Верховна Рада України 21 липня ухвалила в цілому урядовий законопроєкт, що змінює умови державної підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. За документ проголосували 288 народних депутатів. Цей закон став результатом компромісу між українським урядом та виробниками "зеленої" енергії, які були готові судитися у міжнародних арбітражах через невиконання Україною своїх зобов'язань щодо розвитку альтернативних джерел енергії.

Майже виправдані очікування

Закон передбачає зниження "зеленого" тарифу для сонячних електростанцій (СЕС) потужністю понад 1 МВт на 15 відсотків, для вітряних електростанцій (ВЕС) - на 7,5 відсотка. При цьому народні депутати не підтримали подовження на два роки терміну дії "зелених" тарифів і збереження чинних умов роботи для СЕС до 1 МВт, як того прагнули власники сонячних електростанцій в обмін на зниження "зеленого" тарифу. 

Крім того, ухвалено обмеження термінів введення в експлуатацію нових СЕС для отримання "зеленого" тарифу шляхом зменшення з 1 серпня 2020 розмірів "зеленого" тарифу для таких об'єктів на 50 відсотків. 

Читайте також: Як хаос на ринку електроенергії в Україні призводить до зростання тарифів

Також Рада запровадила з 2022 року повну відповідальність, а у 2021 році - 50 відсотків відповідальності, за небаланс своїх фактичних і прогнозних графіків виробництва електроенергії для всіх виробників електроенергії з об'єктів відновлюваної енергетики. Розмір допустимої похибки прогнозування становить для ВЕС 10 відсотків, для СЕС - 5 відсотків.

"Одна з підтриманих поправок запроваджує акциз у 3,2 відсотка на виробництво електроенергії з сонячних і вітроелектростанцій. Це ризик, ринок виступає проти цього! Хоча на 95 відсотків ухвалений законопроєкт співпадає з нашим меморандумом", - сказав DW Андрій Конеченков, голова правління Української вітроенергетичної асоціації.

Меморандум про взаєморозуміння і вирішення проблем у сфері відновлюваної енергетики власники "зелених" генерацій підписали з урядом ще на початку червня. Він передбачав, що виробники електроенергії з альтернативних джерел погоджуються її постачати за зниженими тарифами, які пропонує Кабінет міністрів. Уряд же, своєю чергою, частково погашає та реструктуризує заборгованість перед виробниками "зеленої" енергії, які прийняли умови реструктуризації. На даний час держава заборгувала їм 17 мільярдів гривень і зобов’язалась погасити 60 відсотків боргів до кінця року, а ще 40 відсотків - наступного року.

Читайте також: Ринок, який не працює: хто в Україні платитиме за "зелену" енергію?

В уряді задоволені досягнутим компромісом і ухваленим законом. "На практиці це означатиме, що держава та всі українці заощадять майже 7 мільярдів гривень щорічно. До 2030 року меморандум дозволить зменшити обсяги виплат "зеленій генерації" приблизно на 2 мільярди євро", - написав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль у своєму Telegram-каналі. Він переконаний, що це дасть можливість гарантувати енергетичну безпеку країни, захистити права інвесторів та уникнути підвищення тарифів для людей.

Недешевий лобізм

Адже "зелена" енергетика стала для України надзвичайно затратною. Десять років тому соратники експрезидента Віктора Януковича братиАндрій і Сергій Клюєви пролобіювали значні привілеї інвесторам у цій галузі, адже де-факто самі цими інвесторами і були. Після зміни влади 2014 року ринок відновлюваної енергії став відкритим для всіх інвесторів, а "зелені" тарифи, які хоч неодноразово і знижувалися, досі залишаються одними з найвищих у Європі.

Зараз виробники енергії сонця отримують, за законом, 4,25 гривні за кіловат, виробники вітрової енергії - 3-3,5 гривні. Це значно більше, ніж отримує теплова генерація (1,20 гривні) і атомні станції (0,67 гривні). Грошей на компенсацію таких високих "зелених" тарифів критично бракує саме зараз, оскільки через пандемію COVID-19 та теплу зиму в Україні значно впало споживання електроенергії. Тож перед "зеленими" генераціями утворилися такі великі борги.

Інвестиції пригальмуються

"Компроміс це добре, оскільки інвестори у сфері "зеленої" енергетики отримали позитивний сигнал, що українська влада розуміє значення розвитку альтернативної енергії, розуміє свої зобов'язання перед інвесторами", - пояснює директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Він вважає, однак, що зміна правил гри на ринку відновлювальної енергетики на 2-3 роки призупинить інвестиції у цю сферу в Україні.

На думку експерта, аби відновити довіру інвесторів до інвестування в галузь "зеленої" енергетики, в країні потрібно відрегулювати енергоринок та маневрованість потужностей, розробити систему аукціонів, завдяки яким регулюючі органи надаватимуть квоти на нові потужності тим виробникам, які запропонують найнижчий прийнятний для них тариф.

З цим погоджується і ексзаступник міністра енергетики та захисту довкілля України Олексій Рябчин. "Розвиток галузі здійснюватиметься за рахунок добудови проєктів, в які було раніше інвестовано. А нові інвестори дивитимуться на ситуацію з розвитком "зелених" аукціонів, наскільки чесно вони проходитимуть і чи не розігруватимуться серед своїх", - прокоментував DW Рябчин. Він вважає, що "зелена" енергетика має розвиватися за рахунок малої децентралізованої генерації, і саме на розвиток та підтримку малих сонячних та вітроелектростанцій Україні треба робити ставку найближчим часом. "Домогосподарства, малий та середній бізнес, ресторани, готелі, торгівельні центри, енергетичні кооперативи об'єднаних територіальних громад повинні стати основним замовником цієї дешевої енергії, яку вони самі генерують за допомогою альтернативних джерел енергії, споживають, а надлишок продають у енергоринок", - зазначив Олексій Рябчин.