Підписана 22 липня 2022 року Чорноморська зернова ініціатива - домовленість між ООН, Туреччиною з Україною, а також з Росією про створення морських коридорів для безпечного вивезення українського зерна - перервала блокаду українських портів, що тривала п'ять місяців після початку російської агресії й могла обернутися катастрофою для найбідніших країн світу через брак зернової продукції та різкого зростання цін на неї. 

Строк дії угоди спливає 18 березня, але в Кремлі в п'ятницю, 17 березня, підтвердили готовність продовжити її на 60 днів - що вдвічі менше, ніж у листопаді минулого року. Свою позицію Росія пояснює небажанням Заходу зняти обмеження щодо російської сільгосппродукції та добрив. Хоча експорт продовольства з Росії напряму не потрапив під обмежувальні заходи, російські чиновники кажуть, що вторинні санкції щодо логістики та страхування серйозно ускладнюють його.

Що принесла "зернова угода"?

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутеррішзаявив на початку березня, що "зернова угода" "сприяла зниженню глобальної вартості продовольства і надала критично важливу допомогу людям". А в лютому директор Всесвітньої продовольчої програми  Девід Біслі назвав її поновлення "критично важливим".

Бернард Леманн, голова Групи експертів ООН високого рівня з продовольчої безпеки та харчування, сказав DW, що "зернова угода" вплинула на боротьбу з голодом у деяких частинах Північної та Східної Африки, а також на Близькому Сході та в Азії. "Без неї виник би дефіцит зерна для імпорту в ці регіони, і ціни зросли б ще більше, що зробило б закупівлю пшениці в інших країнах дуже дорогою", - сказав він. "Таким чином, угода загалом заспокоїла ринок, а вищезгадані країни від цього лише виграли", - констатував експерт.

Вільям Мозлі, директор програми "Продовольство, сільське господарство і суспільство" у приватному американському коледжі Макалістер, який також входить до груп експертів ООН високого рівня з продовольчої безпеки та харчування, назвав угоду "обмежено успішною", оскільки вона сприяла падінню світових цін на зерно на 8  відсотків і дозволила Україні звільнити елеватори та продовжити виробництво зернових. "Угоду можна вважати успішною, якщо її метою було заспокоїти страхи та стабілізувати ціни на зерно", - сказав він.

За словами експерта, ціни на зерно ще не повернулися до довоєнного рівня, а сама угода показала, наскільки вразливі деякі африканські країни до перебоїв у постачанні імпортного зерна та волатильності цін. Ті держави, які виробляють власне зерно, включаючи традиційні зернові культури, як-от просо та сорго, під час нещодавньої кризи почували себе набагато краще, зазначив Мозлі.

Читайте також: Фермери житниці Європи у біді

"Більш локалізоване виробництво різноманітних зернових культур у кількох африканських країнах є найкращим довгостроковим рішенням, - переконаний він. - Продовольча криза найбільш гостро відчувається в районах, заторкнутих конфліктами, наприклад, у Сомалі та Ємені. Але ця угода не може їм нічого дати, хоча Світова продовольча програма ООН, яка допомагає у надзвичайних продовольчих ситуаціях, історично постачає багато зерна з України", - нагадав Мозлі.

Зерно для багатих?

Критики "зернової угоди" стверджують, що багатші країни, включаючи багато держав Євросоюзу, після закінчення блокади отримали більше зерна з України, ніж країни у більш бідних регіонах. Так і є, каже Мозлі. Але більшість того, що було відвантажено в рамках Чорноморської ініціативи, це кукурудза, а не пшениця. Головне у "зерновій угоді", додає він, це те, як вона вплинула на міжнародні зернові ринки, а не сам потік українського зерна.

"Важливо, що зерно надходить на ринок. Більша кількість зерна на ринку плюс зниження побоювань грає на зниження цін, що вигідно всім. Але особливо біднішим країнам, які є чистими імпортерами зерна і потерпають від відсутності продовольчої безпеки", - наголосив експерт.

У довгостроковій перспективі лише продовження угоди неостатньо 

Світова продовольча програма повідомляє, що зараз 382 мільйони осіб у 82 країнах світу відчувають гостру нестачу продовольства, і описує поточну ситуацію як "глобальну кризу голоду безпрецедентних масштабів". Якщо угоду буде подовжено, вдасться запобігти значному зростанню цін та додатковому тиску на регіони світу, вразливі у питанні продовольчої безпеки.

Леманн переконаний, що продовження "зернової угоди" відповідає інтересам Росії. Мозлі згоден із ним і каже, що Москва може розглядати це як спосіб завоювати прихильність своїх союзників в Африці.

Водночас він наголошує, що хоча у короткостроковій перспективі продовження угоди є вигідним, вона не вирішує структурну проблему того, що надто багато бідних країн залежать від небагатьох постачальників вузького кола зернових культур: пшениці, кукурудзи та рису. "У довгостроковій перспективі нам потрібна більш стійка глобальна продовольча система з ширшим асортиментом зернових з більшої кількості різноманітних джерел", - наголосив експерт ООН.