Після зустрічі представників Росії та США в Женеві, в середу переговори перемістяться на майданчик НАТО, де вперше за тривалий час збереться Рада НАТО-Росія. Чи варто очікувати конкретних результатів?
Перед початком консультацій у БрюсселіФото: Benoit Doppagne/dpa/picture alliance
Реклама
У середу представники НАТО і Росії спробують оживити дипломатичний формат "Рада Росія-НАТО". Російський уряд де-факто відкликав своїх дипломатів зі штаб-квартири НАТО у Брюсселі восени 2021 року. Перед цим генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг скасував акредитацію більшості членів російської місії. Таким чином, напруженість на тому етапі між альянсом і Москвою досягла свого апогею.
Терпець НАТО урвався через переміщення військ на російсько-українському кордоні, підтримку Москвою авторитарного режиму в Білорусі, численні порушення прав людини в Росії. Але все це між сторонами напряму не обговорювалося, адже двостороння Рада не збиралася з 2019 року.
Тепер цей дорадчий орган, в якому, згідно зі статутом, 30 членів НАТО і Росія має вперше за довгий час провести зустріч на рівних для консультацій з питань безпеки та військово-політичних питань. У НАТО вважають, що Росія відгукнулася на запрошення після того, як президент США Джо Байден і президент Росії Володимир Путін у грудні двічі телефоном обговорювали напруженість навколо України. Захід закидає Росії підготовку вторгнення в Україну з використанням до 100 тисяч військових. Москва це заперечує.
У середу Рада НАТО-Росія на рівні послів обговорить вимоги Росії щодо так званих "гарантій безпеки" та розширення альянсу на схід. Озвучені будуть і претензії НАТО до президента Росії Володимира Путіна, який повинен поважати суверенітет сусідніх держав. "Переконаний, що Рада НАТО-Росія є важливою платформою для консультацій, для діалогу з Росією. Особливо, коли висока напруженість, коли ми відчуваємо загрози", - сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у понеділок, готуючись до переговорів.
Ольга Стефанишина (л) та Єнс Столтенберг під час зустрічі у БрюсселіФото: YVES HERMAN/REUTERS
З 2002 по 2008 рік, від часу свого створення і до початку війни між Росією та Грузією, Рада НАТО-Росія переживала вельми плідні часи. Тоді цей орган збирався щомісяця, іноді навіть на рівні глав держав чи урядів. Цей діалог майже повністю припинився у 2014 році, після анексії Росією українського Криму та підтримки сепаратистів на сході України. У НАТО відмовилися далі обговорювати з Москвою політичні питання, а періодичний діалог обмежився суто практичними військовими питаннями, такими як налагодження каналів зв'язку на випадок кризи або обмін даними про маневри та переміщення військ.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг сподівається принаймні на відновлення діалогу з представниками Росії хоча б щодо практичних питань. Заступниця держсекретаря США Венді Шерман заявляла, що також можуть бути вирішені питання контролю над озброєннями або тема розміщення військ на східному кордоні НАТО.
Переговори дипломатів США Шерман та РФ Рябкова у ЖеневіФото: Denis Balibouse/KEYSTONE/REUTERS/dpa/picture alliance
За словами Столтенберга, у середу поступок Москві не має бути. Навіть навпаки. У понеділок Єнс Столтенберг знову прийняв віцепрем'єр-міністра України Ольгу Стефанишину. Її запевнили, що НАТО підтримує Україну на її шляху до альянсу. Того ж дня Венді Шерман та її російський колега Сергій Рябков зустрілися на двосторонніх переговорах у посольстві США в Женеві.
Цей "стратегічний діалог" щодо безпеки в Європі не призвів, однак, до змін у відомих позиціях сторін, згодом визнали Шерман і Рябков. "У нас склалося враження, що американська сторона дуже серйозно поставилася до пропозицій Росії", - зазначив Рябков. "Ми сказали нашим колегам, що у нас немає планів і намірів нападати на Україну. Немає причин для занепокоєнь".
Водночас заступниця держсекретаря США так не вважає. Російські вимоги письмово зафіксувати зупинення розширення НАТО на схід є неприйнятними, сказала Венді Шерман. "Ми не дозволимо нікому зачиняти відкриті двері в НАТО", - заявила американська дипломатка.
