Президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію рішення Ради нацбезпеки і оборони від 27 травня 2023 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів". Як повідомляється на офіційному сайті глави української держави пропозиції щодо санкцій внесла до РНБО Служби безпеки України, вони стосуються 51 громадянина РФ і 220 юридичних осіб, у тому числі і зареєстрованих в Україні.

Згідно з інформації з президентського сайту це вже 39-те рішення щодо запровадження санкцій із початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року.

Читайте також: Опитування: Більшість німців - за санкції проти РФ

Бізнесмени-оборонці та чиновники-окупанти

У доданих до рішення РНБО списках традиційно не пояснюються причини застосування санкцій. Втім, переважна частина з внесених до переліку громадян Росії - керівники чи засновники підприємств залучених до військово-промислового комплексу. У списку, зокрема, Олексій Рощин, генеральний директор московського заводу "Красное знамя" - одного з найбільших у РФ розробників та виробників радіоелектронних приладів, чиї друковані плати зокрема використовуються виробником систем ППО, концерном "Алмаз-Антей". Інформація про Рощина внесена до санкційної бази українського Національного агенства з питань запобігання корупції із закликом посилити обмежувальні заходи щодо топменеджера.

Аналогічний заклик міститься в базі НАЗК і щодо Різвана Шарика - власника та керівника московської компанії "Стелар", постачальника сировини для ростовської "Донобувь". Та в свою чергу є одним із головних виробників взуття для російської армії.  До санкційного списку РНБО також потрапив професор Казанського технічного університету імені Туполєва Віктор Моісеєв - математик, чиї розробки, як зазначено на сайті університету, використовуються для "різних практичних завдань, зокрема, актуальних в даний час задач динаміки польоту, управління та ефективного застосування безпілотних літальних апаратів".

РНБО України також запровадила санкції проти колишнього заступника голови Пурівського району Ямало-Ненецького автономного округу РФ Кирила Скороходова, якого у квітні цього року в окупованому Криму призначили заступником голови адміністрації міста Судак, а в травні - на аналогічну посаду в Симферополі. Серед окупаційних чиновників, що потрапили під обмежувальні заходи і "заступник міського голови" Балаклії, що на Харківщині, Сергій Агарков - українець, активний учасник харківського Антимайдану, що покинув країну 2014 року та отримав російське громадянство. В лютому СБУ оголосила Агаркову про підозру в колабораційній діяльності.

У випадку кожного з 51 громадянина РФ запроваджені санкції передбачають десятирічне блокування активів, заборону на виведення капіталів, участь у приватизації чи купівлю земельних ділянок в Україні, а також перетин українського кордону.

Читайте також: Російська лазерна зброя: чи вона справді існує? 

Зв'язок та логістика

Серед 220 юридичних осіб, що потрапили до санкційного списку, є низка залізничних будівельних і транспортних компаній, зокрема дочірні структури російського державного монополіста "РЖД логистика", "РЖДстрой",  та "Железнодорожную торговую компанию", а також кілька десятків регіональних залізничних підприємств Росії.

Під десятирічними санкціями також і група компаній "Волга-Днепр"- найбільший російський транспортний авіаперевізник, співзасновником якого свого часу були запорізьке КБ "Прогрес" та київський авіазавод імені Антонова. Флот "Волга-Днепр" складається, зокрема, літаків Ан-124 "Руслан", один із них ще на початку повномасштабного російського вторгенння був заарештований в Канаді. Компанії з холдингу "Волга-Днепр" потрапляють під українські санкції з 2021 року, цього разу до списку РНБО внесли "Волга-ДнепрЛизинг", "Волга-Тракс", корпоративний університет та страховика, які входять до групи.

Під українські санкції також вперше потрапив російський телекомунікаційний гігант "Мобильные телесистемы" (МТС), який до 2019 року був власником одноіменного українського оператора, який нині працює під брендом Vodafone Украина", але контролюється азербайджанською Bakcell. Обмеження також запроваджені проти російських та кіпрських структур провідної картографічної компанії РФ "2ГИС", яка належить Сбербанку. Ще один розробник популярних навігаційних систем Navitel - російський "Центр навигационных технологий" потрапив під санкції разом з чеською та українською дочірніми структурами.

У новому переліку підсанкційних юридичних осіб також чимало компаній, повязаних з російським оборонним сектором - металургійні, авіабудівельні підприємства, розробники оптичних та радіолектроних систем, науково-дослідні інститути. Зокрема, вже згадана "Донобувь", новосибірська "Оптиплейн беспилотные системы", іжевські "Беспилотные системы", підмосковні "Аерокон" та "Ангстрем". Є й білоруські підприємства: "Белавтомаз", металургійна компанія "Дока", виробник військової оптики "БелОМО", холдинг "Горизонт", вітебський  "Завод радиодеталей "Монолит" та інші.

Російські оборонні підприємства уже не вперше потрапляють під українські та західні санкції, втім, зокрема, українська розвідка констатує - обмеження вдається обходити. У рішенні РНБО від 27 травня окремо доручено уряду та СБУ забезпечити моніторинг ефективності нових заходів, а СМЗС - провести переговори щодо запровадження аналогічних санкцій із США, ЄС та іншими державами.

Дивіться також: