В Україні днями набрав чинності наказ міністерства оборони, який суттєво розширив перелік професій, після одержання яких жінкам доведеться стати на військовий облік. Загалом, до цього списку, потрапило 35 фахових напрямків та сотні професій. Тут є не лише технічні чи інженерні спеціальності. Приміром, на військовий облік тепер мають стати працівниці сфер музичного та сценічного мистецтва, апарату органів судової влади, музеєзнавства, бібліотекознавства, журналістики, реклами та зв'язків з громадськістю, соціальні працівниці, мистецтвознавиці та літературознавиці. Цей далеко не вичерпний перелік спеціальностей, на переконання міноборони, є "спорідненим з відповідними військово-обліковими спеціальностями".

Жінки в Україні, які працюють за низкою спеціальностей, й до цього наказу вже були військовозобов’язаними. Зокрема, на військовому обліку перебувають жінки-медики. Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник у розмові з DW зазначив, що стосовно військового обліку медичного персоналу питань ніколи не виникало. "Тут радше не про те, що їх всіх мають одягнути у військову форму, а про те, що держава має володіти інформацією, цим обліком для того, щоб у разі війни, надзвичайних подій, було розуміння мобілізаційного резерву країни. Тут не йдеться про військову службу", - переконаний він.

Зокрема, жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені до оборони держави лише у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті до війська лише в добровільному порядку - за контрактом. 

Читайте також: У ЗСУ призначено першу жінку-командувача

"Непідйомне завдання"

За даними інформагентства міноборони АрміяInform, нововведення щодо військового обліку можуть стосуватися сотень тисяч українських жінок. Як зауважив ексміністр оборони України Анатолій Гриценко, наказ міноборони зареєстрований у мін'юсті і, відповідно, є чинним та обов'язковим до виконання.

"Мобілізація на протидію ворогові потрібна, в тому немає сумніву, але, розуміючи масштаби цієї роботи, можу сказати: на виконання наказу потрібно років півтора-два мінімум, і це в мирних умовах, коли військкомати є в кожному районі", - сказав ексміністр. Водночас, на його переконання, наразі під час протидії збройній агресії РФ та пандемії COVID-19 "це завдання є практично непідйомним". 

З ексміністром погоджується Олексій Мельник. Він вважає, що наказ міноборони про розширення переліку спеціальностей для військовозобов’язаних має бути переглянутий з огляду на складність його реалізації. Мельник пояснює, що процедура постановки на військовий облік жінок така сама, як і у чоловіків - військовозобов'язана особа має або отримати повістку, або добровільно відвідати військкомат. "Вона має заповнювати якісь папери, проходити медичну комісію - це, щонайменше, може зайняти половину дня", - зазначив він. 

"Якщо ми уявимо, що всі або значна частина цих жінок виявили бажання стати на військовий облік - чи зможуть військкомати, які й так перевантажені та до яких є чимало претензій, виконувати цю роботу у визначені терміни - до кінця 2022 року?", - нарікає Мельник. На його думку, такий наказ міноборони є "зразком неякісної підготовки важливого документа".

Військкомати без гінекологів

На непродуманість наказу звертає увагу і керівниця експертного ресурсу "Гендер в деталях" Тамара Злобіна. "Військоматам, які мають приймати жінок на облік, не пояснили алгоритм дій. Таке враження, що це взагалі не продумали - мовляв, чоловіків на облік ставите, ну то й жінок так само. Однак у військових поліклініках, наприклад, немає штатних гінекологів", - каже вона.

На думку експертки, перед тим як запроваджувати нововведення, міноборони слід було б розробити гнучкі процедури взяття на військовий облік, як-то облік онлайн, а також поміркувати над тим, чи дійсно всі категорії населення мають проходити медогляд. "Бо чи справді є потреба 55-річній бухгалтерці проходити військово-лікарську комісію?" - ставить запитання Злобіна.

Крім того, військкоматам до видачі указу варто було проаналізувати, який додатковий персонал їм потрібен, а також чи облаштовані вони відповідно до потреб жінок. "Насамперед це дитячі кімнати, де можна залишити дітей на час проходження медкомісії", - звертає увагу експертка. Крім того, за словами Злобіної, потрібні тренінги щодо протидії сексизму для працівників військкоматів і "сувора політика протидії сексуальним домаганням".

Читайте також: Ірена Карпа: Підбори в армії - тільки у якості зброї

Відповідальність за ухилення від військового обліку

Обов'язок контролювати перебування на військовому обліку покладається на керівників підприємств. Вони мають перевіряти наявність військових квитків або посвідчень у жінок при влаштуванні на роботу, а також роз'ясняти колежанкам їхній обов'язок стати на військовий облік і проконтролювати його виконання ними. 

За ухилення від ставання на військовий облік закон передбачає адміністративну відповідальність: якщо це сталося вперше, то штраф складатиме 510 - 850 гривень, якщо повторно або в особливий період - 850 - 1700 гривень.

Передбачене покарання і для керівників підприємств чи організацій, які сприятимуть ухильницям чи ігноруватимуть ситуацію: у такому випадку на них може чекати штраф у розмірі від 5100 до 8500 гривень.

Облік "людських ресурсів"

Водночас, як зауважив на брифінгу начальник Київського обласного територіального центру комплектування та соцпідтримки Валерій Куценко, брати на облік будуть не всіх. Адже, крім професії, існують ще вікові обмеження та обмеження за станом здоров'я. Військовий обов'язок стосується жінок віком від 18 до 60 років. Наразі на обліку вже перебуває  понад 10 тисяч жінок.

За словами Куценка, метою відповідного наказу є "приведення обліку людських ресурсів до вимог чинного законодавства". У міноборони кивають на парламентарів - наказ виданий на виконання змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, який був ухвалений у березні 2021 року та набрав чинності у квітні цього ж року. "У результаті ми будемо мати чітку кількісну цифру, чітке уявлення щодо наявних дефіцитних військово-облікових спеціальностей", - каже чиновник. Своєю чергою головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний мету наказу вбачає в тому, аби порахувати жінок, яких "можливо використовувати під час захисту держави".