Хроніка нового загострення конфлікту на Донбасі
Стягнення військ до російсько-українського кордону та військові кораблі США в Чорному морі: Москва та Київ посилюють військову присутність у районі конфлікту на сході України. Й звинувачують одне одного в провокаціях.
Фото: Serhoy Takhmazov/Reuters
Перевірка систем озброєння
Поки що артилерійські обстріли по обидва боки російсько-українського кордону відбуваються з тестовою метою. За офіційними даними, війська перевіряють бойову готовність своїх систем озброєння. На відео, оприлюдненому міністерством оборони РФ, видно випал російської самохідної гаубиці.
Захід запевняє Київ у своїй солідарності. Під час першої телефонної розмови зі своїм українським колегою президент США Джо Байден підтвердив Володимиру Зеленському "непохитну підтримку Сполученими Штатами суверенітету й територіальної цілісності України на тлі агресії Росії, яка триває на Донбасі та в Криму". Схожі заяви пролунали з боку представників НАТО та ЄС.
Фото: STR/AFP
Війська стягують до Донбасу
На початку березня Росія почала посилювати свою військову присутність на кордоні з Україною. Москва заявила, що таким чином відповідає на провокації Києва, спрямовані на ескалацію конфлікту на Донбасі. На думку спостерігачів від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), жодних провокацій не було.
США, НАТО та ЄС пообіцяли Україні підтримку для захисту її територіальної цілісності. 9 квітня з Анкари повідомили, що США вже наприкінці березня оголосили про похід двох військових кораблів через Босфор у Чорне море. На фото - один з двох американських есмінців, котрі пройшли через протоку в напрямку Чорного моря 20 березня.
Фото: Murad Sezer/REUTERS
Війна, котра триває вже сім років
Конфлікт на Сході України спалахнув на початку 2014 року, коли проросійські сепаратисти взяли під контроль частину Донецької та Луганської областей України. На думку влади в Києві та її західних союзників, Кремль допомагає сепаратистам нелегальними постачаннями зброї та відправленням найманців. Відтоді сторони неодноразово домовлялись про припинення вогню, але домовленості постійно порушувалися.
Фото: DW/K. Logan
Розбомблені й зруйновані
Цей чоловік стоїть на руїнах свого будинку на території самопроголошеної "ДНР". Будинок було зруйновано під час боїв між сепаратистами та українською армією. У них беруть участь солдати, найманці, сепаратисти та бійці воєнізованих підрозділів. Але бої знову й знову зачіпають цивільне населення. Станом на початок 2019 року, за даними ООН, на Донбасі загинуло близько 3300 мирних жителів.
Фото: Alexander Ermochenko/Reuters
Сутички й загиблі попри перемир'я
Загалом з 2014 року через бої на Донбасі загинули понад 13 тисяч людей. За даними ОБСЄ, нинішнє припинення вогню, чинне з липня 2020 року, було відносно стійким. Але обстріли знову почастішали. За останні дні було вбито щонайменше вісім солдатів українських військ. Відомо також про загибель п'ятирічного хлопчика в "ДНР", у чому сепаратисти звинувачують Київ. Там свою причетність заперечують.
Фото: Serhiy Takhmazov/Reuters
Зеленський вручив нагороди українським солдатам
8 квітня президент України Володимир Зеленський побував на Донбасі й спробував на місці розібратися в ситуації, що склалася. Він нагородив українських військових, що відзначилися під час служби на фронті. А 10 квітня Зеленський зустрівся з президентом Туреччини Ердоганом. Українські ЗМІ повідомляють, що також заплановано зустріч Зеленського з президентом Франції Макроном.
Фото: Presidency of Ukraine/picture alliance
Російське громадянство за спрощеною процедурою
2019 року Росія почала за спрощеною процедурою видавати громадянство жителям "ДНР/ЛНР". За російськими даними, зараз там проживає понад 600 тисяч людей, які мають громадянство РФ. В Москві уже повідомили, що для їхнього захисту РФ застосує всіх необхідних заходів. Речниця президента США заявила, що російська військова присутність на кордоні з Україною зараз найчисленніша з 2014 року.
