"Нарешті з'явився проблиск надії на зміни", - каже варшав'янка Ванда Качор. На парламентських виборах у Польщі 15 жовтня вона голосувала за Лівих. Ця партія хоче створити коаліцію разом з опозиційним альянсом Громадянська коаліція (KO) і Християнсько-демократичною партією Третій шлях (TD). За такого розвитку подій вона б могла отримати більшість у польській нижній палаті парламенту (Сеймі) і прийти на зміну попередньому уряду на чолі з консервативною партією "Право і справедливість" (PiS).

30-річна культурологиня Качор та багато інших сподіваються, що новий уряд зробить більше для просування прав жінок. Серед іншого вони домагаються лібералізації закону про аборти. Три роки тому з подання "ПіС" закон було посилено, а вагітність тепер може бути перервана лише у випадках зґвалтування або якщо вона становить ризик для життя чи здоров'я жінки. Ці зміни викликали свого часу велику хвилю протестів.

"Я християнка, але попри це підтримую свободу вибору", - пояснює Качор у розмові з DW. Саме за її участь у жіночих демонстраціях проти закону про аборти у 2020 році у своєму середовищі жінку вважають особою крайньолівих поглядів. Вона також працює редакторкою католицького журналу "Magazyn Kontakt", а ще активна в прогресивному Клубі католицької інтелігенції (KIK).

Але хоча вона й відчуває зв'язок з католицькою церквою, все ж підтримує право на аборт до дванадцятого тижня вагітності. "Це не призведе до того, що всі жінки раптово робитимуть аборти. Закон з обмеженнями завдає набагато більшої шкоди, ніж легалізація абортів", - наголошує вона.

Читайте також: ЗМІ ФРН про вибори в Польщі: "Поразка правих популістів"

Аборти - суперечлива тема

Цілком протилежної думки дотримується Кінга Юрек, яка вже кілька років бере участь у молодіжній організації ультраправої та лібертаріанської партії Конфедерація. Вона підтримує цей жорсткіший закон про аборти. "Конфедерація зосереджується на правах людини, тому ненароджена дитина також має бути захищена", - стверджує 20-річна студентка юридичного факультету. Мовляв, аборт - це не лише справа самої жінки: "Якщо жінка хоче зробити аборт, батько дитини також повинен мати право висловити свою думку".

Через цю свою позицію Кінга Юрек перебуває у меншості. Згідно з опитуванням інвестигативного інтернет-порталу OKO.Press, 75 відсотків поляків підтримують легалізацію абортів до дванадцятого тижня вагітності.

Читайте також: Малолітня, зґвалтована, вагітна - у Польщі дискутують про аборти

Жінки знову залишаться на узбіччі політичних процесів?

Посилення закону про аборти є однією з причин гіршого результату "ПіС" на парламентських виборах 15 жовтня, припустив у розмові з DW політолог Бартломей Біскуп. Підтримка партії впала з 43,6 відсотка у 2019 році до 35,4 відсотка тепер. "Ліві, які в основному були обрані жінками, і Громадянська коаліція, яка також посунулася у бік лівизни останніми роками, тепер мають зиск від цього", - пояснює він.

Ліберальна Громадянська коаліція, очолювана колишнім і, претендентом у майбутні прем'єр-міністри Дональдом Туском, повинна була б, у разі приходу до влади, "нарешті щось зробити, щоб знову не зрадити своїх виборців", вважає експерт з Варшавського університету Біскуп. "Під час свого попереднього правління з 2007 по 2015 рік у питанні абортів вона нічого не зробила".

Хоча громадянська коаліція обіцяла легалізувати аборти до дванадцятого тижня вагітності, Біскуп не бачить більшості голосів в новому Сеймі, готової це підтримати. Ймовірний партнер у разі формування такої коаліції, Третій шлях, християнська консервативна сила, "найімовірніше, не прийме це". Таким чином, Громадянська коаліція та Ліві не можуть забезпечити більшості для бажаної лібералізації закону про аборти.

Читайте також: Польща: чи зобов'яжуть жінок повідомляти про вагітність?

Голоси жінок

Останніми роками той факт, що політику творили переважно чоловіки через голови жінок, і те, що масові жіночі протести не принесли жодних результатів, а виборчі програми партій майже не враховували прав жінок - усе це призвело до дедалі більшої втрати жіночого інтересу до самої політики. За кілька тижнів до виборів лише трохи менше половини населення Польщі збиралися йти на вибори.

Проте численні звернення та кампанії, в яких активісти та відомі особи закликали жінок брати участь у виборах, майже останньої миті переломили цю тенденцію. Зрештою, 74,7 відсотка жінок віддали свій голос (цей показник серед чоловіків: 73,1 відсотка). Загальна явка виборців також становила 74,4 відсотка, що є найвищим показником з часу, відколи Польща після падіння комунізму в 1989 році стала на шлях демократії.

Панівна "ПіС", яка отримала в цілому 36,1 відсотка всіх голосів, посіла перше місце за результатами. Її обрали 35,9 відсотка жінок. Найбільшу підтримку виявили жінки старше 60 років (52,8 відсотка), найменшу - вікова група від 18 до 29 років (14,4 відсотка). Відразу за ними другим фінішував ліберальний виборчий альянс Громадянська коаліція, за який проголосували 32,5 відсотка жінок.

Проте вирішальними на виборах були менші партії. Ліві та Третій шлях особливо виграли від підтримки молодих жінок. Ультраправі, з іншого боку, дістали лише незначну підтримку з боку цієї електоральної групи. Вони б не потрапили до парламенту, якби залежали суто від жіночих голосів.

Читайте також: У Польщі розпочались консультації про формування нового уряду

У новому скликанні у Сеймі засідатимуть 136 жінок, що є рекордною кількістю. Але все одно вони становлять лише трохи менше третини від усіх 460 депутатів. Навіть якщо польські жінки-виборці загалом посилили ліво-ліберальний табір і їхні голоси були вирішальними для погіршення результатів "ПіС", їхні вимоги все одно можуть опинитися на другому плані, не виключають оглядачі.