1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

ЗМІ: Урсула фон дер Ляєн претендує на пост генсека НАТО

Степан Смишляєв | Катерина Вєнкіна
1 квітня 2023 р.

Голова Єврокомісії претендує на пост генсека НАТО, пише The Sun. Проте Лондон, за даними таблоїду, найімовірніше, заблокує кандидатуру фон дер Ляєн.

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн претендує на пост генерального секретаря НАТОФото: John Thys/AFP

Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) претендує на пост генерального секретаря Організації північноатлантичного договору (НАТО), повідомив у п'ятницю, 31 березня, британський таблоїд The Sun із посиланням на неназване дипломатичне джерело.

За даними видання, очолити Альянс фон дер Ляєн запропонувала низка держав НАТО у жовтні 2022 року. Нинішній генсек Єнс Столтенберг, як очікується, завершить роботу у вересні цього року. Він обійняв цю посаду в 2014 році, його повноваження подовжувались декілька разів.

Термін повноважень фон дер Ляєн як голови Єврокомісії спливає влітку 2024 року.

The Sun: Великобританія, найімовірніше, заблокує кандидатуру фон дер Ляєн

Північноатлантичний альянс призначає нового керівника на основі консенсусу, нагадує The Sun. Сполучені Штати, як важливий учасник Альянсу, мають вирішальне слово, хоча генеральний секретар зазвичай є європейським чиновником. США в основному залишають за собою посаду головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі (SACEUR) - найвищу офіцерську посаду в Альянсі.

При цьому The Sun із посиланням на британські джерела пише, що Великобританія, швидше за все, заблокує кандидатуру фон дер Ляєн через її незадовільний, на думку Лондона, досвід роботи на посаді міністерки оборони Німеччини.

Видання зауважує, що голова британського міноборони Бен Воллес також планує боротися за цю посаду і може стати першим генсеком НАТО зі Сполученого Королівства за останні 20 років. Вважається, що прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак офіційно підтримує кандидатуру Воллеса.

Прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас також розглядалася як претендентка на посаду генсека, але потім, за даними видання, відмовилася брати участь у боротьбі через необхідність зосередитися на протидії російській загрозі біля своїх кордонів.

Серед кандидатів фігурує також заступниця прем'єр-міністра та міністерка фінансів Канади Христя Фріланд, яка має українське коріння. Але, за даними джерела в НАТО, Фріланд навряд чи отримає цю посаду, оскільки Оттава не виконує завдання довести видатки на оборону до цільового показника 2 відсотки ВВП, пише The Sun.

Про те, що Урсула фон дер Ляєн може претендувати на пост генсека НАТО, раніше писала італійська газета La Repubblica. За її даними, поїздку фон дер Ляєн до Канади та США на початку березня слід було "розглядати в іншому світлі", - у контексті можливого висування її кандидатури на пост глави Альянсу.

Читайте також: НАТО шукає генерального секретаря. Хто змінить Столтенберга?

Столтенберг заявив, що йде восени

Єнс Столтенберг керує НАТО з 2014 року. В інтерв'ю CNN у лютому він підтвердив, що має намір залишити пост генсека восени 2023 року. "Я йду цієї осені. Упевнений, що Альянс знайде гідну людину мені на заміну", - сказав він.

Представниця Північноатлантичного альянсу Оана Лунгеску також заявила 12 лютого агентству dpa, що Столтенберг не має наміру подовжувати термін своїх повноважень.

Формального подання заявки на пост генсека НАТО не передбачено, немає і офіційного відбіркового комітету. Дипломати ведуть переговори від імені своїх урядів на закритих зустрічах, доки не буде досягнуто консенсусу. Формального голосування не проводиться. Потім глави держав та урядів Альянсу, як правило, оголошують ім'я нового генерального секретаря на зустрічі на найвищому рівні. Наступний саміт Північноатлантичного альянсу має відбутися у Вільнюсі 11-12 липня.

Як рік війни Росії проти України змінив НАТО

02:56

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW