У середу, 20 жовтня, профільний комітет українського парламенту підготував законопроєкт "Про місто Київ - столицю України" до розгляду депутатів. В основі документу - розділення посад мера Києва та голови Київської міської державної адміністрації (КМДА), обидві з яких зараз обіймає Віталій Кличко. DW опитала експертів про те, чого очікувати від цієї старої-нової ініціативи.

Контакти не задалися від початку

Майже з початку президентства Володимира Зеленського контакти із київським міським головою якось не склалися. Колишній голова його адміністрації Андрій Богдан домагався подання на звільнення Кличка з КМДА і посилався на норму закону, що голови адміністрацій призначаються на строк повноважень глави держави. Одночасно Богдан звинувачував Кличка у домовленостях з "ділками" в Київській міській раді та корупційних схемах у столиці.

Коли новий тоді уряд Олексія Гончарука вніс таке подання, Кличко його оскаржив і мотивував тим, що за рішенням Конституційного суду КМДА має очолювати обраний Київський міський голова.

"Слуга народу", натомість, розробила проєкт нового закону про столицю, який розмежовує посади мера й голови КМДА. Серед авторів, крім керівництва фракції, був і нинішній міністр культури Олександр Ткаченко, який у той час сам претендував на посаду Кличка в адміністрації. "Монобільшість" одразу схвалила документ у першому читанні. Жодна інша фракція за не голосувала. І якщо в "Батьківщині" утримались, то в "Голосі", "Євросолідарності" та ОПЗЖ демонстративно голосували проти.

Читайте також: Битва за Київ: як Зеленський виганяв Кличка з КМДА

Зі звільненням Богдана пристрасті між офісом президента та мером на якийсь час вгамувались. Тепер, через два роки, закон вирішили винести на розгляд в цілому. Якраз після нового загострення стосунків між Зеленським і Кличком через обшуки в департаментах і комунальних підприємствах КМДА. Кличко каже про "політичний тиск", президент мотив конкуренції заперечує і пояснює обшуки "розкраданням бюджету" вказаними структурами.

Незадоволення роботою мера Зеленський не приховує, критикуючи інфраструктурні проєкти Києва та забудову. "Здається, Кличко забув, що він мер і вирішив почати президентську кампанію", - коментував президент. Кличка навіть викликали на засідання РНБО через знесення історичних будівель у Києві. Мерія ж покладає провину на мінкульт Ткаченка, бо той ніби не вносить історичні об'єкти до реєстру культурної спадщини.

Хай там як, а вересневе соцопитування громадян щодо комфортності проживання в містах і ставлення до органів місцевого самоврядування, свідчить, що до столичної влади є претензії й у самих киян. У рейтингу обласних центрів за рівнем задоволеності якістю понад 20 сфер і послуг Київ посів лише 18 місце, отримавши від жителів оцінку "погано".

Читайте також: Кличко відзвітував про роботу за рік: з чим Київ іде у 2021-й?

Закон про Київ перерозподіляє повноваження

За чинним законодавством, рішення нині ухвалюються Київрадою, а виконує їх КМДА. В інших містах ради, які є виборними, мають власні виконавчі органи, а адміністрації, які формуються державою, функціонують окремо. Проєкт закону передбачає, що мер Києва залишиться головуючим у Київраді та очолить її новий виконавчий орган. Голова КМДА стане виключно представником держави, що наглядатиме за дотриманням законів місцевою владою. "Ключовою метою законопроєкту є одне - прибрати Кличка, який не підпорядковується комусь нагорі", - стверджує чинний мер. Він наполягає, що розподіл посад міського голови та очільника КМДА порушує конституцію.

Водночас у розмові з DW засновник київського Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко назвав ці слова мера "повною нісенітницею". "Рішення Конституційного суду базувалося на чинному законі про столицю, бо в конституції відповіді не було. Якщо закон змінити, то проблем з конституцією не буде", - вважає він.

Відокремлення органів виконавчої влади та КМДА підтримала Рада Європи, експерти якої аналізували проєкт. Директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак пояснює, що суміщення державних і самоврядних функцій в КМДА не відповідає теорії децентралізації та Європейській хартії місцевого самоврядування. "Не може вранці мер головувати на засіданні міської ради і ухвалювати рішення, а після обіду вже як голова КМДА перевіряти законність цього рішення", - каже він у розмові з DW.

Ганущак вважає, що в цьому законі політичний інтерес Банкової збігся з державними інтересами. При цьому зведення закону до рівня "ворожнечі Зеленського і Кличка" - некоректне. "Насправді, рішення розмежувати посади не послаблює мера, а посилює, бо у нього з'являється повна автономія. Президент вплив втрачає. Навіщо президентові це, якщо у них "війна"?, - запитує він.

Читайте також: Коментар: Боротьба Зеленського з Кличком за владу в Києві

Член профільного комітету Верховної Ради від "Слуги народу" Віталій Безгін у розмові з DW теж наполягає, що закон не урізає, а розширює повноваження мера. Наразі частина заступників Кличка як голови КМДА погоджуються з президентом і урядом, а адміністрація долучена до управління міським бюджетом. "Законом господарські функції, кадрові призначення, розпорядження бюджетом повністю віддаються місцевому самоврядуванню", - розповідає він.

Райради повертаються?

Важливою зміною у проєкті є відновлення у Києві районних рад. Ідею вітають експерти Ради Європи як "актуальну європейську практику". Але науково-експертне управління ВР вважає, що в запропонованому вигляді її реалізація неможлива, бо в документі відсутні механізми формування та правил діяльності рад. "Максимальні повноваження райрад уберегли б від перетворення Київради в "супермонстра", в чиїх руках все. В законопроєкті повноваження райрад помножені на нуль, вони суто номінальні. І навіть після формування не гарантоване оголошення виборів до них. Тому в цій редакції проєкту Зеленський Кличку програв", - вважає Ганущак.

Депутат Безгін визнає, що існує ризик непризначення виборів, але звертає увагу, що за законом питання райрад - це повноваження Київради. Кличко цю ідею публічно підтримує. 18 жовтня він ініціював перед Київрадою питання створення райрад, яке мають розглянути на найближчих сесіях. Опитані DW експерти вважають, що як досвідчений політик він "зіграв на випередження", щоб заробити політичні бали.

У день схвалення комітетом законопроєкту, за інформацією низки українських ЗМІ, відбулася особиста зустріч Зеленського і Кличка. Про деталі зустрічі поки що нічого не відомо.

Читайте також: "Марш за Київ": кияни протестували проти хаотичної забудови міста