З моменту вступу на посаду на початку серпня президент Польщі Кароль Навроцький не лише віддав шану своєму політичному кумиру Дональду Трампу під час візиту до Білого дому. Він також відвідав багато європейських і неєвропейських столиць, зокрема Берлін і Париж. У графіку правоконсервативного польського президента допоки бракувало лише України - й це попри запрошення з Києва.

У п'ятницю, 19 грудня, Навроцький та президент України Володимир Зеленський нарешті проведуть свою довгоочікувану офіційну зустріч. Всупереч дипломатичному звичаю, згідно з яким новообраний політик спочатку відвідує своїх партнерів за кордоном, зустріч відбудеться у столиці Польщі Варшаві.

Навроцький закликає до "справжнього партнерства"

Місяці мовчанки між главами держав двох країн, які фактично мали б бути близькими союзниками через агресивну політику Росії Володимира Путіна, вочевидь, не були випадковістю. "У наших стратегічних інтересах підтримувати країну, яка бореться проти екзистенційного ворога Польщі - Росії", - запевнив Навроцький в інтерв'ю інтернет-виданню Wirtualna Polska (WP), опублікованому 15 грудня.

"Водночас ми повинні переконати Україну ставитися до нас як до партнерів. (...) Ми часто не відчуваємо себе партнерами у цих відносинах", - вважає президент Польщі. При цьому Навроцький наголосив, що не допустить, щоб до Польщі ставилися як до "молодшого партнера" чи як до "передпокою". "Ми маємо очікування щодо України, як і всі інші держави у світі", - додав Навроцький.

Ще під час президентської виборчої кампанії, будучи кандидатом від правоконсервативного табору, Навроцький дистанціювався від України - на відміну від свого попередника Анджея Дуди. Після вступу на посаду він назвав членство України в НАТО "неможливим", а дискусію про вступ країни до ЄС - "передчасною". Він також закликав обмежити соціальні виплати для українських біженців у Польщі.

Напруга у польсько-українських відносинах через проблемні сторінки історії

Навроцький, історик і колишній голова Інституту національної пам'яті Польщі, поставив складне минуле в центр польсько-українських відносин. Він закликає заборонити символіку Організації українських націоналістів (ОУН) та заснованої нею Української повстанської армії (УПА) так само, як і нацистську символіку.

Волинська трагедія - або "Волинська різанина", як її називають у Польщі, - кваліфікується Варшавою як геноцид й кидає довгу тінь на польсько-українські відносини. Щонайменше 60 тисяч поляків було вбито під час розправ, які чинили українці над польським населенням на окупованій Німеччиною території Польщі, починаючи з 1943 року. За даними Інституту національної пам'яті Польщі, кількість жертв сягала 100 тисяч осіб.

Варшава роками вимагала ексгумації тіл загиблих та їхнього гідного поховання. Пошуки останків жертв розпочалися цього року, утім, Навроцький вважає це "не переломним моментом", а "маневром" польського прем'єр-міністра, ліберального політика Дональда Туска. За словами Навроцького, все ще є 1500 місць, де заховано останки вбитих польських жінок і дітей. Натомість для офіційного Києва ОУН і УПА уособлюють боротьбу українців проти радянізації України.

Ставлення поляків до українців погіршується

Жорсткіший тон Навроцького у відносинах з Україною відображає зміни в польському суспільстві. З моменту нападу Росії Польща постачала Україні зброю і прийняла понад два мільйони українських біженців, близько мільйона з яких залишаються в країні й дотепер. Й донедавна уряд у Варшаві надавав їм суттєву соціальну підтримку.

У перші кілька місяців після початку війни 94 відсотки поляків виступали за прийом біженців з України. Однак відтоді готовність допомагати повільно, але неухильно знижувалася. За даними польського дослідницького інституту Mieroszewski-Centrum, наприкінці минулого року 51 відсоток респондентів вважали, що соціальна допомога для біженців є занадто значною, і лише п'ять відсотків вважали, що вона є недостатньою. При цьому 30 відсотків респондентів заявили про своє негативне ставлення до українців, 25 відсотків оцінили його як позитивне, і 41 відсоток - як нейтральне.

Частково відповідальною за погіршення іміджу українців у Польщі є й російська дезінформація. У польськомовному сегменті соціальних мереж контрольовані російськими спецслужбами боти не втомлюються звинувачувати українців в диверсіях проти польської інфраструктури.

Читайте також: Диверсія на залізниці: Польща затримала українця

Розпалювання ворожнечі в соцмережах та антиукраїнські заяви польських політиків також впливають на громадську думку поляків. Доходить й до нападів на українців. Так, минулого тижня двоє чоловіків напали в трамваї в Познані на українську пару, яка розмовляла рідною мовою. Їх почали ображати, після чого чоловіка побили. Деякі пасажири надали допомогу постраждалим, а зловмисників затримали. Адвокат Давід Денерт у коментарі онлайн-виданню WP розповів, що кількість таких нападів у Польщі зростає. Зокрема, пасажири ображають таксистів з України, а іноді навіть нападають на них.

Ультраправі партії застерігають від "українізації" Польщі

Цими настроями користуються ультраправі партії "Конфедерація свободи і незалежності" (Konfederacja Wolnosc i Niepodleglosc) та "Конфедерація польської корони" (Konfederacja Korony Polskiej), які, згідно зі свіжими соціологічними опитуваннями, разом мають підтримку понад 20 відсотків поляків. Члени цих політсил лякають "українізацією" Польщі та закликають припинити постачання зброї Києву.

Лівоцентристський уряд Дональда Туска підтримує Україну на міжнародній арені без жодних застережень. Однак під тиском правоконсервативної опозиції польський прем'єр також зайняв жорсткішу позицію щодо українських біженців: з 1 жовтня вони матимуть право на дитячу допомогу лише за умови, що живуть і працюють у Польщі. Дітей з України також зобов'язали відвідувати польські школи. А з березня 2026 року українці повністю втратять право на тимчасовий захист й матимуть у Польщі однакові з іншими іноземцями права.

При цьому українці стали важливим фактором на польському ринку праці - станом на кінець 2024 року в Польщі було працевлаштовано понад 787 тисяч українців. Без цих працівників не змогли б функціонувати, зокрема, будівельна галузь, транспортний сектор та сфера послуг.

Чи буде перезавантаження відносин України і Польщі?

Політичний конфлікт між Навроцьким і Туском перешкоджає ефективній політиці Варшави щодо України. Керуючись внутрішньополітичним порядком денним, прем'єр-міністр категорично виключив будь-яке залучення польських військових до моніторингу можливого припинення вогню в Україні.

Нещодавня суперечка навколо польських літаків МІГ-29 показала, наскільки напруженою є атмосфера. Оскільки винищувачі радянського виробництва незабаром будуть списані в Польщі і не зможуть більше використовуватися, уряд хотів передати їх українській армії. Утім, проти виступив Навроцький, обґрунтовувавши це тим, що його не в достатній мірі поінформували про цей план.

Попри свій скептицизм щодо України президент Польщі також усвідомлює, що український опір у війні утримує Росію від польського кордону. Його зустріч із Зеленським може призвести до "перезавантаження відносин", зазначив він в інтерв'ю WP. "Якщо будуть враховані стратегічні інтереси Польщі і якщо чітко говоритимемо про питання, які є важливими для поляків", - уточнив глава польської держави.