1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Зеленський: РФ цілила у інфраструктуру "зернової угоди"

19 липня 2023 р.

Уночі війська РФ цілеспрямовано цілили у інфраструктуру, необхідну для реалізації "зернової угоди", заявив президент України Володимир Зеленський. Він доручив військовим посилити захист людей і портів.

Одеський порт
Одеський портФото: BePress/abaca/picture alliance

Під час нічної ракетної та дронової атаки російські війська свідомо цілили в інфраструктуру, необхідну для реалізації "зернової угоди", заявив президент України Володимир Зеленський. "Кожна російська ракета - це удар не лише по Україні, а й по всіх у світі, хто прагне нормального й безпечного життя", - написав він в Telegram у середу, 19 липня.

Зеленський дав доручення військовим посилити захист людей і портової інфраструктури, а міністерству закордонних справ - активізувати контакти з партнерами "для збільшення тиску на державу-терориста та продовження нормального експорту українського зерна".

Подоляк: Це удари по глобальній продовольчій програмі

Цей масований і комбінований удар РФ по Одесі та Чорноморську демонструє ставлення Москви до продовольчої безпеки світу, африканських країн, ООН і перспектив глобального голоду, заявив радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк у Twitter.

Він також наголосив, що Росія навмисно й цілеспрямовано завдала ударів по зернових терміналах й інших портових спорудах. "Головне завдання - зруйнувати можливість відправлення українського зерна. Це прямі удари по цивільній інфраструктурі та цивільному населенню. Удари по глобальній продовольчій програмі", - написав Подоляк.

У дописі радник керівника ОП поцікавився подальшими діями ООН щодо цієї атаки Росії. "Чи робитиме пан Гутерріш (генсек ООН Антоніу Гуттеріш - Ред.) заяви про "неприпустимість ударів по законній цивільній інфраструктурі"? Чи проводитиме ООН екстрене засідання РБ (Ради безпеки - Ред.) у зв’язку з навмисним скоєнням РФ терористичного акту проти глобальної продовольчої програми? І що все-таки робитимемо з міжнародним правом?" - написав Подоляк.

В ніч на 19 липня російські війська вдарили по Одещині десятками ракет та дронів. Як повідомили в командуванні Повітряних сил ЗСУ, удари були націлені на об'єкти інфраструктури Одеської області. Зокрема, було зафіксовано влучання в зерновий і олійний термінал, пошкоджені резервуари та обладнання для завантаження.

Вихід РФ з "зернової угоди"

Напередодні Росія оголосила про фактичне припинення "зернової угоди", строк якої добіг 17 липня. Під час повномасштабної війни РФ Чорноморська зернова ініціатива дозволила Україні відновити експорт аграрної продукції морським шляхом. За даними ООН, за час дії угоди Україна експортувала 32,8 мільйона тонн зернових та олійних культур, в основному - кукурудзу та пшеницю. Це більш як половина загального обсягу сільгоспекспорту за минулий сезон (58 мільйонів тонн).

Основним покупцем був Китай, на його частку припадає майже третина. Трохи менше половини (44 відсотки) експортувалася до країн з "високим рівнем доходів", більшість із них у Європі, а лідирували Іспанія, Італія та Нідерланди.

Читайте також: Коментар: Вихід Росії із зернової угоди не сподобається Китаю

Країни з "високим середнім рівнем доходів", до яких ООН відносить КНР, експортували менше, але приблизно стільки ж, на другому місці - Туреччина. На п'ять найбідніших країн - Афганістан, Ефіопія, Сомалі, Судан і Ємен - припало 2,5 відсотка.

Водночас Україна розвиває альтернативні маршрути - Дунаєм і суходолом, але вони не можуть повністю компенсувати морський шлях. Це пов'язано з обмеженими транспортними можливостями у Євросоюзі, зокрема, його залізниці. Українські джерела оцінюють річну пропускну спроможність ЄС у 12 мільйонів тонн на рік, а Україна готова відвантажувати до семи мільйонів тонн на місяць.

Читайте також: Зернова угода не працює. Чи достатньо альтернативних шляхів

Вогонь і вода: як фермери рятують врожаї на півдні України

01:33

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW