Палац Бельвю у Берліні - офіційна резиденція президента Німеччини. Збудований у 1786 році як літній палац одного з пруських принців. У Бельвю є особисті апартаменти для глави держави, однак проживав там тільки один з них - Роман Герцоґ.

Нинішній президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр на роботу в Бельвю їздить зі службової вілли, розташованої у берлінському районі Далем. Ця табличка перед віллою Вурмбах встановлена 2018 року в пам'ять про подружжя Хуґо та Марії Гейман, яким ця вілла належала. Підприємець Гейман загинув 1938 року внаслідок переслідувань євреїв у "третьому рейху". У власності ФРН будівля знаходиться з 1962 року.

Анґела Меркель мешкає неподалік від місця роботи - відомства канцлерки в центрі Берліна. Квартира очільниці німецького уряду розташована у цьому будинку неподалік від Музейного острова. Адресу може знайти кожен охочий. На дзвонику вказано ім'я її чоловіка.

Професор Зауер - чоловік Анґели Меркель. Будинок, де вони живуть, звичайно, охороняється, однак вулицею повз нього можна ходити без проблем.

Ось так виглядає дача подружжя Меркель-Зауер, розташована у ста кілометрах від Берліна - у бранденбурзькому районі Уккермарк, неподалік від Темпліна. Цей будинок - друга адреса реєстрації нинішньої канцлерки ФРН. Фото зроблене 2005 року, однак нині тут навряд чи щось змінилось в архітектурному плані.

Якщо німецький уряд має намір провести засідання за містом, подалі від столичної метушні, то він робить це у своїй резиденції для прийомів - палаці Мезеберг (Schloß Meseberg), зведеному під Берліном у 1739 році. Тут інколи приймають іноземних гостей та проводять міжнародні перемовини.

Ось, наприклад, Анґела Меркель і Володимир Путін на ґанку палацу Мезеберг у серпні 2018 року. Як повідомляли тоді ЗМІ, тривалий час політики спілкувалися безпосередньо без перекладачів.

Своєю чергою, ця світлина зроблена у столиці Нижньої Саксонії - Ганновері у 2002 році. На ній зображений будинок тодішнього федерального канцлера Німеччини Ґергарда Шредера.

Так з висоти польоту дрона виглядає будинок першого канцлера Німеччини. Прямо в центрі знімка. На цьому схилі в містечку Рендорф неподалік від Бонна жив під час свого канцлерства і після нього Конрад Аденауер, який керував німецьким урядом в 1949-1963 роках.

Гамбурзький цегляний будинок Гельмута Шмідта, канцлера ФРН у 1974-1982 роках, в якому він жив до своєї смерті в 2015 році. Гельмут і Локі Шмідт придбали його у 1961 році. Тоді Гельмута Шмідта щойно призначили керувати поліцією цього ганзейського міста, що має статус федеральної землі.

Будинок канцлера Гельмута Коля в Оггерсхаймі - районі міста Людвігсхафена в землі Рейнланд-Пфальц. Гостями цього будинку були багато світових лідерів, яких Гельмут Коль дуже любив запрошувати до рідного регіону і пригощати місцевим делікатесом: пфальцським заумагеном - свинячим фаршированим шлунком.

До переїзду федерального уряду з Бонна до Берліна канцлери Німеччини, починаючи з Людвіґа Ергарда, коли обіймали посаду, жили на території канцлерського відомства у цьому бунгало, побудованому в 1964 році.

Колишня мисливська резиденція Януковича "Сухолуччя", як і "Межигір'я", нині контролюється "Самообороною Майдану". Колишні "самооборонівці" створили громадську організацію "Національний парк України Межигір'я". Ця ГО збирає "благодійні внески" за відвідування колишніх маєтків біглого екс-президента України. За ці гроші охороняє і доглядає резиденції.

Резиденція "Сухолуччя" розташована на території Дніпровсько-Тетерівського лісництва на березі Київського водосховища. Це у 80 кілометрах від Києва. Тут на більш ніж 30 гектарах стоїть розкішний будинок Януковича "Хонка-2", власна церква, баня, кілька озер, помпезні альтанки з кованими люстрами.

Фінський зруб "Хонка-2" у "Сухолуччі" з середини виглядає як корабель з внутрішніми балконами у вигляді капітанських містків та щоглами. На підлозі дорогий паркет, який зроблений з деревини 18 порід дерев.

