У 2021 році рахунок за імпорт нафти був у чотири рази більший, ніж рахунок за газ", - зазначив дипломат і додав, що нафту при цьому й легше замістити. Нагадаємо, що ЄС заплатив Росії минулого року за нафту та нафтопродукти майже 71 мільярд євро, а за газ - майже 18 мільярдів.
"Усі (держави ЄС. - Ред.) в процесі зменшення їхньої залежності, зменшення споживання (енергоносіїв. - Ред.), що надходять з Росії. Уже зараз", - запевнив Боррель. При цьому він зауважив, що хоча деякі країни вже сказали, що більше не купуватимуть російську нафту та газ, інші поки лише працюють над зниженням залежності.
Водночас Боррель закликав зрозуміти: "Давайте не плекати ілюзій. Якщо перекрити російський газ наступного тижня, то не станеться так, що російська армія матиме менше засобів ведення війни". Тому, за його словами, хоча санкції й важливі, зараз головним пріоритетом Євросоюзу є підтримка оборони України.
Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок (Annalena Baerbock) підтвердила цей погляд: "Ми дуже добре розуміємо, що у ці моменти українці можуть захистити свободу, незалежність і безпеку лише за допомогою зброї. Тому ми разом, як Європейський Союз, як друзі України, в майбутньому інтенсифікуємо ці постачання зброї".
Читайте також: Як у НАТО змінюється ставлення до надання Україні зброї
Реклама
Наступ Росії на Донбас найбільше тривожить ЄС
На думку Борреля, є лише два слова, які характеризують російську агресію проти України: провал і жахіття. "Це великий провал російської армії. Вони намагалися завоювати Київ, але були відкинуті. Вони відійшли від Києва, бо побачили, що не можуть взяти столицю", - переконаний глава дипломатії ЄС. "Друге слово - жахіття. Те, що російська армія залишила після себе, - це вбиті цивільні, знищені міста, невибіркові бомбардування, як те, що ми побачили на залізничному вокзалі (Краматорська. - Ред.)", - розповів Боррель, який кількома днями раніше відвідав Бучу.
Питання, яке зараз "найбільше хвилює" ЄС, - це російський наступ на Донбас. "Те, що станеться на Сході, додає нам ще більшої готовності продовжувати підтримку Україну", - зазначив Боррель. Він підтвердив, що міністри обговорили виділення додаткових 500 мільйонів євро на закупівлю озброєння для України. Остаточно це рішення не ухвалене, бо дві чи три країни мають ратифікувати його у парламенті, але це лише процедурне питання, додав глава європейської дипломатії.
Таким чином сума, яку виділяють на зброю для України з європейського інструменту підтримки миру, зросте до 1,5 мільярда євро. Чи достатньо буде цих коштів? На це запитання кореспондента DW Боррель відповів, що загальна сума набагато вища, бо багато держав ЄС надають Україні зброю й за свої кошти. "Я вас запевняю, це набагато більше, ніж ці (1,5 мільярда євро. - Ред.). І якщо цього не вистачить, то ми подивимося та додамо ще", - наголосив він.
Що українці сказали проросійським демонстрантам у Німеччині
04:52
Наслідки війни в Україні відчутні скрізь у світі
По всьому світу стрімко зростають ціни на паливо, продовольство та інші ресурси, реагуючи на вторгнення Росії в Україну та санкції Заходу проти РФ. Хто постраждав від кризи найсильніше, дивіться у галереї DW.
Фото: Dong Jianghui/dpa/XinHua/picture alliance
Дорожнеча у Німеччині
У ФРН споживачі обурюються через зростання вартості життя. Війна Росії проти України й санкції Заходу проти РФ відіграли у цьому вирішальну роль. Востаннє такий рівень інфляції, як у березні 2022 року, у ФРН спостерігали далекого 1981 року. Федеральний уряд хоче за кілька місяців запровадити ембарго на постачання вугілля з РФ, але зволікає із забороною на імпорт газу та нафти.
Фото: Moritz Frankenberg/dpa/picture alliance
Черги на заправках у Кенії
Наслідки війни в Україні відчуваються навіть у Найробі: тут утворюються довгі черги на бензоколонках. Пальне стає дефіцитним та дорогим. Ситуацію погіршує й продовольча криза.
Фото: SIMON MAINA/AFP via Getty Images
Зростання ціни на хліб у Туреччині
Росія та Україна належать до найбільших країн-виробників пшениці у світі. Одним із наслідків запровадженої РФ заборони на експорт зерна стало зростання цін на хліб у Туреччині. Це - наочний приклад того, як міжнародні санкції розривають ланцюжки поставок. Щодо України, то через війну кораблі із зерном не можуть покинути чорноморські порти.
Фото: Burak Kara/Getty Images
Зліт цін на пшеницю в Іраку
Цей робітник складає мішки з борошном на популярному гуртовому ринку в Багдаді - Джаміля. В Іраку ціни на пшеницю після вторгнення Росії в Україну теж стрімко зросли: адже на обидві країни припадає не менше 30 відсотків світового обсягу торгівлі цим злаком. Досі Ірак зберігав нейтралітет, однак тепер плакати, які висловлюють підтримку Путіну, у цій близькосхідній країні заборонені.
Фото: Ameer Al Mohammedaw/dpa/picture alliance
Протести у Перу
У столиці Перу Лімі з початку квітня тривають протести проти зростання цін на продовольство, пальне і мідобрива, що посилилося на тлі війни Росії проти Україні. 5 квітня президент країни Педро Кастільо був змушений запровадити комендантську годину, проте скасував її вже за добу, після чого протести поновилися.
Фото: ERNESTO BENAVIDES/AFP via Getty Images
Кризова ситуація у Шрі-Ланці
У Шрі-Ланці (у минулому - Цейлон) теж не вщухають демонстрації. Люди обурені через підвищенням вартості життя, нестачу пального та відключення електроенергії. На початку квітня протестувальники навіть намагалися взяти штурмом резиденцію президента Готабаї Раджапакси. Останній оголосив надзвичайний стан і звернувся до Індії та КНР за допомогою у постачанні необхідних ресурсів.
Шотландці обурені зростанням цін на продукти та опалення
У Шотландії також виходять на демонстрації проти зростання цін на продукти харчування та енергоносії. На знак протесту проти підвищення вартості життя профспілки організували виступи у всій Великобританії. Brexit став причиною зростання цін у багатьох сферах життя. Очікується, що війна в Україні посилить цей ефект.
Фото: Jeff J Mitchell/Getty Images
Скільки коштує тепер ця риба?
Британці побоюються за свою улюблену національну страву. Щорічно у королівстві з'їдають близько 380 мільйонів порцій риби з картоплею (Fish & Chips). Проте через жорсткі санкції зараз зростають ціни на білу рибу, олію та енергоносії. У лютому 2022 року інфляція порівняно з тим же місяцем торік становила 6,2 відсотка.
Фото: ADRIAN DENNIS/AFP via Getty Images
Війна як шанс для економіки?
Продавець у нігерійському Ібафо розфасовує борошно для перепродажу. Нігерія вже давно хоче знизити потреби в імпорті продовольства та зробити свою економіку стійкішою. Тож чи можна розцінювати війну як шанс для економіки деяких країн? Аліко Данготе, найбагатша людина Нігерії, нещодавно відкрив найбільший у країні завод із виробництва добрив і тепер сподівається на попит.