Столи з регулюванням висоти набирають дедалі більше популярності. Давно відомо, що від тривалого сидіння порушується кровообіг. У результаті мозок страждає від нестачі кисню, і нам важче зосередитися. А ще підвищується ризик серцевого нападу і з'являється зайва вага. Аби уникнути негативних наслідків тривалого сидіння, багато хто почав пристосовуватися до роботи стоячи. 

Однак тривале стояння на ногах зовсім не є найкращою альтернативою тривалому сидінню і не означає, що це допоможе уникнути негативних наслідків для здоров'я - принаймні якщо говорити про захворювання системи кровообігу. Такого висновку дійшли вчені зі Сіднейського університету в Австралії. Вони використовували дані трекерів активності понад 83 тисяч дорослих жителів Великобританії, збираючи статистику упродовж семи або восьми років. Учасники дослідження носили на зап'ястях пристрої, які записували інформацію про їхні рухи. На початку спостережень в учасників дослідження не було захворювань серця.

Користь "високих" столів сумнівна

"Загалом наші результати свідчать про те, що збільшення перебування в положенні стоячи не знижує ризик розвитку серйозних серцево-судинних захворювань", - підбивають підсумок автори дослідження в "Міжнародному журналі епідеміології". Іншими словами, "стояче" робоче місце не може компенсувати малорухливий спосіб життя.

Крім того, тривале стояння може мати безліч негативних наслідків. Люди, які стоять більш ніж дві години на день, більше ризикують зіткнутися з раптовим падінням артеріального тиску, варикозним розширенням вен на ногах, хронічною венозною недостатністю і тромбозом вен. Тому стратегії, у яких радять придбати для офісу спеціальні столи, що дають змогу стояти, а не довго сидіти, можуть не досягти своєї мети, вважають автори дослідження.

Отже, краще все-таки сидіти, ніж стояти?

Ні. Сидіння більш як десять годин на день може призвести до таких же негативних наслідків, що й тривале стояння. Зокрема тривале сидіння підвищує ризик розвитку серйозних серцево-судинних захворювань: ішемічної хвороби серця, серцево-судинної недостатності та інсультів.

Один з авторів цьогорічного дослідження, Меттью Ахмаді, влітку 2024 року разом з колегами опублікував ще й іншу наукову роботу на тему сидячого способу життя. Автори групового дослідження за участю близько 74 тисяч дорослих вивчили вплив сидячого способу життя на ризик смерті від серцево-судинних захворювань. І дійшли висновку, що люди, які багато сидять, підпадають під вищий ризик.

Читайте також: Чотириденка - ефективна: експеримент у Німеччині завершено

Вправи, вправи і ще раз вправи

Команда дослідників також захотіла дізнатися, чи можна знизити цей ризик завдяки фізичним вправам, і якщо так, то скільки їх потрібно. Хороша новина - знизити загрозу можна. Наскільки сильно - залежить від тривалості та інтенсивності руху. У будь-якому разі, вчені вважають, що ризик смерті від серцево-судинних захворювань падає, якщо людина, вимушена працювати сидячи, взяла за правило бодай один із чотирьох варіантів: щодня вдається до високої фізичної активності протягом щонайменше шести хвилин; інтенсивно фізично активна щонайменше 30 хвилин; помірно фізично активна щонайменше годину або практикує бодай легку фізичну активність тривалістю понад півтори години.

А тим, хто сидить особливо довго, щонайменше 11 годин на день, необхідно більше рухатися і загалом проявляти інтенсивнішу фізичну активність, ніж людям, які проводять сидячи менше часу. Добиратися на роботу пішки або на велосипеді набагато корисніше, ніж кілька годин стояти за столом в офісі. Прогулянка під час обідньої перерви також допоможе підтримати фізичне і психічне здоров'я.

Читайте також: Своєчасно розпізнати загрозу інфаркту: чому в жінок усе складніше?