Верховна Рада України звільнила Ірину Венедіктову з посади генерального прокурора, а Івана Баканова з посади голови Служби безпеки України. Це відбулося менш ніж за дві доби після рішення президента Володимир Зеленський про відсторонення та усунення обох з посад очільників правоохоронного та силового відомств. Тоді в Офісі президента обіцяли службові перевірки і розслідування, і вже за їхніми результатами вирішувати питання звільнення. Втім, перевірка, вірогідно, виявилася не довгою. Як відреагували на такі кадрові рішення політики та експерти в Україні - у матеріалі DW.

Питання до керівників СБУ та ОГПУ

Укази про усунення Баканова і відсторонення Венедіктової були оприлюднені на сайті Офісу президента пізно ввечері у неділю, 17 липня. Вже за кілька годин після появи указів Зеленський у традиційному вечірньому зверненні пояснив свої кадрові рішення великим масивом злочинів проти основ національної безпеки держави та зв'язками, "які зафіксовані між працівниками силових структур".

За словами президента, нині зареєстровано 651 кримінальне провадження щодо державної зради та колабораційної діяльності працівників органів прокуратури, органів досудового розслідування, інших правоохоронних органів. 

"Зокрема, понад 60 працівників органів прокуратури та СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти нашої держави", - сказав Зеленський, зазначивши, що такі дані ставлять "дуже серйозні запитання до відповідних керівників, і кожне з таких питань отримає належну відповідь".

Читайте також: Коментар: Проблема в самому Зеленському, а не в його друзях

Верховну Раду все ж таки залучили

Після цього події розвивались доволі динамічно. Найгостріше на рішення Зеленського відразу відреагували у фракції "Європейської солідарності". "Укази президента Зеленського про відсторонення своїх найближчих друзів і соратників з високих посад виглядають, на жаль, як черговий крок до диктатури і прямо суперечать законам і Конституції України", - написала у Facebook нардепка від "ЄС" Ірина Геращенко. За її словами, у процесах звільнення та призначення очільників СБУ та Офісу генпрокурора повинна бути задіяна Верховна Рада шляхом голосування. Однак, "Банкова взагалі усунула парламент з процесу прийняття рішень, фактично ліквідовуючи парламентаризм", додала вона.

Майже відразу після таких закидів керівник Офісу президента Андрій Смирнов уточнив, що йдеться не про звільнення, а лише про відсторонення Баканова і Венедіктової. "Щоб унеможливити потенційний вплив цих двох посадовців на кримінальні провадження, які розслідуються щодо і працівників СБУ, і прокурорів, президент ухвалив ці рішення", - сказав він в ефірі телемарафону. Тоді Смирнов пообіцяв, що будуть проведені службової перевірки і розслідування, за результатами яких порушуватиметься питання про звільнення голови СБУ та генпрокурора.

Сам же президент уже за кілька годин після того, як стало відомо про відсторонення Баканова та Венедіктової, вніс до Верховної Ради проєкти постанов про їх звільнення, все ж таки залучивши таким чином до цього процесу депутатів. І от у вівторок, 19 липня, народні депутати підтримали пропозиції президента.  

State Watch: відставка Баканова та Венедіктової - абсолютно логічний крок

Розслідування щодо працівників Офісу генпрокурора чи СБУ в такий короткий період часу не може бути проведено, тому перевірки не було, вважає перший заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики і нардеп від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин. "До Верховної Ради не направлено жодних аргументів, що перевірка була. Імовірніше, президенту просто пояснили, що він перевищив свої повноваження ініціюючи відсторонення, і що це легко було б оскаржити в судах. Тому він пішов єдиним законним шляхом - вирішити питання відставки через парламент", - каже він у розмові з DW.

Саме рішення про звільнення Баканова та Венедіктової, на думку Юрчишина, є правильним. "Баканов провалив реформу СБУ та розслідування причетності Московського патріархату до створення агентурної мережі в Україні. Також він не зміг забезпечити ефективне розслідування стягнення майна колаборантів у бюджет - ми маємо поодинокі випадки, а не системну роботу з цим", - наголошує він. 

Не справилася із завданнями на посаді також і Венедіктова, адже провалила реформу прокуратури, додає Юрчишин. "Нині внаслідок незавершеної реформи величезна кількість прокурорів, які були звільненні після переатестації, повернулися до роботи і держава сплатила їм неустойку", - констатував він.

Один із засновників антикорупційної організації State Watch Олександр Лємєнов також вважає, що відставка Баканова та Венедіктової - абсолютно логічний крок. "Обоє не відповідають кваліфікаційним критеріям для керівництва такими органами, як СБУ та Офіс генпрокурора. Вони не мають вміння, досвіду та бачення", - каже він у розмові з DW. При цьому Лємєнов наголосив, що з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну частина співробітників СБУ перейшла на сторону ворога. "Чи є це пряма вина Баканова? Можливо ні, але на його місці мав би бути не друг президента, а максимально незалежна й професійна людина", - наголосив він.

TI: очолювати СБУ й ОГПУ має людина з бездоганною репутацією

Нині СБУ та Офім генпрокурора очолюють тимчасові керівники. Виконуючим обов'язки голови СБУ призначено Василя Малюка, який обіймав посаду першого заступника відомства. Обовʼязки генпрокурора виконує заступник Венедіктової Олексій Симоненко. Опитані DW експерти розкритикували ці призначення, хоча тут і йдеться про тимчасові рішення. Вони звернули увагу на імовірні зв'язки обох із заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим. Останній був співробітником МВС у часи Віктора Януковича, а згодом фігурував як підозрюваний у хабарництві.

"Нагадаю, ця справа була "зам'ята" і не закінчилася жодними рішеннями суду, які очікувало суспільство", - каже у розмові з керівниця юридичного відділу Transparency International Ukraine Катерина Риженко.  За її словами, зокрема Симоменко відіграв не останню роль у цьому процесі, адже саме він здійснив передачу справи Татрова від НАБУ до СБУ. На думку Риженко, нинішні виконуючі обов'язки однозначно несуть ризики, адже очолювати СБУ та ОГПУ має людина з бездоганною репутацією. Але головне питання: що буде далі? "Хто буде призначений на постійній основі очолювати ці органи? Це питання відкрите", - зауважила Риженко.