Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн (Ursula von der Leyen) назвала цей день "історичним". Очолюваний нею виконавчий орган ЄС у середу, 8 листопада, оголосив про рекомендацію розпочати з Україною та Молдовою формальний процес переговорів про вступ. Серед умов для Києва - виконання ще низки реформ, у тому числі у сфері боротьби з корупцією, захисту прав меншин та обмеження влади олігархів. Рішення тепер мають ухвалити глави країн ЄС на саміті у грудні.

Угорщина не заперечуватиме?

Опитані DW німецькі експерти виходять із того, що рішення, ймовірно, буде позитивним, хоча деякі країни, наприклад Угорщина, натякнули на можливі заперечення. Керівник брюссельського представництва німецького фонду "Наука та політика" (SWP) Андре Гертель (Andre Härtel) налаштований у цьому пункті оптимістично. Він вважає, що Угорщина може дати "зелене світло" Україні, виходячи з принципу - краще підтримати розширення ЄС, ніж поглиблення політичної інтеграції.

На цьому оптимізм експерта закінчується. Гертель вказує на низку проблем, з якими зіткнеться Україна на шляху до повноцінного членства в ЄС. "У нас є відносно поганий приклад країн Західних Балкан та Туреччини, які, отримавши статус кандидатів, роками та десятиліттями чекають у так званій "кімнаті очікування" і не рухаються з місця", - каже Гертель. Він не виключає, що Україна може повторити їхню долю та вказує на її розміри, радянську спадщину, слабкі інституції, високий рівень корупції.

Читайте також: Брюссель рекомендує переговори з Києвом про вступ до ЄС: що далі?

 

Чи буде знижка на війну?

І, звісно, на війну Росії проти України. Її Гертель називає головною причиною, яка може загальмувати шлях України до Євросоюзу. "ЄС поки що не продумав, як об'єднати війну та розширення, - констатує експерт. - Немає відповіді на питання, як країна, якій потрібно багато ресурсів для відбиття нападу, паралельно імплементуватиме ціле зведення документів і норм, що становлять юридичну основу ЄС, та ще й у такі короткі терміни". Раніше глава Ради ЄС Шарль Мішель називав 2030-й рік як дату можливого вступу України.

Чи піде ЄС на поступки Києву, чи зробить знижку на війну та її наслідки? "Що буде, якщо війна закінчиться, а геополітичний тиск ослабне - чи втратить тоді ЄС свій ентузіазм до розширення?" - запитує Гертель. Відповіді немає, експерти не вірять у "знижки".

Колега Гертеля у SWP, берлінський політолог Кай-Олаф Ланґ (Kai-Olaf Lang) вважає, що Україні "не варто сподіватися на політичні знижки". І на швидке відкриття європейських фінансових кранів для Києва вже у процесі переговорів - також. Деякі суми можуть бути виділені відразу, але "вони невеликі", - каже Ланґ: "Більшість країн не готові ділитися пирогом до вступу (України до ЄС)". Експерт передбачає важкі переговори з питань аграрної політики, одного з головних фінансових кошиків Євросоюзу. Не буде легко і з транспортом. Як приклад, експерти наводять суперечку між Україною та Польщею, яка побоюється конкуренції.

Угода про асоціацію допоможе Києву

Шанси на швидке зближення берлінський експерт Ланґ бачить там, де воно вже відбувається, наприклад, в енергетичній політиці. 

І ще той факт, що Україна розпочне переговори не з нуля, а має чинну угоду про асоціацію, експерти відносять до скарбнички позитивних аспектів. На це вказала в бесіді з DW і експертка Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) Анастасія Почумбан (Anastasia Pociumban): "Все, що пов'язане з першою главою (на переговорах) - основні цінності ЄС, але Україна до цього вже готується". Почумбан зазначає, що Києву може допомогти те, що ЄС розглядає "допомогу на повоєнну відбудову України як допомогу своєму майбутньому члену".

Читайте також: "Підводне каміння" на шляху України до Європейського союзу

Реформа ЄС може стати однією з перешкод

Однією з перешкод на шляху України до об’єднаної Європи може стати сам ЄС. Більшість країн, зокрема й Німеччина, схиляються до того, що нова хвиля розширення, в яку потрапить і Україна, можлива лише після реформи самого ЄС. Однією з головних реформ називають відмову від принципу одностайності в ухваленні рішень. Вважається, що якщо він збережеться, блокада тих чи інших рішень з боку окремих країн може поставити під сумнів ефективність союзу. Попередній досвід великих реформ у ЄС швидше негативний. Спроба модернізувати його шляхом ухвалення конституції на початку 2000-х провалилася.

Поки що не ясно, як це все відбуватиметься на тлі воєн в Україні та на Близькому Сході, загрозою в ЄС нової міграційної кризи, яка, цього не виключають оглядачі, може вдарити і по ставленню громадян країн ЄС до України. У Євросоюзі вже було озвучено ідею поетапного членства, але як ця формула може бути реалізована для України - питання відкрите. І таких питань багато, але принципове рішення, схоже, ухвалено.