У "Хонці-2" вже четвертий рік немає світла і опалення та ніхто не прибирає. Однак там немає пилу через "розумну" систему природного кондиціонування та очищення повітря. Будинок частково розграбований. З дорогих меблів залишився величезний дерев'яний стіл на 18 персон, гігантські журнальні столи, три стільці та диван.

Частина "Хонки-2" чотири роки тому була облаштована на спа-зону для мисливців. Тут була сауна, тропічний душ, джакузі, басейн та масажний стіл, зроблений повністю з білого мармуру. Мародери забрали всю сантехніку та обладнання сауни, однак не змогли підняти масажний стіл, тому він досі стоїть на своєму місці.

На території резиденції був власний тир з рухомими мішенями – резиновими копіями диких тварин, на яких "тренувались" гості та господарі мисливської резиденції "Сухолуччя". Після 2014 року мисливська зброя зникла, а система рухомих мішеней була зруйнована.

У резиденції досі працюють люди, які працювали за часів Януковича. Всього з охороною до 40 осіб. До 2014 року резиденцію "Сухолуччя" обслуговувала понад сотня робітників. Вони доглядають за газонами, годують тварин. За їхніми словами, Віктор Янукович ночував у цій резиденції лише два чи три рази. У більшості випадків після полювання мисливці тут лише обідали і поверталися у Межигір'я.

По сусідству з резиденцією Януковича "Сухолуччя" стоїть колишня дача екс-генпрокурора України Віктора Пшонки. До 2016 року її ніхто не охороняв. Вона повністю розграбована мародерами. Тут познімали вікна, двері, підлогу, гламурні кахлі і кічеві шпалери з рожевими квітами.

Зараз ГО "Національний парк України Межигір'я" також взяла цей об'єкт під свою охорону і після сплати благодійних внесків надає рибалкам доступ до води. Адже тут ще зберігся пірс і спуск для човнів. Спуск човна на воду на дачі Пшонки обійдеться рибалкам у 150 гривень.

У "Сухолуччя" та на колишню дачу Пшонки може нині приїхати кожен охочий, поставити намет та відпочити в елітних резиденціях колишніх можновладців. Вхід на колишню закриту територію коштує 50 гривень "благодійних внесків".

Резиденція Віктора Януковича "Межигір’я" - своєрідний символ новітньої української корупції. У серпні 2017 року були визнані недійсними договори, за якими "Межигір’я" ще у 2007 вивели з держвласності, а відтак оформили на ТзОВ "Танталіт". У листопаді 137 га під резиденцією повернули у держвласність. Однак самі будівлі можна повернути лише через конфіскацію після вироку у справі Януковича.

З 2014 року після втечі Януковича "Межигір’я" під свій контроль взяли представники Самооборони Майдану, аби залишене не знищили мародери. Пізніше самооборонівці зареєстрували громадську організацію "Національний парк України Межигір’я" і увесь цей час за допомогою Нацгвардії доглядають за резиденцією. Нещодавно вони почали реставрацію дерев’яного фасаду "Хонки".

Гроші на утримання "Межигір’я" колишні самооборонівці отримують з благодійних внесків, за які продають квитки для входу в резиденцію. Квиток коштує від 40 до 120 гривень. Найпопулярніша екскурсія "Хонкою" - 200 гривень. Хто не зміг потрапити всередину, розглядає розкіш через вікна.

Щодня у будні "Межигір’я" відвідує від 350 до 600 людей. У вихідні - 2-3 тисячі. Тут грають весілля, знімають кіно, проводять фестивалі та змагання. Комендант "Межигір’я" Денис Тарахкотелик вважає, що це місце стало народним.

Високотехнологічна лабораторія, яка досліджувала їжу Януковича, парк його ретроавтомобілів, теплиці, комплекс відпочинку, поле для гольфу, зоопарк рідкісних тварин, зокрема, олені та славнозвісні страуси - усе залишилося на своїх місцях. Ці об’єкти полюбляють відвідувачі.

Господарство доглядають 70 сімей-переселенців з Криму та Донбасу, які живуть тут після анексії півострова та початку війни на Сході. Зокрема, у штучних озерах Януковича вони розводять рибу, яку виловлюють і годують нужденних. Влітку тут організовують табір для дітей учасників АТО.