У Парижі деякі учасники акції протесту "жовтих жилетів" зіткнулися із поліцейськими. Правоохоронці затримали щонайменше 154 протестувальників.
Реклама
Представники "жовтих жилетів" вийшли на попередньо затверджені акції протесту в Парижі та низці інших французьких міст у суботу, 12 вересня. Кілька сотень демонстрантів зібралися у центрі Парижа для дозволених маршів. Одна колона протестувальників рушила за дозволеним маршрутом, а інша відхилилася, і деякі її учасники почали підпалювати авто та сміттєві баки. Поліція застосувала проти них сльозогінний газ, повідомляє інформагентство Reuters.
За даними поліції, правоохоронці затримали 154 осіб, 54 з них потім допитали. Також поліцейські вилучили ножі, лук, рукавички і маски, повідомляє новинна агенція dpa. Всього у районі міста, де відбулися сутички, перебували близько 1000 демонстрантів, передають місцеві ЗМІ.
Це була перша велика спроба проведення акцій протесту "жовтих жилетів" після літніх канікул у Франції, на тлі збільшення кількості інфікувань коронавірусом у країні.
Протести "жовтих жилетів" також анонсували в інших французьких містах - Марселі, Тулузі, Ліоні та Ліллі. Утім, влада міста Тулуза заборонила проведення протесту, посилаючись на коронавірусні обмеження та зростання кількості заражень у регіоні.
Хто придумав "жовті жилети": інтерв'ю з автором ідеї (10.12.2018)
01:58
Акції "жовтих жилетів" у Франції: хроніка протесту
Масові акції у Франції не вщухають попри те, що уряд пішов на поступки "жовтим жилетам". Президент задовольнив вимоги мітингарів та взяв на себе "часткову відповідальність" за кризу. Як розвивався протест?
Фото: picture-alliance/AP Photo/T. Camus
Коли все почалося?
Акції "жовтих жилетів" тривають вже понад чотири тижні: 17 листопада в протестах взяло участь не менше 300 тисяч осіб. Вони відбуваються регулярно по суботах. Заворушення під час цих акцій стали найбільшими за останні десятиліття. Уряд мобілізував майже 90 тисяч поліцейських для забезпечення правопорядку.
Фото: picture-alliance/dpa/C. Paris
Чого вимагають демонстранти?
Спочатку "жовті жилети" виступали проти зростання цін на бензин. Потім до їхніх вимог додалися зменшення податкового тягаря в цілому і підвищення заробітної плати, особливо мінімальної. За рік бензин у Франції подорожчав на 15 відсотків, дизельне паливо - на 23 відсотки. Податок на пальне мав на меті стимулювати французів більше користуватися громадським транспортом і купувати електромобілі.
Фото: picture-alliance/dpa/S. Mortagne
Більшість французів підтримують протести
Опитування французьких телеканалів показують, що 72 відсотки французів підтримують вимоги "жовтих жилетів". Водночас 85 відсотків респондентів висловилися проти застосування насильства.
Фото: picture-alliance/dpa/M. Euler
Уряд пішов на поступки "жовтим жилетам"
6 грудня уряд Франції відмовився від підвищення податків на автомобільне паливо. План бюджету на 2019 рік уже не передбачає цього кроку, оголосив прем'єр-міністр країни Едуар Філіпп. За його словами, до кінця зимового сезону також не будуть підвищуватися тарифи на газ і електроенергію. "Жодні податки не виправдовують те, що під загрозою опинилася єдність нації", - додав Філіп.
Фото: picture-alliance/dpa/F. Dugit
Поступки уряду не спинили протестів
Після того, як уряд запровадив мораторій на підвищення податків на паливо, мітингарі стали протестувати в цілому проти реформ уряду й президента країни Еммануеля Макрона. Мітингувальників влаштує тільки відставка уряду, заявив представник демонстрантів Крістоф Шаленсон.
Фото: picture-alliance/AP Photo/I. Langsdon
Акції не вщухають
8 грудня у Франції поновилися масові акції протестів "жовтих жилетів". Під час безладів було затримано більше 1700 осіб, понад 100 поранені, серед них - 17 поліцейських. По всій країні протестували 136 тисяч осіб. "Жовті жилети" встрявали в сутички з поліцією й підпалювали автомобілі. Правоохоронці застосували бронетехніку, сльозогінний газ та водомети.
Фото: picture-alliance/AP Photo/T. Camus
Протести "жовтих жилетів" перекинулися на Брюссель
Приклад протестів французьких "жовтих жилетів" надихнув до виступів і невдоволених громадян у сусідніх із Францією країнах. 8 грудня схожі акції протесту відбулися й у столиці Бельгії Брюсселі. Бельгійська поліція заарештувала з метою перестороги 70 учасників протестної акції.
Макрон узяв на себе "часткову відповідальність" за кризу
10 грудня президент Франції Еммануель Макрон у відповідь на масові протести пообіцяв підвищити з 2019 року мінімальну місячну зарплату на 100 євро й полегшити податкове навантаження на працівників і пенсіонерів. Він також оголосив плани не оподатковувати й не стягувати соціальні відрахування з доходів за понаднормову працю. Макрон узяв на себе "часткову відповідальність" за нинішню кризу.
Фото: Reuters/L. Marin
Жорстокість і вандалізм
Мітинги супроводжуються вандалізмом і проявами жорстокості. Травми отримали кількасот осіб, двоє загинули. Зафіксовано випадки мародерства. З міркувань безпеки багато музеїв та Ейфелева вежа досі зачинені. Пошкодження дістав і Український культурний центр у Парижі. У Франції перевіряють роль Росії у протестах. Речник Кремля заявляє, що Москва не втручається у внутрішні справи інших держав.
Фото: picture-alliance/dpa/T. Camus
Понівечена Тріумфальна арка
1 грудня у час протестів у Парижі зазнала серйозних пошкоджень Тріумфальна арка. Групі вандалів вдалося продертися в музейні приміщення, де вони "обезголовили" мармурову статую Наполеона, розтрощили вщент гіпсову скульптуру 1930-х років і розмалювали інтер'єри графіті. Перепало і статуї Маріанни - символа Франції.
Фото: picture-alliance/dpa/K. Zihnioglu
Втрати для бізнесу
Багато підприємств роздрібної торгівлі й готелі нарікають на збитки через зниження кількості туристів. Власники магазинів і ресторанів, що опинилися в районах проведення акцій, заявили про скорочення продажів на 20-70 відсотків. Найбільше постраждали магазини на Єлисейських полях, деякі з яких розграбували.