Німецькі тижневі видання аналізують політичну ситуацію в Німеччині напередодні проведення дострокових виборів у країні цієї неділі. Крім того, газети розмірковують про причини та наслідки конфлікту між президентом України Віктором Ющенком та екс-прем’єр-міністром Юлією Тимошенко.

Газета RHEINISCHER MERKUR на тему дострокових виборів у Німеччині пише:

Лебедині пісні для Соціал-демократичної партії Німеччини лунали зарано. Як і 2002 року боротьба за владу вирішується на останніх метрах до фінішу. Такий собі політичний світлофор: чорно-жовті, чорно-червоні, червоно-червоно-зелені - все здається можливим. І це після того, як соціал-демократи місяцями мали найгіршій рейтинг за всю історію їхньої партії. Німеччина, здається, вже майже забула, що дострокові вибори відбуваються лише тому, що федеральний канцлер допустив, щоб населення втратило довіру до „червоно-зелених”. Тим чіткіше в ході перегонів у центр уваги потрапляє питання: що стоїть на кону на цих дострокових виборах у неділю, -

зауважує RHEINISCHER MERKUR. Газета розміщує низку статей з аналізом, як ставляться обидва політики до різних проблем, зокрема, зовнішньополітичних. Про перспективи відносин з Росією, якщо влада перейде до нинішньої консервативної опозиції і канцлером стане Анґела Меркель, RHEINISCHER MERKUR пише таке:

Чотири роки тому лідер опозиції Анґела Меркель зустрічалася в Кремлі з Путіним. Тоді вона повідомила пресі, що обидві сторони доклали зусиль познайомитися один з одним. На відміну від Шредера Меркель не тільки досить непогано знає російську, але й неодноразово відвідувала Росію за часів Радянського Союзу. Знання мови і країни забезпечують їй у Росії симпатії, яких Шредер не має. Досвід нинішнього канцлера міг би застерегти голову Християнсько-демократичного союзу від помилкового ставлення до Путіна як до кришталево-чистого демократа, - читаємо в газеті RHEINISCHER MERKUR.

До української теми. На думку газети DIE ZEIT, єдине, що об’єднувало президента України Ющенка та екс-прем’єра Тимошенко, був Майдан. У всьому іншому ці дві політичні постаті є геть протилежними, пише видання:

Не тільки жага помсти відрізняє Тимошенко від примирливого Ющенка. Те, що між ними двома рано чи пізно виникне конфлікт, можна було передбачити заздалегідь. Тимошенко, родом з індустріального центра Дніпропетровська, налаштована на швидкість та ефективність. Як ліва популістка вона схильна до майже радянського контролю над промисловістю. Ющенко, народившись у сільській місцевості з її розміреним рухом, є прихильником ліберальної, проєвропейської економіки. На його дачі з глиняними глечиками, вітряними млинами, вуликом, старанно обробленою оранкою та двома літніми будиночками живуть індики, кури та кішки. На противагу цьому зразку української ідилії на елегантно-холодній дачі Тимошенко розгулює туркменський бойовий пес, -

пише DIE ZEIT і продовжує:

Вона зневажає його нерішучість. У драматичні часи 90-их років Ющенко, тоді ще голова Національного банку України, закрився у своєму бюро, відключивши телефон, щоб у тій ситуації діяв його заступник або ж провидіння. Для Ющенка - лояльність передусім. Звільнивши минулого тижня уряд, він підкреслив, що цінує весь його склад як друзів. Однак він не сприймає радикалізму й імпульсивності Тимошенко, яка вже одного разу дозволила обкидати каменями будинок Генеральної прокуратури. Їх об’єднувала лише опозиція до Кучми, -

робить висновок DIE ZEIT. Далі газета прогнозує:

Честолюбна Тимошенко, яка навіть ночувала в приміщенні уряду, на парламентських виборах у березні 2006 року може стати небезпечним суперником Ющенкові. Після деморалізації опозиційної команди на чолі з колишнім конкурентом Ющенка Віктором Януковичем у країні може з`явитися знову справжня опозиція. Юлія, як її називає народ, яка опинилася в ролі жертви, подає себе захисницею цілей революції.

Після виборів парламент насамперед вирішуватиме склад уряду. Тимошенко сподівається на новий шанс отримати портфель прем’єр-міністра. Коли 2001 року глава уряду Ющенко був звільнений Кучмою, він сказав: „Я йду, аби повернуся”. Тимошенко формулює своє уперте гасло інакше: „Я взагалі не йду”.

Огляд преси підготували Олена Петренко та Христина Ніколайчук