DW: Олеже, чи ви зараз почуваєтеся в безпеці, чи хочете покинути окуповані території і чи є така можливість?

Олег Батурін: Я не почуваюся в безпеці, саме тому, що перебуваю на окупованій території. Хоча, там де я зараз, принаймні не йдуть бої. Хотів би за можливості евакуюватись, але хоча б мінімально безпечної такої можливості немає. Ризики лишаються великими, я стежу за ситуацією.

Розкажіть, як проходили ці тижні окупації в Каховці, Новій Каховці, Таврійську (три сусідні міста поблизу Каховської ГЕС)?

О.Б: Про те, що почалася війна, ми дізналися приблизно о 5 ранку - прокинулись від гучних вибухів, за кілька годин стало відомо, що це з Криму знищили військову частину під Новою Каховкою. Одразу поліз в соцмережі і стало все зрозуміло. Подзвонила сестра з Херсона, сказала, що евакуюється. А близько опівдня стало відомо, що російські війська захопили ГЕС і блокують дамбу. Тоді ж ми вперше і востаннє, здається, зробили вилазку подивитися, що там у Новій Каховці. Дорогою бачили багато військової техніки, реактивні літаки пролітали. Тоді я побачив, що все більш ніж серйозно.

Коли у вас з’явилась якась військова адмініcтрація?

Спочатку війська стояли на околицях Нової Каховки. На третій чи четвертий день вони зайшли в місто, а ще за кілька днів вигнали міську раду, тепер там розташовується їхня начебто військова комендатура Каховки, Нової Каховки та Таврійська. Зайняли будівлю поліції, зайняли приміщення військового штабу.

Солдатів було багато і на вулицях міста, розстріляли родину біля ГЕС першого ж дня. Спочатку це сприймалося як чутки, але потім знаходилися підтвердження вбивствам, в тому числі фото, відео імена. Вони кілька разів розстрілювали цивільні машини. Здається, 8 березня лише ця "військова комендатура" вперше приїхала до Каховської міськради і привезла якихось "намістників".

Хто ці люди?

Місцеві колаборанти, доволі відомі. Є наприклад Віталій Єфименко... Володимир Леонтьєв (20 березня російське видання vesti.ru називало Леонтьєва тимчасовим мером Нової Каховки - Ред.) дуже відома тут особистість, колишній фіндиректор компанії "Чумак"...

Читайте також: Росія намагається створити так звану "ХНР" - поки що марно

Чи користуються вони довірою і чи контролюють регіон де-факто?

Росіяни через них схиляють місцеву владу до співпраці. Періодично вони роблять в сусідні громади наскоки, намагаються залякати місцеве самоврядування, декого викрадають. От просто зараз, наскільки мені відомо, "кошмарять" Новорайську громаду Бериславського району.

Як в таких умовах в Каховці працюють журналісти і медіа?

У Новій Каховці, наприклад, одразу повідключали від кабельного українські канали, а в Каховці цифрове ефірне телебачення працювало до 20-х чисел березня. А потім заїхали "орки" на трансляційну станцію, викрали працівника і на наступній день вісім російських каналів почали "мовити". Радіо якось через інтернет слухаємо, але ж і інтернет періодично виключають.

По всій області з 24 лютого друковані медіа призупинили роботу. Онлайн, сайт того ж нашого "Нового дня", тимчасово призупинили діяльність в перший тиждень березня. Продовжує працювати наче сайт "Вгору", сайти деяких районних газет. Але зі зв’язком постійні перебої, тож наповнювати сайти неможливо суто технічно. Всі медіа перемістилися в телеграм-канали, фейсбук - короткі повідомлення. Деякі чиновники полюбили формат відео-трансляцій по півгодини, але це ж неможливо додивитися!

"Пояснення я так і не почув"

Вам погрожували за професійну діяльність перед викраденням?

Ні, мені не погрожували, жодних "маячків". Хоча, тривога у мене була, я ділився з друзями, мені пропонували десь заникатися. Може, через це я пішов на цю зустріч без телефона й документів. 12 березня мені подзвонив Сергій Цигипа - відомий в Новій Каховці активіст, ветеран АТО - і запросив на зустріч. Телефонував не зі свого номера, про причини я не розпитав. Домовились на п’яту вечора на автостанції. Я попередив близьких, куди йду, сказав, що повернусь за 20 хвилин. На автостанції чекав бусик, з нього вискочили "зелені чоловічки", поклали на асфальт, повезли в Нову Каховку у відділок. Той бусик, до речі, теж вкрали в депутата таврійської міськради. І Цигипу, як з’ясувалося, схопили того ж дня раніше, він дзвонив мені не зі своєї волі, його наступного дня поруч зі мною тримали в Херсоні.

Коли ви почули хоч якесь пояснення щодо викрадення?

А я його так і не почув. Не було нічого схожого на претензії. Єдине, що пояснює моє викрадення - перші допити росіяни проводили в присутності місцевих колаборантів. Під час цих допитів було найбільше погроз і насильства. Були військові, різні силовики, але вони постійно приховували обличчя. В перший вечір я думав, що я там просто і зникну... Постійно було чути постріли, звуки катування інших людей.

У подальшому фізичний тиск припинився, а психологічний був присутній завжди. Співпрацювати з ними як журналісту не пропонували. Чогось розпитували про знайомство саме з білоруськими журналістами. Розпитували про організаторів проукраїнських мітингів, в кого є зброя.

У певний день нас повезли додому. Доволі ввічливо доставили разом з іншими затриманими. Який в усьому цьому був сенс? Я думаю, це помста за попередню діяльність, серед моїх недругів виявилися зрадники, які вирішили мене покарати. Росіянам, як мені здалося, моя персона була просто нецікава.

Читайте також: Херсон в облозі. Однак не здається

"Мало ресурсів і відсутня координація"

Повідомляють і про інші випадки атак на журналістів в окупації. Чи означає це, на вашу думку, згортання професійної діяльності?

Звісно, візьмемо наприклад Генічеськ: "Новий візит", "Приазовська правда" (місцеві видання - Ред.) повідомили про закриття через тиск окупантів. Залишаються якісь острівці, окремі журналісти, яким вдається доносити інформацію. Але це, радше, поки до них руки не дійшли.

Чи є у вас прогноз, на що перетворить цивільне життя в регіоні російська адміністрація у найближчі тижні?

Мені здається у них дуже мало ресурсів і відсутня чітка координація. Херсонське "керівництво" росіян мало переймається проблемами Нової Каховки і навпаки. Навіть для того, щоб створити якусь фейкову міську раду, потрібно знайти чимало чиновників, які погодяться співпрацювати - а їх небагато. Людських ресурсів немає. Силовики місцеві поїхали ще з 24 лютого: поліція, СБУ, військомати. А значить, потрібні ще й вони. А росіяни, вочевидь, розраховували на зустріч з караваями. Їх дуже дратують всі ці мітинги (на підтримку України в окупованих містах - Ред.), вони не розуміють, вбачають якихось заколотників. Військові будують багато блокпостів, глибоко вкопуються в землю. Відчуття таке, що вони тут ненадовго, тому вони і грабують, і готуються знищувати все в разі відступу.